ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10» червня 2013 р. Справа №5023/5507/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

апелянта - Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» - Жегулін Ю.М., за довіреністю №2946-О від 13.09.2012 року;

ліквідатор - арбітражний керуючий Бєляєва О.В., ліцензія серії НОМЕР_3 від 05.08.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Приват Банк», м.Дніпропетровськ (вх.№1444Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року по справі №5023/5507/12,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків,

про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків, код НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Дзюба О.А.) від 17.12.2012 року по справі №5023/5507/12 задоволено клопотання ліквідатора про роз'яснення постанови господарського суду Харківської області по справі №5023/5507/12 від 06.12.2012 року.

Роз'яснено резолютивну частину постанови господарського суду Харківської області по справі №5023/5507/12 від 06.12.2012 року наступним чином: "виконавчі провадження, які знаходиться у Зінківському ВДВС РУЮ у Полтавській області, у Люботинському ВДВС МУЮ в Харківській області, у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкриті стосовно ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1), підлягають закінченню на підставі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 52 Цивільного кодексу України. Майно боржника, підлягає звільненню з під арешту, а виконавчий документ підлягає поверненню ліквідатору".

Публічне акціонерне товариство «Приват Банк» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року по справі №5023/5507/12 та прийняти нову ухвалу, якою роз'яснити ліквідатору, що виконавче провадження, яке знаходиться в Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкрите стосовно ОСОБА_3 закінченню не підлягає, як таке, що не пов'язане із підприємницькою діяльністю боржника - ФОП ОСОБА_3

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалами суду від 20.05.2013 року та від 03.06.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, а також у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника боржника та ліквідатора.

У судовому засіданні 10.06.2013 року представник апелянта пояснив, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просить її задовольнити.

Ліквідатор боржника письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні пояснив, що вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, прийнятою з дотриманням вимог чинного законодавства у зв'язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Боржник, відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду не направив, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№008266) ухвала про відкладення розгляду апеляційної скарги була направлена 04.06.2013 року у кількості трьох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги від 03.06.2013 року учасникам судового процесу.

Зважаючи на належне повідомлення боржника про час та місце засідання суду, а також те, що його явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника боржника.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника апелянта та ліквідатора боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Боржник - ФОП ОСОБА_3, 29.11.2012 року в порядку статей 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон про банкрутство, в редакції, яка діяла на момент звернення), звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні нього на тій підставі, що в результаті здійснення ним підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку він не має можливості погасити, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами (а.с. 4-5).

Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2012 року по справі №5023/5507/12 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута є припиненою, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припинено нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури.

Припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян.

Встановлено строк 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута.

Скасовані арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Постановлено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Бєляєву Олену Володимирівну, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (місце проживання: АДРЕСА_2, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_3 від 05.08.2011 року на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зобов'язано ліквідатора відповідно до ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у термін до 06 червня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів «Голос України» або «Урядовий кур'єр» про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, здійснити продаж майна (звернути стягнення на майно) належного боржнику, зобов'язати ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 45-52).

07.12.2012 року до господарського суду Харківської області звернувся ліквідатор з клопотанням в якому просив суд роз'яснити резолютивну частину постанови, а саме, чи підлягає закінченню виконавчі провадження, які знаходяться у Зінківському ВДВС РУЮ у Полтавській області, у Люботинському ВДВС МУЮ в Харківській області, у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, зареєстрований: АДРЕСА_1), на підставі ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 52 Цивільного кодексу України.

17.12.2012 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернуто стягнення, а отже, виконавчі провадження відкритті стосовно ОСОБА_3 підлягають закінченню, а виконавчий документ підлягає поверненню ліквідатору.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. При цьому, роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, а також відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, перевіривши ухвалу суду першої інстанції від 17.12.2012 року про роз'яснення, дійшла висновку, що суд першої інстанції виніс вказану ухвалу з дотриманням вимог ст. 84 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 7 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Як вже зазначалося, постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2012 року по справі №5023/5507/12 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Отже, враховуючи те, що ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом, в силу приписів ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі провадження, які знаходяться у Зінківському ВДВС РУЮ у Полтавській області, у Люботинському ВДВС МУЮ в Харківській області, у Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, стосовно стягнення заборгованості з ОСОБА_3 підлягають закінченню.

