ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2627/13
провадження № 2/753/3021/13
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Куренкова Є.С.,
при секретарі Ляшенко Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 103 по вул. Кошиця, 5А в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованої суми за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за опалення,
УСТАНОВИВ:
Позивач 15.02.2013 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки про зобов'язання сплатити за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за опалення за період з червня 2001 року по січень 2013 року.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та пояснили про те, що відповідачка отримувала від позивача рахунки на оплату житлово-комунальних послуг із зазначенням суми боргу, однак платежі здійснювала нерегулярно, що призвело до утворення заборгованості. Твердження відповідачки про те, що між нею та позивачем не існує договірних відносин не відповідає дійсності, оскільки відповідачка не зверталась до позивача з приводу протоколу розбіжностей щодо умов договору, відповідачка є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» під терміном «договір» розуміється усна чи письмова угода між споживачем та виконавцем послуг, у зв'язку з тим, що відповідачка отримувала квитанції, періодично сплачувала за житлово-комунальні послуги, погоджуючись з існуванням цивільно-правових відносин, просили позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні відповідачка заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила застосувати строк позовної давності визначеного для звернення позивача з позовом та пояснила про те, що позивачем не надано якісних і кількісних показників послуг, а також зазначила про те, що не є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки договір не укладався, тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п.2.1. статуту Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва», підприємство створено з метою забезпечення надійного утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Києва, утримання прибудинкових територій, об'єктів благоустрою, додержання встановленого порядку використання жилих і нежилих приміщень житлових будинків та гуртожитків. Відповідно до п 6.6. Статуту «Підприємство реалізує свої послуги, продукцію за цінами і тарифами. що встановлюються самостійно або на договірній основі, а у випадках передбачених законодавством України,- за державними цінами і тарифами, встановленими органом місцевого самоврядування в межах його повноважень» ( а. с. 41-46).
Згідно з довідкою Форми №3 виданою 25.01.2013 року Житлово-експлуатаційною дільницею №205, відповідачка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 ( а. с. 5).
Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 03.03.2001 року №217-С/КІ Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 03.04.2001 року, квартира АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 ( а. с. 6).
Згідно з Переліку підприємств, організацій та установ, майно яких віднесено до сфери управління Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації КП «Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі позивача ( а. с. 50-51).
Згідно з довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку №50161 за період з 01.08.2009 року по 24.01.2013 року, борг відповідачки перед позивачем у рахунках на сплату становить 30011 гривень 49 копійок ( а. с. 11).
Відповідно до довідки №45/1067 від 18.04.2013 року, виданою директором Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» ОСОБА_3, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на балансі та експлуатаційному обслуговуванні структурного підрозділу житлово - експлуатаційної дільниці №205. Діючий тариф на послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території за даною адресою встановлений розпорядженням КМДА від 25.01.2011 року №75 з 01.02.2011 року ( а. с. 89).
Відповідно до п.7 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування.
Саме на виконання вище вказаних норм законодавства України позивачка та відповідач вступили в цивільні правовідносини на умовах, за яких відповідач нарахував позивачці житлово-комунальні послуги по цінах (тарифах), встановлених на час споживання послуг, а споживачка спожила вказані послуги по цінах(тарифах), встановлених на час споживання послуг.
Таким чином, суд вважає, що направлені відповідачем на адресу позивачки рахунки на сплату житлово-комунальних послуг з зазначенням їх виду та вартості слід вважати офертою, а споживання позивачкою послуг слід вважати акцептом у розумінні ч.1 ст. 638 ЦК України.
Відсутність юридичного факту відмови позивача від споживання послуг по ціні, узгодженій сторонами на час споживання позивачем, свідчить про те, що ціна була узгоджена сторонами відповідно до норм ч.1 ст. 632 ЦК України.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України , «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі будучи споживачами зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оплата житлово-комунальних послуг проводиться щомісяця, оскільки згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
У відповідачки виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги внаслідок сплати не в повному обсязі послуг, що підтверджується довідкою про нарахування та сплату по особовому рахунку №50161 (а.с.11).
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, суд вважає, що направлені відповідачем на адресу позивачки рахунки на сплату житлово-комунальних послуг з зазначенням їх виду та вартості слід вважати офертою, а споживання позивачкою послуг слід вважати акцептом у розумінні ч.1 ст. 638 ЦК України. Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» здійснювало нарахування за житлово-комунальні послуги відповідно до діючих розпоряджень Київської міської державної адміністрації, відповідачка споживала послуги та не відмовлялась від їх отримання, тому позовні вимоги за період з лютого 2010 року по січень 2013 року в сумі 16051 гривню 24 копійки.
В решті позовних вимог суд вважає відмовити на підставі ст.257 ЦК України, відповідно до якої строк позовної давності визначено у три роки.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 84, 88, 209 ч. 3, 212, 213, 214, 215 ЦПК України і на підставі, ст. ст.256,257, 525, 628,632,638,642, 901,903 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» заборговані 16051 гривню 24 копійки за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за опалення, 160 гривень 51 копійку сплаченого судового збору, а всього: 16111 гривень 75 копійок.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, з дня отримання копії цього рішення.
Суддя