ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 15/005-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М., Коваленко С.С. (доповідач), Шевчук С.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Промтоварний ринок"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р.

у справі№ 15/005-12 господарського суду Київської області

за позовомТОВ "Промтоварний ринок"

доТОВ "Виробничо-заготівельна фірма"Унікум"

простягнення 137851,24 грн.

За участю представників сторін

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2013р. у справі № 15/005-12 (Рябцева О.О.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. у справі № 15/005-12 (судді Кондес Л.О., Ропій Л.М., Рябуха В.І.) рішення господарського суду Київської області від 26.02.2013р. залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції, ТОВ "Промтоварний ринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 19.12.2008 між ТОВ "Виробничо-заготівельна фірма "Унікум" (заготівельник) та ТОВ "Промтоварний ринок" (промринок) було укладено договір на збір і вивезення вторинної сировини (надалі - Договір).

Суди встановили, що згідно з п. 1.1. Договору предметом договору є збір і вивезення з території промринку вторинної сировини (макулатури та відходів поліетилену).

Відповідно до п. 2.3. Договору передача вторсировини проводиться за товарно-транспортними накладними, в яких вказується найменування вторсировини, вага, ціна і сума.

Пунктами 3.2.1.-3.2.3 Договору сторони погодили, що заготівельник зобов'язується: забезпечити своєчасний вивіз з території ринку вторсировини своїм автотранспортом та за власний рахунок; своєчасно оплачувати промринку вартість вторсировини; видати своєму представнику довіреність на право отримання вторсировини та оформлення товарно-транспортних накладних.

Крім того, судами встановлено, що за умовами п. 4.1. Договору вартість за одну тону макулатури 180 грн., за одну тону поліетилену 500 грн.

У відповідності до п. 4.2. Договору оплата вторсировини провадиться заготівельником по безготівковому розрахунку на рахунки промринку. До рахунків додається перелік накладних про зібрану та вивезену сировину. Заготівельник зобов'язаний сплатити рахунки протягом 3-х банківських днів.

Надалі, суди встановили, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року (п. 6.1. Договору).

Як вірно вказують місцевий господарський та суд апеляційної інстанції, позивач посилається на те, що відповідачем було прийнято від позивача вторсировини на суму 124 060,00 грн. за видатковими накладними від 04.02.2009, 04.03.2009, 07.04.2009, 05.05.2009, 04.06.2009, 06.07.2009, 06.08.2009 та 02.09.2009, а позивачем, в свою чергу, належним чином зобов'язання за Договором виконано лише частково та перераховано позивачу за накладною від 04.02.2009 суму 12 560,00 грн., а за накладною від 04.03.2009 - 2 560,00 грн.

Суди встановили, що гарантійним листом від 31.07.2009 відповідач повідомляв позивача, що заборгованість в сумі 119 тис. грн. буде погашена до 01.09.2009.

04.01.2012 на адресу відповідача було надіслано претензією № 10, отриману відповідачем 13.01.2012, в якій позивач просив протягом п'яти банківських днів з моменту отримання претензії, сплатити заборгованість за договором на збір та вивезення вторинної сировини від 19.12.2008 у сумі 108940,00 грн.

Суди встановили, що зазначену претензію відповідач залишив без задоволення.

У відповідності до п. 3.2.6. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 № 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки. Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим - у відповідності з наказом, розпорядженням або рішенням по них - виготовлення додаткових печаток з цифрами " 1", " 2" і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів для: секретаріатів; секретних відділів (спецчастини); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів; а також інших, які передбачені статутом, положенням або наказом по цих підприємствах. Управління справами і канцелярії, секретаріати мають право замовляти круглу печатку для пакетів.

Колегія суддів погоджується судами попередніх інстанцій, щодо доцільності проведення судової технічної експертизи документів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що підстави для відхилення зазначеного висновку в якості належного та допустимого доказу по справі відсутні, оскільки оцінка висновку судового експерта була здійснена судом за правилами ст. ст. 42, 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій, що зазначені накладні не є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем з оскільки, згідно з п. 2.4. Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (зі змінами та доповненнями станом на 08.11.2010, в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції вірно вказують на те, що вказані вище накладні не підписані представником ТОВ "Промтоварний ринок", а також не містять відомостей щодо прізвища та посад осіб, якими проводились господарські операції щодо передачі товарно-матеріальних цінностей.

Суди вірно встановили, що пунктом 3.2.3 Договору сторони погодили, що заготівельник (відповідач) зобов'язується видати своєму представнику довіреність на право отримання вторсировини та оформлення товарно-транспортних накладних.

Також суди вірно вказують на те, що згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318 (в чинній редакції), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Відповідно до п. 13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що позивачем не надано доказів наявності у нього довіреності на уповноваженого відповідачем його представника на отримання у позивача вторсировини, а самі видаткові накладні не містять інформації щодо наявності такої довіреності.

Як вірно вказують суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, згідно висновку судової технічної експертизи документів № 7394/03 від 18.01.2013 відтиски печатки, що розміщені у наданих на експертизу накладних б/н від 04.03.2009р., від 07.04.2009р., від 05.05.2009р., від 04.06.2009р., від 06.07.2009р., від 06.08.2009р. та від 02.09.2009р. нанесені не печаткою ТОВ "Виробничо-заготівельна фірма "Унікум", вільні зразки якої надані для порівняльного дослідження.

Як вірно вказує апеляційний господарський суд, наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, накладними, рахунками тощо, а надані позивачем первинні документи (накладні від 04.03.2009р., 07.04.2009р., 05.05.2009р., 04.06.2009р., 06.07.2009р., 06.08.2009р., 02.09.2009р.) не відповідають вимогам чинного законодавства, не підтверджують здійснення господарських операцій, що підтверджують факт отримання відповідачем вторсировини за Договором на збір та вивезення вторинної сировини від 19.12.2008 та, відповідно, вивезення від позивача вторсировини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, яким залишено без змін рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає рішення прийнятими із вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ТОВ "Промтоварний ринок" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2013р. по справі № 15/005-12 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.С. Коваленко

С.Р. Шевчук