Головуючий у 1 інстанції Китаєв А.В.
Категорія 45 Доповідач Баркова Л.Л.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Баркової Л.Л.
Песоцької Л.І., Попової С.А.
при секретарі Кузнецові А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», третя особа - відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним
за апеляційною скаргою дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі №16, укладений між ОСОБА_3 та ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча», зареєстрований 05 травня 2010 року в державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» №041016400031. В порядку виконання судового рішення зобов'язано позивача ОСОБА_3 не чинити перешкод ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» у зборі врожаю з вказаної земельної ділянки. Стягнуто з ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК ім.Ілліча» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення
норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_5 і представник ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім.. Ілліча» не з'явились, позивач та представник ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім.. Ілліча» подали заяви про розгляд справи в їх відсутність, представник позивача ОСОБА_5 та представник третьої особи відділу Держкомзему у Новоазовському районі про розгляд справи повідомлені належним чином.
У відповідності з вимогами ч.2 ст.305, ч.2 ст.197 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивач по справі на підставі державного акту серії ЯЕ № 707151 виданого 26.12.2008 року є власником земельної ділянки, площею 5,9267 га., що розташована на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 6).
Сторони уклали договір оренди цієї земельної ділянки №16 без дати та додаткову угоду із встановленням щорічної орендної плати 2% вартості земельної ділянки. 05 травня 2010 року зазначені угоди зареєстрували у Новоазовському райвідділі ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» за Р.№041016400031.
Визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки, суд виходив з того, що спірний договір оренди не містить умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, яка є істотною умовою, передбаченою ст.15 Закону України «Про оренду землі».
З висновком суду не можна не погодитись.
Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
У разі відсутності у договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, такий договір визнається недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (постанови Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року у справі №6-104ц11, від 14 березня 2012 року у справі №6-7цс12, від 4 квітня 2012 року у справі №6-21цс12).
В силу статті 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Проте, діюче земельне законодавство допускає передачу у заставу або до статутного фонду товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадян.
Отже, питання про можливість чи неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства вказаного майнового права мало бути врегульовано в укладеному між сторонами договорі та за змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі.
З вищенаведеного вбачається, що правильним є висновок суду про задоволення позову; рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213, 214 ЦПК України і положенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду і не ґрунтуються на закону, тому не є підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.
Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 12 лютого 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: