ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2006 р. об 11-10 год. в м. Харкові Справа № АС-03/488-06
вх. № 13578/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Зарянська О.А., Безверчук О.М.
відповідача - Заварза С.А., Мордасова Р.П.
по справі за позовом ЗАТ "Лозівський молочний завод " м. Лозова
до Лозівська ОДПІ, м. Лозова
про скасування повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ЗАТ „Лозівський молочний завод”. звернувся до господарськогосуду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення №0000902310/0 від 31.10.06г.
Відповідача в частини визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 224473,00 гривень та штрафних (фінансові) санкцій у розмирі 124749,00 гривень, стягнути із Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті судового збору. Свої вимоги обґрунтовує тим. Що прийняте рішення не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція не визнає позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Лозівський молочний завод" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000902310/0 від 31.10.2006р. в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 249498,0 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 124749,0 грн., просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що перевіркою встановлені порушення підприємством п.п 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, у зв'язку з чим правомірно прийняте рішення, що оскаржується у суді заводом.
З наданих суду документів вбачається, що працівниками Лозівської ОДПІ була проведена перевірка підприємства позивача, про що складений акт про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року, ПДВ з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року за № 243/23-104/00447310 .За висновками акту , поряд з іншими порушеннями, що не є предметом розгляду у справі, перевіркою встановлені порушення підприємством п.п 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № І68/97-ВР від 03.04.1997 року, п. 6 Постанови № 805 від 12.05.1999 року „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації на 249498 грн., в тому числі травень 2005 року 37586 грн., червень 2005 року 32050 грн., жовтень 2005 року 676 грн., листопад 2005 року 10682 грн., грудень 2005 року 4799 грн., січень 2006 року 6686 грн., лютий 2006 року 67696 грн., березень 2006 року 115 грн., травень 2006 року 39061 грн., червень 2006 року 50147 грн.
За висновками цього акту начальником ОДПІ 31.10.2006 р. прийняте податкове повідомлення-рішення за № 00009022310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ ЗАТ „Лозівський молочний завод” у розмірі 374247,0 грн.: 249498,0 грн. основний платіж, 124749,0 грн. штрафні санкції.
За поясненнями представників сторін оскарження цього рішення за процедурою, передбаченою ст. 5 Закону № 2181-ІІІ не здійснювалось.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення за № 00009022310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ ЗАТ „Лозівський молочний завод” у розмірі 374247,0 грн.: 249498,0 грн. основний платіж, 124749,0 грн. штрафні санкції оскаржується позивачем в частини визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 224473,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 124749,0 грн., тобто , ним визнається встановлене перевіркою порушення пп.7.4.1. 7.4.3, пп.7.4, ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 6 Постанови № 805 від 12.05.1999 року щодо завищення податкового кредиту по загальній декларації в червні 2006 року суми ПДВ у розмірі 25025,0 грн.
Судом встановлено, що підставою для прийняття ОДПІ податкового повідомлення-рішення за № 00009022310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ ЗАТ „Лозівський молочний завод” у розмірі 3349222,0 грн.: 224473,0 грн. основний платіж, 124749,0 грн. штрафні санкції став факт:
1.Порушення підприємством п.п 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємством завищено податковий кредит по загальній декларації в розмірі 159219 ,0 грн., . в тому числі травень 2005 року 37586,0 грн., червень 2005 року 32050,0 грн., жовтень 2005 року 676,0 грн., листопад 2005 року 10682,0 грн., грудень 2005 року 4799,0 грн., січень 2006 року 6686,0 грн., лютий 2006 року 2442,0 грн., березень 2006 року 115,0 грн., травень 2006 року 39061,0 грн., червень 2006 року 25122,0 грн. Податковий кредит по придбаним основним засобам повністю відповідачем включається до загальної декларації позивача. З посиланням в акті і в запереченнях на п.17 ст.1, п.6 ст.1, п.1 ст.1, пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідач зазначає, що згідно вказаних норм передбачено віднесення податкового кредиту по придбаних основних фондах. Віднесення сум податкового кредиту, нарахованого у звітному періоді, між спеціальною та загальною податковими деклараціями здійснюється шляхом застосування коефіцієнту, який дорівнює частці закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою молока в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальників та самостійно здійснює розподіл сум податкового кредиту по основних засобах .
