ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" листопада 2006 р. Справа № 03/2412
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого-судді Єфіменка В.В.,
суддів - Спаських Н.М.,
- Довганя К.І.,
з секретарем Макарченко Н.П.
за участю представників сторін:
від позивача Дробот В.О., Стеценко Л.О., за довіреністю;
від відповідача, Василенко Т.В., Мунько Е.Є., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу за позовом Державного підприємства "Ватутінвуглереструктуризація" Виробничого об”єднання "Бурвуглекомплекс", м.Ватутіне,
до ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів”, м.Ватутіне,
про стягнення 92423,30 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 92423,30 грн. за подачу-забирання вагонів.
Представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали мотивуючи тим, що жоден з рахунків, які були виставлені позивачем до оплати за договірними зобов”язаннями по договорах № 14 від 19.03.2004 р., № П-1 від 10.03.2005 р. не містили сум, окрім сум за надані послуги за предметом договорів. Виставлені позивачем рахунки оплачувалися повністю та за умовами вищезазначених договорів відсутня , що підтверджується актом звірки станом на 01.10.2005 р.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Ст.179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
- вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
- примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
- типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
- договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Ст.21 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачає, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
Власники залізничних під'їзних колій, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальних комплексів, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання.
Власники залізничних під'їзних колій здійснюють їх утримання на рівні, що забезпечує безпеку виконання робіт, ефективне використання рухомого складу, збереження вагонного парку та вантажу, який перевозиться.
Ст.71 Статуту залізниць України визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами.
Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.
Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Враховуючи вищенаведене, позивач укладавши договір з Укрзалізницею № 5050 від 26.11.2004 р. взяв на себе зобов”язання щодо сплати вартості послуг та інші збори і плати відповідно до Тарифного керівництва №1.
З матеріалів справи вбачається, що позивач через вантажно-транспортне управління надавав відповідачу послуги по залізничних перевезеннях власним залізничним транспортом і на власних під”їзних коліях від ст. Богачеве Одеської залізниці № 4 та № 5.
Відповідно до умов договору про експлуатацію залізничної колії, укладеного 26.08.2004 р. між позивачем та Одеською залізницею, позивачем експлуатується під”їздна колія Одеської залізниці, яка примикає до станції Богачеве.
19.03.2004 р. сторони уклали договір за № 14В, у відповідності з яким позивач зобов”язався надавати послуги по своєчасній та ритмічній подачі-збиранню вагонів на під”їзній колії відповідача для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, виконувати своїми транспортними засобами перевезення вантажів у вагонах “Укрзалізниці”, а також у вагонах, які являються власністю інших підприємств, що прибувають до позивача на ст.Богачеве Одеської залізниці та відправлених позивачем на загальну мережу залізниці через ст.Богачеве.
10.03.2005 р. сторони уклали договір за № П-1 у відповідності з яким позивач зобов”язався надавати послуги по своєчасній та ритмічній подачі-збиранню вагонів на під”їзній колії відповідача для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, виконувати своїми транспортними засобами перевезення вантажів у вагонах “Укрзалізниці”, а також у вагонах, які являються власністю інших підприємств, що прибувають до позивача на ст.Богачеве Одеської залізниці та відправлених позивачем на загальну мережу залізниці через ст.Богачеве, а відповідач зобов”язався проводити вчасно оплату за фактично виконані обсяги робіт згідно затвердженої калькуляції.
Кошти за послуги, які надавалися Одеською залізницею позивачу, ним стягувались з контрагентів позивача і перераховувалися на ТехПД2 Одеської залізниці на підставі договорів, укладених з ними.
В період виконання договору від 10.03.2005 р., Одеська залізниця здійснювала своїм локомотивом подачу та збирання вагонів, які були призначені для відповідача із своїх магістральних колій на передавальні колії позивача.
Всі кошти за послуги, які надавала Одеська залізниця щодо обслуговування вагонів відповідача, відносилися на рахунок позивача і оплачувалися ним, і тому, як стверджує позивач за період з 08.09.2004 р. по 31.05.2005 р. у відповідача перед позивачем склалася заборгованість у сумі 92423,30 грн. за подачу та збирання вагонів локомотивом залізниці.
Порядок взаємовідносин, пов”язаних з експлуатацією залізничних під”їзних колій, визначено Правилами обслуговування залізничних під”їзних колій затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 875/5096 (далі - Правила).
Правила зокрема, містять такі положення:
До залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство).
Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Межа під'їзної колії позначається знаком "Межа під'їзної колії". Місце встановлення такого знака визначається залізницею.
Стрілка примикання і частина колії підприємства від стрілки примикання до знака "Межа під'їзної колії" перебуває в розпорядженні залізниці.
На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць.
Інструкція вміщує необхідні дані для організації руху на під'їзній колії (про довжину і профіль перегонів, вагову норму і довжину передач, допустимі швидкості руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової роботи, нормальне положення стрілок, наявність і розташування сигналів).
Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію.
Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.У разі зміни технічного оснащення під'їзної колії і технології її роботи до цієї Інструкції вносяться відповідні зміни та доповнення.
Договори про експлуатацію під'їзних колій або про подачу та забирання вагонів з підприємствами, які не підпорядковані управлінню залізниці, укладаються на загальних підставах.
Факт наявності майново-господарських зобов'язань між сторонами підтверджується:
- договорами від 19.03.2004 р. № 14В та від 10.03.2005 р. № П-1 з протоколом розбіжностей від 31.03.2005 р., дослідженими в судовому засіданні;
- рахунками позивача на оплату за транспортне обслуговування;
- платіжними дорученнями відповідача, які свідчать про оплату виставлених позивачем рахунків.
Судом встановлено, що жоден з рахунків, які були позивачем виставлені відповідачу до оплати за договірними зобов”язаннями по вищевказаних договорах не містили вимоги про здійснення інших платежів, окрім сум за надані послуги по предмету договорів і оплачувались відповідачем повністю.
З акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2005 р. вбачається, що заборгованість з боку відповідача по сплаті за послуги надані позивачем відповідно умов названих договорів відсутня.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів заявлених ним вимог і у позові необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
Головуючий суддя В.В.Єфіменко
Судді Н.М.Спаських
К.І. Довгань
Рішення оформлено
та підписано 07.12.2006 р.