АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Категорія ст.172 ч.1,366 ч.1 КК України Суддя у 1-ї інстанції: Кутья С.Д.
Доповідач: суддя Стратейчук Л.З.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року Колегія суддів Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Стратейчук Л.З.
суддів Єстєніної В.В., Кленцаря В.Б.
за участю прокурора Малиновського В.А.
заявника ОСОБА_1
представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області апеляцію ОСОБА_1 на постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2013 року, якою її скарга на постанову прокурора м.Донецька від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.172 КК України, слідчого з ОВС прокуратури м.Донецька від 26.06.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України та об'єднання справ в одне провадження залишена без задоволення,
В С Т А Н О В И Л А :
05 листопаду 2012 року заявник звернулась до суду із скаргою на постанову прокурора м.Донецька від 28 травня 2012 року про порушення у відношенні неї кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.172 КК України, на постанову слідчого з ОВС прокуратури Донецької області про порушення у відношенні неї ж кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.366 КК України, виявленими під час розслідування кримінальної справи, порушеної прокурором, та об'єднання цих справ в одне провадження.
Згідно постанови прокурора м.Донецька від 28 травня 2012 року про порушення у відношенні ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.172 КК України, ПП „Будівельні групи ТОП", директором якого є вона, при здійсненні підприємницької діяльності використовувало працю найманих працівників - ОСОБА_3 (з 27.02.2011 року по 30.03.2011 року), ОСОБА_4 (з 15.02.2011 року по 28.04.2011 року), ОСОБА_5 (з 07.02.2011 року по 14.04.2011 року), ОСОБА_6 з 29.03.2011 року по 23.04.2011 року), ОСОБА_7 (з 07.02.2011 року по 07.03.2011 року) без укладення трудових договорів, без проведення інструктажів з техніки безпеки і гігієни праці та без здійснення відрахувань обов'язкових платежів, чим директором допущені грубі порушення вимог законодавства про працю.
Згідно постанови слідчого з ОВС прокуратури м.Донецька від 28 травня 2012 року про порушення у відношенні ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.366 КК України вона, працюючи директором ПП „Будівельні групи ТОП", являючись посадовою особою, діючи умисно, знаходячись в офісі підприємства, розташованому за адресою: м.Авдіівка, вул.Комунальна, б.6, у вересні 2007 року в порушення діючого законодавства склала офіційний документ під назвою „Професійна структура та рівень зайнятих в галузі будівництва інженерно-технічних робітників", в який внесла завідомо неправдиві відомості про те, що в ПП „Будівельні групи ТОП" працюють головний інженер ОСОБА_8 і прораб ОСОБА_9, які мають відповідний стаж роботи за спеціальністю і на займаній посаді, підписала від свого імені, завірила печаткою підприємства і разом з заявою про видачу ліцензії і посвідченими копіями документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікацію вказаних вище робітників, подала в Головне управління містобудівництва, архітектури і житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації, на підставі яких 01.10.2007 року ПП „Будівельні групи ТОП" отримало ліцензію строком дії до 01.10.2012 року на проведення будівельних робіт на території Донецької області.
В скарзі ОСОБА_1 просила постанови прокурора про порушення у відношенні неї кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.172 КК України і постанову слідчого прокуратури про порушення у відношенні неї кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.366 КК України та об'єднання справ у одне провадження скасувати, посилаючись на порушення прокурором і слідчим вимог КПК України 1960 року, винесеними без достатніх підстав та приводів.
Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2013 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.
В апеляції заявник просить скасувати постанову суду як незаконну, винесену з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд не мотивував свої висновки щодо наявності приводів та підстав для порушення кримінальних справ, а також на те, що матеріали, які були оцінені судом як підстави для порушення кримінальних справ, отримані з порушенням вимог КПК України, цих матеріалів, на думку заявник, не достатньо для порушення кримінальної справи, постанови про порушення кримінальних справ не мотивовані, в них не наведені приводи та підстави для порушення кримінальних справ. Крім того, вважає, що на момент порушенні у відношенні неї кримінальної справи за ознаками ч.1 ст.366 КК України сплинув строк, передбачений ст.49 КК України, досудове слідство проведено прокуратурою м.Донецька в порушення вимог ст.116 КПК України: оскільки інкриміновані їй дії буди здійснені у м.Авдіївка, слідство мало проводитись за місцем скоєння цих дій. Також у своїй апеляції ОСОБА_1 звертає увагу на невідповідність як матеріалів, на підставі яких порушені кримінальні справи, так і постанови суду вимогам нормативних актів з діловодства, на порушення процесуальних строків розгляду заяв громадян і розгляду справ. У доповненнях до апеляції ОСОБА_1 вказує на те, що судом при розгляді її скарги не виконані вимоги ухвали апеляційного суду від 31.01.2013 року і не розглянуто питання щодо допуску до участі в справі в якості її захисника ОСОБА_2, не враховані порушення, допущені при досудовому розслідуванні і не надана належна оцінка письмовим документам, витребуваним в його ході. Крім того, суд неповно дослідив всі обставини справи, а саме - не задовольнив її клопотання про витребування для огляду журналу реєстрації звернень громадян і не перевірив, чи зареєстровані та чи прийняті до виконання заяви громадян ОСОБА_3, ОСОБА_7 та інших працівників.
Заслухавши суддю-доповідача, заявника ОСОБА_1 та її представника, які підтримали принесену апеляцію, постанову суду просили скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою і просив апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали судової справи з матеріалами, на підставі яких було порушено кримінальну справу, і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.
