2/754/24/13

Справа № 2-24/13

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2013 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Галась І.А.

при секретарі Маковецькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, третя особа: Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов'язаним з виробництвом та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, третя особа: Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву, в якому просила: визнати загибель її чоловіка ОСОБА_3, як нещасний випадок, що стався під час виконання ним службових обов'язків, стягнути з відповідачів солідарно 377155,02 гривні матеріальної шкоди та 100000 гривень моральної шкоди. Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з 20 травня 2005 року ОСОБА_3 (відповідно до наказу № 53-К від 20.05.2005 року) працював у ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" на посаді капітана теплоходу «Зея» (перейменованого в подальшому на «Волна-11», «Ладон») та був звільнений з роботи 07 квітня 2006 року в зв'язку зі смертю без виплати належної зарплати.31 грудня 2005 року ОСОБА_3 перебуваючи на робочому місці - теплохід «Зея» зник. Комісія Територіального управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву за результатами розслідування визнала цей випадок виробничим ( Акт форми Н-5 від 09 лютого 2006 року); після знайдення тіла ОСОБА_3 в річці Дніпро було складено інший акт форми НПВ, яким було визначено, що випадок смерті ОСОБА_3 не пов'язаний з виробництвом. Посилаючись на суперечливість даних вказаних в актах Н-5 та НВП, порушеннях, які допустила Комісія і неправильність її висновків позивачка просила позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні позовні вимоги позивач підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Протягом судового розгляду заявила клопотання про призначення в справі комісійної судово-медичної експертизи, на розгляд якої просила поставити такі питання: встановити наявність чи відсутність у ОСОБА_3 ішемічної хвороби серця взагалі; чи можливо встановити хронічну ішемічну хворобу серця у трупу, який перебував у зимовій, весняній воді на протязі січня, лютого та березня місяців; чи можливо встановити відносно такого трупу, враховуючи, що води в його легенях не було, де настала смерть - на судні чи при білій асфіксії, за якої у зимовій воді виникає спазм голосових зв'язок, вони стискаються і вода в легені не потрапляє, але і повітря не проходить, спричинюючи зупинку дихання та припинення роботи серця у воді; чи відповідає 100% впевненості висновок попередньої експертизи про смерть ОСОБА_3 в результаті загострення хронічної ішемічної хвороби серця; у випадку, якщо у ОСОБА_3 дійсно відбулося раптове загострення хронічної ішемічної хвороби серця, чи невідкладна медична допомога могла б врятувати йому життя.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" протягом судового розгляду справи проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві протягом судового розгляду справи проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Додатково наголосив на відсутності підстав вважати акт НПВ таким, що є неповний, неправильний або такий, що суперечить фактичним обставинам справи.

Представник Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву в судові засідання не з'являвся, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, в поданій суду заяві просив слухати справу за його відсутності.

Судом встановлено, що Актом спеціального розслідування зникнення працівника під час виконання трудових обов'язків, що сталося з 31 грудня 2005 року на 01 січня 2006 року в період між 19 годиною та 7 годиною 30 хвилин у ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" від 09 лютого 2006 року було встановлено, що зникнення капітана ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" ОСОБА_3 зумовлено настанням нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. (а.с.11-14 том 1)

Відповідно до Акту додаткового спеціального розслідування смертельного нещасного випадку, що стався в період між 19 годиною 31 грудня 2005 року та 7 годиною 30 хвилин 01 січня 2006 року у ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" від 16 листопада 2006 року було визначено, що випадок з капітаном ТОВ "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" ОСОБА_3 є випадком природної смерті. На підставі п.18 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» було складено акт за формою НПВ. Причиною нещасного випадку комісією було визначено «раптове погіршення здоров'я внаслідок серцевої недостатності на фоні хронічної ішемічної хвороби серця». (а.с.15-19 том 1)

Відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105 для розгляду справ про страхові випадки до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подається акт розслідування нещасного випадку за встановленою формою.

За результатами вищевказаного Акту Територіальним управлінням Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву був кладений АКТ № 1 від 16 листопада 2006 року про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом. (а.с.20-24 том 1 )

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 99 від 02 квітня 2006 року безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 визначено «серцева недостатність» (а.с.26 том 1 )

За клопотанням позивача в справі було призначено комісійну судово-медичну експертизу, на розгляд якої судом були поставлені питання: встановити наявність чи відсутність у ОСОБА_3 ішемічної хвороби серця взагалі; чи можливо встановити хронічну ішемічну хворобу серця у трупу, який перебував у зимовій, весняній воді на протязі січня, лютого та березня місяців; чи можливо встановити відносно такого трупу, враховуючи, що води в його легенях не було, де настала смерть - на судні чи при білій асфіксії, за якої у зимовій воді виникає спазм голосових зв'язок, вони стискаються і вода в легені не потрапляє, але і повітря не проходить, спричинюючи зупинку дихання та припинення роботи серця у воді; чи відповідає 100% впевненості висновок попередньої експертизи про смерть ОСОБА_3 в результаті загострення хронічної ішемічної хвороби серця; у випадку, якщо у ОСОБА_3 дійсно відбулося раптове загострення хронічної ішемічної хвороби серця, чи невідкладна медична допомога могла б врятувати йому життя. Проведення експертизи було доручено експертам Київського обласного бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров»я Київської обласної державної адміністрації. Проведення даної експертизи було визнано експертами неможливим у зв'язку з відсутністю акту судово - медичного дослідження трупа ОСОБА_3 та медичної документації з даними про стан його здоров'я.

Відповідно до повідомлень Прокуратури міста Києва та Прокуратури Обухівського району Київської області, наданих на виконання ухвал суду про забезпечення доказів шляхом витребування матеріалів наглядового провадження, щодо розслідування факту смерті ОСОБА_3 матеріали даного наглядового провадження були знищені у зв'язку з закінченням терміну збереження.

Відповідно до відповідей Деснянського районного суду міста Києва від 18.11.2010 року та 28.12.2010 року встановити місце знаходження цивільної справи № 2-3/13 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті" про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов'язаним з виробництвом та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка була втрачена на стадії направлення справи для проведення експертизи не виявилось можливим, справа не була розшукана, а за результатами її зникнення проводиться службова перевірка.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом….

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зважаючи на викладене,протягом судового розгляду судом не було встановлено достатніх підстав для визнання заявленого позивачем позову обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 62, 174, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Догуш Іншаат Тіджарет Лімітет Шіркеті", Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві, третя особа: Територіальне управління Держпромгірнагляду по Київській області та місту Києву про визнання смертельного випадку під час перебування на роботі годувальника, пов'язаним з виробництвом та відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: