ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                   

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

            

"08" листопада 2006 р.                                                                Справа №  03/5090

 

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В. В.,

з секретарем Макарченко Н.П.;

 

за участю представників сторін:

від позивача: Належитий А.Г. за довіреністю,

від 1 відповідача: Поліщук О.В. за довіреністю,

від 2 відповідача: ОСОБА_1., ОСОБА_2., адвокат,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом  Фермерського господарства “Ладіс”, с.Сатанівка Монастирищенського району,

до Монастирищенської районної державної  адміністрації, м.Монасирище; приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання недійсним договору оренди водойми від 11.05.2005 р. укладеного між відповідачами.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник першого відповідача відзиву на позов суду не подав, його представник в судовому засіданні надав пояснення щодо обставин укладання вищевказаного договору.

Другий  відповідач у відзиві на позов та його представники в судовому засіданні позов не визнали посилаючись на те, що розпорядження Монастирищенської райдержадміністрації  від 11.05.2005 р., на яке посилається позивач, не видавалося, договір оренди водойми не зареєстрований, водоймою користується відповідач з 03.02.2005 р. і ніким нікому вона не передавалась, тому вимоги позивача вважає безпідставними та просить суд у позові відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Ст.51 Водного Кодексу України та ст. Ст. 17, 81-61,93,116,124 Земельного Кодексу України містять, зокрема такі положення.

У користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх частин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому Водним  Кодексом.

Користування водними об'єктами (їх частинами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавства і регулюється Водним  Кодексом України та іншими актами законодавства України.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним Кодексом України (далі - Кодекс);

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

б) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

в) влаштування літніх таборів для худоби;

г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

ґ) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

д) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу

25.01.2005 р. ухвалою господарського суду Черкаської області порушено справу про банкрутство ТОВ Агрофірма “Княжа-Криниця” і відповідно до постанови від 12.09.2005 р. введено процедуру розпорядження майном, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладений арешт на майно боржника.

02.02.2005 р. Розпорядженням голови Монастирищенської районної держаної адміністрації про надання в оренду водойми ОСОБА_1 приватному підприємцю ОСОБА_1 надано в оренду терміном на 25 років водойму площею 30,7877 га, що знаходиться в адміністративних межах Княжекриницької сільської ради.

02.02.2005 р. між Монастирищенською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 підписано договір оренди водойми у відповідності з яким орендодавець (1 відповідач) надав, а орендар (2 відповідач) прийняв в строкове платне користування водойму для риборозведення на 25 років, яка знаходиться в адмінмежах Княже Криницької сільської ради. Орендну плату  зобов”язався вносити у грошовій формі щомісячно по 150 грн. за 1 га.

В судовому засіданні встановлено, що 02.02.2005 р. Монастирищенська райдержадміністрація і підприємець ОСОБА_1. підписали договір оренди водойми, а сам зміст договору містить положення договору оренди землі типова форма якого затверлжена  Постановою Кабінету Міністрів від 03.03.2004 р. № 220 відповідно до ст. 14 Закону України “Про оренду землі”.

Ст.14 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” містять зокрема, такі положення:

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

-  строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підписаний 02.02.2005 р. договір не містить чіткого визначення такої істотної умови договору про те, яка саме сторона несе ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкта оренди чи його частини і свідчить про  відсутність згоди між сторонами щодо цієї умови, а отже про її відсутність.

Суд приходить до висновку, що відсутність у договорі істотної умови про ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкта оренди чи його частини, договір від 02.02.2005 р. підписаний між Монастирищенською райдержадміністрацією і підприємцем ОСОБА_1. є недійсним з моменту його підписання.

Факт отримання 2 відповідачем водойми площею 30,7877 га підтверджується актом приймання-передачі від 03.02.2005 р., дослідженого в судовому засіданні.

29.03.2005 р. ТОВ Агрофірма “Княжа-Криниця” першому відповідачу подало заяву про припинення дії договорів НОМЕР_1 та НОМЕР_2. на оренду водойми площею 89,9 та 26,9 га в зв”язку з тим, що воно перебуває в процесі банкрутства і неспроможне орендувати зазначені водойми.

Розпорядженням голови Монастирищенської районної державної адміністрації від 31.04.2005 р. НОМЕР_6 про розірвання договорів оренди на водойми НОМЕР_1 та НОМЕР_2., укладених з орендарем ТОВ Агрофірма “Княжа-Криниця”  розірвано достроково договора оренди згідно поданої заяви з 29.03.2005 р.

Після публікації в газеті “Зоря” (реєстраційне свідоцтво НОМЕР_3) опубліковано 13.05.2005 р. оголошення про здачу в оренду водойми, яка знаходить в адмінмежах Княже-Криницької сільської ради площею 26.7 га, позивачем було прийнято рішення про участь в конкурсі на право отримання в оренду вищезгаданої водойми.