З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ „Лозівський молочний завод” є переробним підприємством, а тому у відповідності до п.6 Постанови КМУ від 12.05.1999р. №805 "Про порядок нарахування, виплат І використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі". За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби.
З наданих пояснень представників сторін судом встановлено, що відповідачем в ході перевірки був розподілений податковий кредит по придбаним основним фондам з використанням в якості коефіцієнту розподілу частку придбаного у звітному періоді за нульовою ставкою молока у загальному обсязі молока, що придбаний у різних категорій постачальників.
Згідно пп.. 7.4.3 п. 7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Аналіз наведеної норми цього Закону дає можливі суду зробити висновок, що для її застосування необхідні дві складові: придбання товару та він повинен використовуватися у неоподатковуваних операціях.
Згідно із актом перевірки відповідач зазначає, що позивачем було завищено податковий кредит по загальній декларації на суму 159219,0 грн. за придбані основні фонди, тобто підтверджує придбання заводом не товару в розумінні цього Закону.
Перелік операцій, що звільнені від оподаткування , визначений ст.5 цього Закону, але суд зазначає, що операції по переробці молочної продукції в яких використовуються позивачем основні фонди за ставкою 20 % та за 0 ставкою не є операціями, що звільнені від оподаткування і не входить до переліку операцій, визначених в ст.ст.3,5 цього Закону, отже вони не звільняються від оподаткування, оскільки законодавець не ставить в залежність ставка податку для визначення неоподатковуваних операцій.
Таким чином, визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 159219,0 грн. є безпідставним та незаконним.
2. Підприємством в порушення пп.7.4.1, 7.4.3 пп.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, п. 6 Постанови № 805 від 12.05.1999 року „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі” завищено податковий кредит по загальній декларації в лютому 2006 року на суму податку на додану вартість в розмірі 65254,0 грн., у зв’язку з тим, що підприємством включено до податкового кредиту по загальній декларації в лютому місяці 2006 року ПДВ по податкових накладних минулих періодів на загальну суму 85833,0 грн., , отриманих від СП „Енергозбуг" Південної залізниці: № 103/6-8-6 від 28.10.2005 року на суму ПДВ 5500,0 грн., №15/6-8-6 від 13.10.2005 року на суму ПДВ 3666,67 грн., № 83/6-8-6 від 26.10.2005 року на суму ПДВ 2833,33 грн., №22/6-8-6 від 14.11.2005 року на суму ПДВ 4166,67 грн., № 41/6-8-6 від 21.11.2005 року на суму ПДВ 2500,0 грн., № 119/6-8-6 від 30.11.2005 року на суму ПДВ 5000,0 грн., №1 11/6-8-6 від 28.12.2005 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №87/6-8-6 від 26.12.2005 року на суму ПДВ 1666,67 грн., №47/6-8-6 від 22.12.2005 року на суму ПДВ 833,33 грн., №3/6-8-6 від 16.12.2005 року на суму ПДВ 2500,0 грн., №24/6-8-6 від 14.12.2005 року на суму ПДВ 1000,0 грн., №16/6-8-6 від 07.12.2005 року на суму ПДВ 2500,0 грн., отриманих від ТОВ ТД „Харківнафтопродукт": №23/12-6 від 3 1.12.2005 року на суму ПДВ 15666,67 грн., №24/02/10 від 28.02.2006 року на суму ПДВ 10833,33 грн., отриманих від ЗАТ „Харківгаззбут”: № 127 від 31.10.2005 року на суму ПДВ 14666,67 грн., № 503 від 30. 11.2005 року на суму ПДВ 9166,67 грн. без віднесення їх в податковому обліку до декларації переробного підприємства та загальної декларації.
З посиланням на пп. 7.4.3 п.7.4 , 7.2.6. пункту 7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” відповідач зазначає, що підприємство не скористалося наданим правом, не включило до податкового кредиту податок на додану вартість по придбаній електроенергії, газу та паливо-мастильним матеріалам, які були використані в місяцях придбання таких матеріалів чи послуг та не здійснили розподіл податкового кредиту до декларації переробного підприємства та до загальної декларації в звітних ( жовтень, листопад, грудень 2005 року) місяцях.