Згідно ст.236-8 КПК України в редакції 1960 року, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які є підставою для винесення постанови, а також дотримання вимоги ст. ст. 94, 97, 98, 130 КПК України в редакції 1960 року і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України 1960 року приводом для порушення кримінальної справи в числі іншого є заяви чи повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості чи окремих громадян, повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці скоєння злочину, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, тобто фактичні дані, що свідчать про наявність певних кримінально караних діянь або бездіяльності.
Кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.172 ч.1, 366 ч.1 КК України 19.11.2012 року направлена до Кіровського районного суду м.Донецька для розгляду по суті(а.с.27-28), розгляд справи на даний час триває, в зв'язку з чим судом першої інстанції при розгляді скарги були витребувані з суду копії матеріалів, на підставі яких були порушені кримінальні справи.
З матеріалів, на підставі яких прокурором м.Донецька 28.05.2012 року було порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.172 КК України (а.с.3), вбачається, що грубі порушення трудового законодавства з боку посадових осіб ПП „Будівельні групи ТОП" були виявлені ОПМ ДПІ в Куйбишевському районі м.Донецька, зібрані матеріали містять заяви осіб, які працювали без оформлення трудового договору, довідку головного податкового ревізора-інспектора щодо можливих втрат бюджету по податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску по ПП „Будівельні групи ТОП". За наслідками проведеної прокуратурою міста Донецька перевірки дотримання законодавства про працю зазначеним підприємством були виявлені ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України в діях директора ПП та на підставі цих матеріалів було порушено кримінальну справу. Таким чином, приводом для порушення кримінальної справи став рапорт оперуповноваженого ОПМ ДПІ в Куйбишевському районі м.Донецка, який і був зареєстрований у Книзі обліку інформації про злочин 27.10.2011 року (а.с.48).
Як вбачається з матеріалів, заяви працівників ПП „Будівельні групи ТОВ" ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 подавались під час перевірки і окремої реєстрації не вимагали. Крім того, відсутність заяви ОСОБА_4 не перешкоджала порушенню кримінальної справи.
Факт внесення посадовою особою - директором ПП „Будівельні трупи ТОП" в вересні 2007 року в офіційний документ під назвою „Професійна структура і рівень кваліфікації зайнятий в галузі будівництва інженерно-технічних працівників" завідомо неправдивих відомостей щодо наявності на підприємстві спеціалістів відповідної кваліфікації і з необхідним стажем роботи, на підставі якої а також інших документів підприємство отримало ліцензію на ведення будівельних робіт до 01.10.2012 року був виявлений слідчим під час досудового розслідування кримінальної справи, порушеної у відношенні ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.172 КК України, про що зазначено у постанові про порушення кримінальної справи, тобто приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявленні слідчим ознак злочину, а підставою - матеріали досудового розслідування. Оскільки кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України була виявлена в ході розслідування іншої справі у відношенні тієї ж особи, слідчий об'єднав кримінальні справи в одне провадження з дотриманням вимог ст.26 КПК України 1960 року.
Згідно ч.2 ст.94 КПК України 1960 року справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні скарги на постанови про порушення кримінальної справи, дійшов правильного висновку про те, що у прокурора на момент порушення кримінальних справ були достатні дані - матеріали дослідчої перевірки, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак грубого порушення законодавства про працю, тобто злочину, передбаченого ст.172 ч.1 КК України, а у слідчого прокуратури - матеріали досудового розслідування, на підставі яких він вбачив у діях ОСОБА_1 наявність ознак посадового підроблення, тобто злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та приводи для порушення кримінальних справ, постанови про порушення кримінальних справ відповідають вимогам ст.ст.94, 98, 111, 112, 130 КПК України 1960 року, а тому доводи апеляції про незаконне порушення кримінальних справ прокурором і слідчим прокуратури і невідповідність постанов про порушення кримінальних справ вимогам закону є безпідставними.
Доводи апеляції щодо правильного встановлення об'єктивної і суб'єктивної сторони, юридичної кваліфікації діяння, оцінки доказів з точки зору їх допустимості, дотримання вимог КПК України при досудовому розслідуванні справи є питаннями, які вирішуються під час судового слідства, і не можуть бути предметом з'ясування під час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, а тому не підлягають оцінці апеляційним судом.
Інші доводи апеляції щодо порушення процесуальних строків при перевірці обставин і вирішенні питання про порушення кримінальної справи, тривалого розгляду справи, порушення правил територіальності при проведенні дослідчої перевірки та досудового розслідування також є безпідставними, оскільки колегія суддів не вбачає порушення правил територіальності, а порушення процесуальних строків при перевірці обставин і вирішенні питання про порушення кримінальної справи і розгляду справи в суді не є підставою для скасування судового рішення і постанов про порушення кримінальної справи.
Питання про допуск в якості захисника фахівця в галузі права ОСОБА_2 судом розв'язано - ОСОБА_2 допущений до участі у справі, тому порушень права на захист судом не допущено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова суду є законною і обґрунтованою, винесеною з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись розділом Х1 Перехідних положень КПК України в редакції 2012 року, ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25 квітня 2013 року, якою скарга ОСОБА_1 на постанову прокурора м.Донецька від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.172 КК України, на постанову слідчого з ОВС прокуратури м.Донецька від 26.06.2012 року про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України та об'єднання справ в одне провадження залишена без задоволення, - залишити без змін.
Судді