Позивачем запропонована найвища сума орендної плати за 1 га -420 грн. за оренду водойми.

10.05.2005 р. конкурсною комісією по розгляду матеріалів поданих для набуття права на оренду земельної ділянки вирішено віддати перевагу в отриманні права на оренду водойм площею 89,9 та 26,7 га, що знаходяться в адміністративних межах Княжекриницьої сільської ради відповідно СФГ “Мрія” та ФГ “Ладіс”, що підтверджується протоколом засідання комісії НОМЕР_7.

11.05.2005 р. між Монастирищенською районною державною адміністрацією і позивачем укладено договір оренди водойми, у відповідності з яким орендодавець (1 відповідач) надав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування водойму загальною площею 30,78 га для риборозведення, яка знаходиться в адмінмежах Княже Криницької сільської ради строком на 25 років.  Орендну плату позивач зобов”язався вносити у грошовій формі щомісячно по 420 грн. за 1 га.

Факт отримання позивачем  водойми загальною площею 30,78 га підтверджується актом приймання-передачі від 11.05.2005 р.

При здійсненні господарських робіт згідно договору оренди водойми від 11.05.2005 р. позивачу стало відомо, що спірна водойма знаходиться в  користуванні 2 відповідача.

Ст. 6 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону чи конкурсу.

У разі дострокового припинення договору оренди землі за ініціативою орендодавця земельної ділянки, право оренди якої набуто за результатами аукціону чи конкурсу, орендодавець відшкодовує орендарю витрати на його набуття у строки, визначені умовами договору та законом, і збитки, які понесе орендар внаслідок дострокового припинення договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди.

На час прийняття розпорядження НОМЕР_4 продовжувало діяти і не було скасовано розпорядження голови райдержадміністрації від 17.07.2003 р. за НОМЕР_5 та договір оренди водойми від 25.05.2003 р., який також не був розірваний в установленому порядку.

Першим відповідачем порушено ст.32 Закону України “Про оренду землі”.

На момент підписання договору сторонам було відомо, що на отримання водойми в оренду претендує кілька осіб, про що свідчать подані ними заяви. У відповідності із вимогами ст. 16 Закону України “Про оренду землі” договір має бути укладений з переможцем конкурсу щодо набуття права оренди водойми. Названа вимога закону не була виконана. Розпорядження від 02.02.2005 р. та договір оренди від 02.02.2005 р. підписані без рішення конкурсної комісії.

          Суд вважає обгрунтованими і правомірними дії Монастирищенської райдерадміністрації при прийнятті 14.05.2005 р. розпорядження НОМЕР_8 щодо відміни свого ж розпорядження від 02.02.2005 р. НОМЕР_4 “Про надання в оренду водойми ОСОБА_1.”, після чого, в установленому порядку було об”явлено конкурс на оренду водойми.

Суд розцінює участь підприємця ОСОБА_1 у конкурсі як факт визнання ним неправомірності укладеного 02.02.2005 р. договору оренди цієї водойми.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що договір оренди водойми між Монастирищенською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1 від 02.02.2005 р. укладений з порушенням вимог Закону України “Про оренду землі”.

Суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а договір оренди водойми від 02.02.2005 р. укладений між Монастирищенською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1  необхідно визнати недійсним.

Оскільки вимоги позивача підлягають до задоволення, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати передбачені ст.44 ГПК України по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -                                                                        

 

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати недійсним договір оренди водойми від 02.02.2005 р. укладений між Монастирищенською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_1.

 

          Визнати договір оренди водойми від 11.05.2005 р. укладений між Монастирищенською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством “Ладіс”, с.Сатанівка Монастирищенського району чинним з дня його укладання.

          Зобов”язати приватного підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, передати водойму загальною площею 30,78 га для риборозведення, яка знаходиться в адмінмежах Княже Криницької сільської ради Фермерському господарству “Ладіс”, с.Сатанівка Монастирищенського району.

 

Стягнути 42,50 грн.  витрат по сплаті держмита та 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з Монастирищенської районної державної адміністрації, Черкаська область, м.Монастирище, вул.Леніна,121 на користь Фермерського господарства “Ладіс”, с.Сатанівка Монастирищенського району Черкаської області.

 

Стягнути 42,50 грн.  витрат по сплаті держмита та 59 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Фермерського господарства “Ладіс”, с.Сатанівка Монастирищенського району Черкаської області.

 

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського  суду протягом 10 діб.

 

СУДДЯ                                                                                                              В.В.Єфіменко

 

Рішення оформлено

та підписано 06.12.2006 р.