ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2006 р. о 12-35 год. в м. Харкові Справа № АС-03/470-06
вх. № 13156/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача -Тамошюнас А.Р.,Лиска О.І.
1-го відповідача - Сизова Л.В.,
2-го відповідача - Літвінцева О.О., Даньшин А.М.
по справі за позовом ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова
до АКБ "Укрексімбанк", м. Київ
до ПФ "Орнатус" м. Харків
про зобов'язання надати документи та оплатити векселі
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.Харкова звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Харкові та до приватного підприємства „Орнатус” в якому, з урахуванням уточнень та доповнень підстав позову, просить зобов'язати ПФ „Орнатус” надати до суду документи, що підтверджують оплату податкових векселів, наданих ПФ „Орнатус” за період з 03.08.2006р. по 19.09.2006р. на загальну суму 1806449,96 грн., які були авальовані ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві, зобов'язати ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві оплатити непогашені приватною фірмою „Орнатус” податкові векселі згідно з Переліком, наведеним у Додатку 1. Свої вимоги обґрунтовує тим, що на протязі серпня-вересня 2006р. підприємство при імпорті на митну територію України товарів надавав органам митного контролю податкові векселя, перелік яких наведений у Додатку 1 до Адміністративного позову, шляхом авалю дані векселі були підтверджені ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві, видані ПФ „Орнатус” векселі є такими, що відповідають ознакам, наведеним як у абз.5 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”, так і тим, що визначені в абз.6 п. 11.5 ст. 11 названого закону.
В позові зазначає, що згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” податкові векселі можуть бути погашені платником податку або достроково або на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю. Законодавець надав платникові право достроково погасити податковий вексель шляхом заліку суми бюджетного відшкодування за умови, що така сума на дату поставки векселя органу митного контролю: а) дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю; б) підтверджена податковим органом. У позивача право на погашення податкових векселів, доданих до адміністративного позову, шляхом заліку суми бюджетного відшкодування не виникало, оскільки податковий орган не підтвердив заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ. Таким чином, на теперішній час непогашеними є податкові векселі (реєстр векселів додається - Додаток 1), надані ПФ „Орнатус” за період з 03.08.2006р. по 19.09.2006р.на загальну суму 1806449,96 грн., які були авальовані ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві.
В позові вказує, що особами, що є відповідальними за оплату податкового векселя, є: платник податків та банк-аваліст. Обов'язок банка-аваліста по оплаті податкового векселю виникає у разі, якщо у встановлений строк він не був погашений платником , як то передбачено абз.3 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Відповідач, ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії у м.Харкові проти позову заперечує, вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними і необґрунтованими , вважає податкові векселі ПФ „Орнатус” за період з 03.08.2006р. по 19.09.2006р., які були авальовані ВАТ „Укрексімбанк” погашеними за рахунок бюджетного відшкодування. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України від 03.04.1997р. №168/197-ВР „Про податок на додану вартість” та абз.3 п.19 Постанови КМУ від 01.10.1997р. №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України”, якими визначається порядок погашення податкових векселів та вказує, що ПФ „Орнатус” на дату звалювання податкових векселів за період серпень-вересень 2006р. мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування в розмірі З 665 931,39 млн. грн., сума по кожному податковому векселю знаходилась в межах суми задекларованого бюджетного відшкодування. Після звітного періоду ПФ „Орнатус” було надано до Банку податкові декларації з реєстром погашених векселів за серпень 2006 року на загальну суму 6 335 321,00 грн. і за вересень 2006 року на загальну суму 8 921292,00 грн., з включенням цих зобов'язань до складу податкових зобов'язань. Дані декларації були прийняті ДПІ Червонозаводського району у м. Харкові.
Відповідач, ПФ „Орнатус” з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що зазначені ДПІ в додатках до адміністративного позову податкові векселі, що видані ПФ „Орнатус” за період з 03.08.2006 року по 19.09.2006 року на суму 1806449,96 та авальовані ВАТ „Укрексімбанк” погашені у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін судом встановлено:
ПФ „Орнатус” є платником ПДВ, йому було видано свідоцтво від 18.01.06р. за № 29891306. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ -241362220386.
Позивачем 03,04,07,09,11,14,15,16,17,18,19,21,22 серпня 2006 року та 04,06,08,11,12,13,18,19 вересня 2006 року на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України були оформлені 93 податкових векселя на суму 1806449,96 грн., терміном погашення векселів 01, 02, 05, 06,07, 09, 12,13, 14. 15, 16, 17, 19,20 вересня 2006 року відповідно та 03, 05, 06,07, 10,11,12,17,18 жовтня 2006 року відповідно, реєстр яких залучений ДПІ до матеріалів справи ( а.с.9-11).
