ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2013 р.Справа № 5024/578/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Таран С.В., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 19.06.2013р. №424 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гаєвська Н.А., за довіреністю №27/3839 від 19.06.2013р.
Лекіашвілі К.В., за довіреністю №27/3840 від 19.06.2013р.
від відповідача: не з'явився
від прокурора: Коломійчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 26 червня 2012 року
по справі №5024/578/2012
за позовом Херсонської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області №61
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Херсон-Діпромісто"
про стягнення 90711,80 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Херсонська виправна колонія Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області №61 (надалі - Херсонська виправна колонія) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом до ВАТ „Херсон-Діпромісто" про стягнення 90711,80 грн. необґрунтовано нарахованої вартості на проектно-вишукувальні роботи.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 26 червня 2012 року у справі №5024/578/2012 (суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позовних вимог Херсонської виправної колонії відмовлено, з посиланням при цьому на те, що відповідачем при визначенні вартості замовлених робіт правомірно використано показники, які застосовуються у будівництві при реконструкції, а не капітальному ремонті.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Прокурора м. Херсон звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Херсонської виправної колонії у повному обсязі. При цьому прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і неповним з'ясуванням обставин справи, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.
Представник скаржника у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.
У судове засідання представник відповідача (ВАТ „Херсон-Діпромісто") не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.06.2013р.
Представники позивача (Херсонської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області №61) у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими позивач підтримує апеляційну скаргу прокурора м. Херсон, просять її задовольнити, а оскаржуване судове рішення - скасувати.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора м. Херсон за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.
Згідно з розпорядженням голови суду від 19.06.2013р. №424 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Таран С.В.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та прокурора, апеляційний господарський суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2010р. між ВАТ „Херсон-Діпромісто" (підрядник, відповідач) та Херсонською виправною колонією Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Херсонській області №61 (замовник, позивач) було укладено договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт №96-10/340 (надалі - договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язався за плату розробити на підставі листа-замови замовника вх.№387 від 27.09.2010р. та передати останньому наступну проектну документацію: робочий проект капітального ремонту частини житлово-лікувального корпусу 10-11 відділення міжобласної спеціалізованої туберкульозної лікарні №61 за адресою: м. Херсон, вул. Дружби, 4, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити розроблену підрядником документацію.
За п.1.2 договору види робіт щодо розробки документації підрядником, термін виконання та вартість основних етапів робіт, визначаються календарним планом, який є невід'ємною частиною договору у вигляді додатку №2.
Пунктом 1.5 договору встановлено, що склад документації, технічні вимоги до неї, порядок її узгодження та затвердження визначається ДБН А.2.2-3-2004 і завданням на проектування.
Відповідно до п.п.2.1-2.2 договору загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником встановлюється шляхом затвердженням сторонами кошторису, який є невід'ємною частиною цього договору, як додаток №1, включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи і становить 170678,40 грн., в т.ч. ПДВ. Замовник перераховує підряднику загальну вартість робіт поетапно, згідно з актом виконаних робіт по кожному етапу, протягом трьох банківських днів, з моменту підписання даного акту.
Приписами п.2.3 договору сторони погодили, що якщо в період розроблення документації замовник змінить завдання на проектування або виникне потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих завданням або кошторисом, в такому разі підрядник, у разі своєї згоди, протягом 3 робочих днів направляє замовнику відповідну додаткову угоду про зміну ціни робіт та новий кошторис із зазначенням нових цін на невиконані роботи, які замовник протягом 3 робочих днів повинен підписати та затвердити і повернути підряднику.
Згідно з п.3.1 договору замовник зобов'язався, зокрема, оплатити підрядникові ціну робіт у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Даний договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.9.1 договору).
Вказаний договір підписано належними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Додатком №1 до договору (кошторис) сторони погодили вартість робіт, яка склала 170678,40 грн. Вказана додаткова угода підписана належними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Додатком №2 до договору (календарний план роботи) сторони погодили термін виконання та вартість основних етапів робіт, відповідно до якого вартість робіт 1 етапу - 70000 грн., 2 етапу - 60000 грн., 3 етапу - 40678,40 грн. Вказана додаткова угода підписана належними представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
На підставі вищезазначених договору та додатків до нього відповідачем було виконано, а позивачем прийнято та оплачено відповідні роботи на суму 170678,40 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання робіт (надання послуг) від 26.10.2010р., №777 від 16.11.2010р. та №790 від 26.11.2010р., вказані акти підписані належними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
17.12.2010р. позивач, вважаючи, що за спірним договором було нараховано невірну вартість проектно-вишукувальних робіт, було направлено відповідачу акт зняття необґрунтовано нарахованої вартості на проектно-вишукувальні роботи за договором підряду №96-10/340 від 07.10.2010р.
Вищевказані вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення.
Вищенаведене стало підставою для звернення Херсонської виправної колонії до господарського суду першої інстанції з відповідною позовною заявою.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже було зазначено вище, між сторонами по справі було укладено договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт від 07.10.2010р. №96-10/340, за умовами якого вартість робіт, які відповідач має виконати на користь позивача складає 170678,40 грн., в т.ч. ПДВ., вказане також погоджено додатком до договору №1 (кошторис).
За ч.1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Статтею 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Враховуючи, що спірним договором не передбачено, що кошторис, який є додатком №1 до договору є приблизним, приймаючи до уваги норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд приходить до висновку що такий кошторис є твердим, а зміни до такого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
При цьому апеляційний господарський суд зауважує, що сторонами не було погоджено внесення змін до кошторису, який є додатком №1 до спірного договору.
За вимогами ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Апеляційний господарський суд зауважує, що сторонами по справі не надано доказів визнання договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт від 07.10.2010р. №96-10/340 в судовому порядку недійсним.
Статтями 32-34 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Пунктом 1.5 ДБН Д. 1.1 -7-2000 „Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.12.2000 року № 285 встановлено, що визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт здійснюється двома методами:
- на підставі діючих в Україні збірників цін;
- застосуванням середніх процентних показників вартості проектних робіт до вартості будівельно-монтажних робіт.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідачем при визначенні ціни договору використовувався перший метод. У цьому випадку, п. 2.2.2 наказу відсилає до Збірника цін на проектні роботи для будівництва (Москва 1990 рік), який затверджений наказом Державного комітету з питань цивільного будівництва та архітектури при Держбуді СРСР від 23.03.1987 року № 87 ( даний наказ чинний до теперішнього часу), відповідно до розділу 39 якого (таблиця 39-8 п. 7: лікарняні корпуси загальною площею до 2000 кв. м.) і були визначені ціни та коефіцієнти замовлених позивачем робіт, відповідно до яких розрахована кошторисна документація.
Дослідивши матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що відповідачем при визначенні вартості замовлених робіт правомірно використано показники, які застосовуються у будівництві при реконструкції, а не капітальному ремонті.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, роботи за даним договором виконані та оплачені в повному обсязі, що дає змогу колегію суддів дійти висновку, що спірний договір є виконаним, з огляду на що зміна ціни договору не допускається.
Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не підтверджують наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Херсонської виправної колонії.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, з огляду на те, що умови спірного договору відображують волевиявлення сторін, а відповідачем при визначенні вартості замовлених робіт правомірно використано показники, які застосовуються у будівництві при реконструкції, а не капітальному ремонті, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Херсонської виправної колонії є необґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Прокурора м. Херсон - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Херсонської області від 26 червня 2012 року у справі №5024/578/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Прокурора м. Херсон - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 21 червня 2013 року.
Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов С.В. Таран А.І. Ярош