Крім того колегія суддів зазначає, що частина 4 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому, виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника, що виконавчі провадження, які знаходяться в Жовтневому ВДВС Харківського МУЮ, відкрите стосовно ОСОБА_3 закінченню не підлягає, як таке, що не пов'язане із підприємницькою діяльністю боржника - ФОП ОСОБА_3, оскільки з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності (ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 7 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Статтями 47 - 49 Закону встановлені особливості здійснення провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності (громадянина - підприємця).

Верховною Радою України 22.09.2011 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», який набрав чинності 16.10.2011 року. Вказаним законом внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме визначено у статті Закону України про банкрутство, що суб'єктом банкрутства (банкрутом) не можуть бути, зокрема, фізичні особи-підприємці за грошовими зобов'язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховується, зокрема, зобов'язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності.

Вказаним вище Законом також внесено зміни до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У зв'язку із внесеними змінами, абз. 4 ч. 5 ст. 48 Закону України про банкрутство встановлює, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Тобто, частина 5 ст. 48 Закону України про банкрутство (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали) передбачає наслідки прийняття постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом, зокрема, у вигляді припинення стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Таким чином, Законом України від 22.09.2011 року, який набрав чинності 16.10.2011 року, чітко розмежовано правовідносини, що виникли з фізичними особами-підприємцями та правовідносини, що виникли з фізичними особами не підприємцями та чітко встановлено порядок вчинення дій, у разі порушення провадження у справі про банкрутство фізичних осіб-підприємців (зокрема, припинення здійснення виконання рішення суду за виконавчими документами за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності).

Однак, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» визначає, що дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, до набрання ним чинності.

Вищий господарський суд України в інформаційному листі №01-06/1481/11 від 26.10.2011 року пояснив, що у розгляді справ про банкрутство фізичних осіб-підприємців стосовно зобов'язань боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності, а також майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, господарським судам необхідно враховувати, що відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону (№ 3795-УІ від 22.09.2011 року) дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

Так, 27.12.2007 року між апелянтом ЗАТ КБ «Приват Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Приват Банк») та громадянином України ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №59/а-07, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 250000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.01.2014 року. Згідно п. 1.4 кредитної угоди №59/а-07 від 27.12.2007 року, кредит надавався на споживчі цілі.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №59/а-07 від 27.12.2007 року між ЗАТ КБ «Приват Банк» та дружиною позичальника - ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 27.12.2007 року. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед банком, ПАТ «Приват Банк» звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №2-400/11 було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку 1884637,44 грн. та на виконання вказаного рішення суду видано виконавчі листи, які було пред'явлено до Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ на виконання.

Таким чином, враховуючи те, що кредитний договір №59/а-07 у зв'язку із невиконанням якого банк був змушений звернутися до суду та було видано виконавчий документ, який пред'явлено на виконання до Жовтневого ВДВС Харківського МУЮ, був укладений до набрання чинності (16.10.2011 року) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», то вищевказані зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не підлягають застосуванню, а тому до спірних правовідношень належить застосовувати приписи Закон України про банкрутство без врахування змін внесених Законом України від 22.09.2011 року №3795-VІ.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Враховуючи вищевикладені обставини справи та наведені приписи законодавства, які застосовуються до даних правовідношень, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на приписах діючого законодавства України та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року по справі №5023/5507/12 про роз'яснення постанови була винесена у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Приват Банк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року про роз'яснення постанови по справі №5023/5507/12 залишити без змін.

Справу №5023/5507/12 направити на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 14 червня 2013 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Кравець Т.В.