Справа № 127/8344/2013-ц Провадження № 22-ц/772/1724/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кашпрук Г.М.

Категорія: 48Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Медяного В.М., Жданкіна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В заяві зазначала, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

С часу розлучення дитина знаходиться на її-позивачці утриманні. Відповідач відмовляється добровільно допомагати утримувати доньку, жодної допомоги на дитину не надає.

Тому позивачка просила стягнути з відповідача на утримання доньки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення повноліття дитиною.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини-доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі по 750 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 04.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також судовий збір на користь держави в сумі 229,40 грн..

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду, як постановлене з порушенням вимог закону, змінити та зменшити розмір аліментів до 363 грн., але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дочка сторін після їх розлучення залишилась проживати з матір'ю ОСОБА_3 та знаходиться на утриманні останньої. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Згідно вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Задоволюючи позов частково, суд врахував вищевказані обставини та вимоги закону і виходив з того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу (аліменти) на утримання доньки в розмірі 750 грн. щомісячно до її повноліття.

При цьому суд взяв до уваги матеріальне становище відповідача, відсутність на його утриманні інших непрацездатних осіб, характер і розмір витрат на виховання та гармонійний розвиток дитини, а також те, що вимоги позивачкою в повному обсязі не доведені.

В цілому рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Однак, стягуючи аліменти в твердій грошовій сумі на підставі ст.184 СК України, суд зазначив в рішенні, що цей розмір не може бути менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини. Однак дана вказівка суду суперечить нормі ч.2 ст.182 СК України, згідно якої передбачений цією нормою мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не стосується випадків, передбачених ст.184 СК України.

Тому, приймаючи до уваги вищезазначені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає за необхідне виключити з другого абзацу резолютивної частини рішення слова «але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини».

Посилання відповідача в скарзі на те, що разом з визначенням розміру аліментів суд визначив ще і розмір додаткових витрат на дитину, є безпідставним, так як, по-перше: вимоги про визначення таких витрат позивачкою не пред'являлись; по-друге: стан здоров'я та матеріальне становище дитини (тобто, витрати на її виховання і розвиток) було враховано судом в розумінні вимог ст.182 СК України.

Крім того, відповідач також посилається на те, що суд не врахував наявність на його утриманні вагітної дружини, яка на даний час вже народила дитину, батька-інваліда 2-ї групи і того, що він залишив позивачці з донькою для проживання належну йому квартиру, за яку саме він регулярно сплачує комунальні послуги.

Дані доводи та докази, надані до скарги на їх підтвердження, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки вони не були предметом розгляду і дослідження суду першої інстанції, хоча відповідач мав можливість надати їх суду.

Решта доводів апеляційної скарги теж безпідставні, необґрунтовані і висновку суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 травня 2013 року залишити без змін, виключивши з другого абзацу резолютивної частини рішення слова «але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини».

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/