І в акті і в запереченнях зазначає, що правила ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку передбачені Постановою КМУ № 805 від 12.05.1999 року „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, згідно п.6 вищезгаданої Постанови КМУ переробні підприємства за результатами діяльності за кожний податковий (звітний) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, виготовлених з проданого сільськогосподарськими товаровиробниками молока. В бухгалтерському обліку до собівартості виготовленої готової продукції витрати по придбанню електроенергії, газу та паливо-мастильних матеріалів віднесені в місяцях придбання таких матеріалів чи послуг: в жовтні, листопаді, грудні 2005 року. Згідно статті З п.2 Закону України ,.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується па основі даних бухгалтерського обліку. В податковому обліку при віднесенні податкового кредиту не було враховано вимог п.6 вищезгаданої Постанови КМУ.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Суд зазначає, що в розумінні вказаної норми позивач мав право на податковий кредит у жовтні, листопаді та грудні 2005 р., але згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Більш того, Закон України „Про податок на додану вартість” передбачає відповідальність платника податку за не підтвердження на момент його перевірки податковим органом суми податку на додану вартість, попередньо включеної до складу податкового кредиту у вигляді фінансових санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними у пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону документами.
За поясненнями представника позивача, судом встановлено, що фактів відмови постачальників позивача у наданні йому податкових накладних не було, порушень порядку їх заповнення постачальником не встановлено, отримання податкових накладних по операціях за жовтень, листопад та грудень 2005 р. у лютому 2006 р. представник позивача пояснює великим обсягом кількості покупців у контрагентів - постачальників СП „Енергозбуг" Південної залізниці, ТОВ ТД „Харківнафтопродукт”, ЗАТ „Харківгаззбут”, тому посилання відповідача на норми п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 цього Закону, є безпідставним , оскільки вказаною нормою передбачено право отримувача товарів (послуг) , в даному випадку позивача, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредит лише у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення. Як зазначалось вище, таких фактів не існувало.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно положень пп.7.2.6 п.7.2 , пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону у податкових періодах - жовтень, листопад та грудень 2005 р., коли податкові накладні були виписані постачальниками товарів (послуг), але ще не отримані покупцем цих товарів (послуг) - позивачем, останній не мав податкової накладної, єдиної підстави для включення суму податку на додану вартість по цим операціям до складу податкового кредиту, а отримавши податкові накладні у лютому 2006 року, покупець товару – завод, за умови дотримання ним норм підпункту 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону, набув права на включення суми податку, вказаній в цих податкових накладних до податкового кредиту, тобто податкові накладні, виписані контрагентами позивача СП „Енергозбуг” Південної залізниці, ТОВ ТД „Харківнафтопродукт”, ЗАТ „Харківгаззбут” , але отримані позивачем у лютому 2006 року , правомірно включені до реєстру виданих, отриманих податкових накладних лютого 2006 року, а відповідно правомірно суми ПДВ у розмірі 65254,0 грн. віднесені до складу податкового кредиту лютого 2006 р. Ці дії відповідають пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
За умови визнання позивачем встановленого перевіркою порушення щодо завищення податкового кредиту по загальній декларації в червні 2006 року суми ПДВ у розмірі 25025,0 грн., вимоги про скасування податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 12512,50 грн. згідно пп..17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. на вказану суму ПДВ є неправомірними та в цій частині задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, вимоги задовольняються судом частково та податкове повідомлення-рішення за № 00009022310/0 підлягає скасуванню в частині визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ 224473,0 грн. основний платіж та 112236,50 грн. штрафні санкції .
Судові витрати стягуються відповідно ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково. Скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ від 31.10.2006 р. за № 00009022310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ ЗАТ „Лозівський молочний завод” у розмірі 336709,50 грн.: 224473,0 грн. основний платіж, 112236,50 грн. штрафні санкції .
В решті вимог у позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ЗАТ „Лозівський молочний завод” (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 45 А, код. 00447310) 3,40 грн. витрат по сплаті державного мита.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24.11.06р.о 16-45 год.