ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

          "05" грудня 2006 р.                                                                      Справа №6/238

За позовом    Мале приватне підприємство "Моріс"

до Чернівецька міська рада

про визнання недійсним рішення в частині припинення договору оренди

Суддя  Паскарь Авель Дмитрович

Представники:

позивача  Решетов В.В., довіреність від 12.04.2005 року          

відповідача Сухар Т.В., довіреність від 05.05.2006 року № 9/18-305           

в засіданні приймали участь  

СУТЬ СПОРУ:

 Мале приватне підприємство “Моріс”, м. Чернівці, звернулося з позовомдо Чернівецької міської ради про визнання недійсним п. 91 рішення 38 сесії IV скликання від 08.12.2005 року № 881 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”.

Позовні вимоги мотивуються тим, що на підставі рішення 10 сесії Чернівецької міської ради XXIV скликання від 24.04.2003 року за № 200, 19 травня 2003 року між Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством “Моріс” був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. Воробкевича, 21, площею 0,3986 га. 08 грудня 2005 року Чернівецькою міською радою 38 сесії IV скликання прийнято рішення за № 881 “Про надання в оренду та користування земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийняті рішення”, згідно з пунктом 91 якого, відповідач з 31.12.2005 року відмовився від продовження Договору оренди земельної ділянки від 19.05.2003 року № 596, укладеного між Чернівецькою міською радою та Малим приватним підприємством “Моріс”. Позивач вважає, що оскаржуваний пункт рішення відповідачем прийнятий незаконно, суперечить частині 3 статті 33 Закону України “Про оренду землі” та підлягає визнанню недійсним.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 19.05.2003 року № 596 закінчився 30.12.2005 року, а  лист-повідомлення відповідача про заперечення проти продовження договірних відношень між сторонами відповідач отримав 27.01.2006 року, тобто протягом одного місяця після закінчення договору оренди за рішенням суду. Одночасно відповідач заявив клопотання  про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що провадження у справі належить  припинити з наступних підстав.

Пунктом 6 розділу УІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється в тому числі на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 7 статті 3 КАС України, відповідач є суб’єктом владних повноважень.

Оскаржуване позивачем рішення  Чернівецької міської ради  38 сесії ІУ скликання від 08.12.2005 року  № 881 ( пункт 91) є актом індивідуальної дії, оскільки не містить правових норм та породжує права і обов'язки лише для тих суб’єктів права, яким він адресований та яких він стосується.

Частиною другою статті 11 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки позов, який слід було подати за правилами КАС України, позивачем поданий відповідно до ГПК України, суд дійшов висновку, що він не підлягає розгляду в господарських судах України.

Таким чином, провадження у справі судом порушено помилково, а тому підлягає припиненню.      

Керуючись  пунктом 1 ст. 80 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

 1.Провадження у справі припинити.

2.Повернути позивачеві з державного бюджету сплачене державне мито, про що видати довідку. 

Суддя                                                                  А.Д. Паскарь