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної податкової служби, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальний порядок видачі податкового векселя здійснюється у відповідності з вимогами ст..11 Закону України „Про податок на додану вартість” і розділу II Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.97 року № 1104.
Ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачає право платника податків самостійно визначити порядок погашення податкового векселя та визначає умови такого погашення, а саме:
Пунктом. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон) передбачено право платників податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Вказаною нормою абз.7 п. 11.5 ст. 11 Закону передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю.
Судом встановлено, що Позивач надавав до ДПІ у встановлений законом строк декларації , уточнення з ПДВ , в яких він декларував суми бюджетного відшкодування : за березень 2004 року у розмірі 3756612,0 грн., за грудень 2005 року 459687,0 грн., за січень 2006 р. 1037091,0 грн., за лютий 2006 р. 612484,0 грн., за березень 2006 р. 295620,0 грн., за квітень 2006 року 1164552,0 грн., за травень 2006 року 2335062,0 грн., за червень 2006 року 1433609,0 грн., за липень 2006 року 1789142,0 грн. Доказів встановлення будь-яких порушень позивачем у визначенні сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню з бюджету у вказаних деклараціях відповідачем суду не надано.
Крім того, по декларації за березень 2004 року відповідачем – підприємством надано суду рішення господарського суду Харківської області від 21.07.2004 року по справі № 13/227-04 , яке набрало законної сили , за позовом ПФ „Орнатус” до ДПІ і ВДК у Червоно заводському районі м. Харкова, яким вирішено стягнути з держбюджету 3665931,39 грн. Рішення до теперішнього часу не виконано, з бюджету суми не повернуті.
Судом встановлено, що видані в серпні-вересні 2006 року ПФ „Орнатус” податкові векселі відповідають критеріям, встановленим абз. 7 п. 11.5 Закону України „Про податок на додану вартість”, а не абз.5 чи 6, як зазначає позивач, оскільки на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролюю підприємство мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування в розмірі 366 931,39 грн. і жоден з векселів цю суму не перевищив. Доказів не правомірності декларування підприємством сум ПДВ, що підлягають з бюджету за березень 2004 року у розмірі 3756612,0 грн., за грудень 2005 року 459687,0 грн., за січень 2006 р. 1037091,0 грн., за лютий 2006 р. 612484,0 грн., за березень 2006 р. 295620,0 грн., за квітень 2006 року 1164552,0 грн., за травень 2006 року 2335062,0 грн., за червень 2006 року 1433609,0 грн., за липень 2006 року 1789142,0 грн. позивачем суду не надано, а отже в розумінні ст. 71 КАС України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, під час розгляду справи позивачем не було надано доказів в обґрунтування своїх вимог.
Абзацем 7 п. 11.5 Закону України „Про податок на додану вартість” надано право платнику податку включати суму зобов'язань по податковому векселю в склад податкових зобов'язань за звітний період, в якому відбулась його поставка органу митного контролю, якщо такий платник податку на дату такої поставки податкового векселю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більше ніж сума зобов'язання по такому векселю.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при наявності у підприємства на дату поставки податкового векселя органу митного контролю, підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, що дорівнює або більше ніж сума зобов'язання по такому податковому векселю, платник податків або може прийняти рішення про дострокове погашення векселя грошовими коштами, або, відповідно до абз.7 ст. 11.5 Закону України „Про податок на додану вартість” повинен включити суму, що підлягає оплаті в декларацію по ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий державній митній службі. При цьому, вексель буде рахуватись погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникає право на податковий кредит, відповідач - ПФ „Орнатус” ухильно виконуючи законодавчо встановлені процедури, пов'язані як з видачею, так і з погашенням податкових векселів (ПВ), а саме: кожний вексель оформлений и авальований на суму ПДВ в межах суми бюджетного відшкодування, підтвердженого ДПІ, в деклараціях по ПДВ суми векселів, виписаних в звітному місяці і по яким не прийнято рішення про дострокове погашення, відображаються в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов'язань), до декларацій оформлені додатки з повним переліком погашених таким чином веселів за серпень 2006 року на загальну суму 6335321,0 грн., за вересень 2006 р. на 8921292,0 грн.
На підставі вищевикладеного, вимоги позивача є безпідставними , так як зазначені в додатках до адміністративного позову податкові векселі, що видані ПФ „Орнатус” за період з 03.08.2006 року по 19.09.2006 року на суму 1806449,96 та авальовані ВАТ „Укрексімбанк” погашені у спосіб, передбачений чинним законодавством, а ні Законом України „Про податок на додану вартість”, який регулює порядок оподаткування ПДВ, ні жодним іншим актом з питань оподаткування, ні Законом України „Про державну податкову службу”, яким визначені права органів податкової служби та їх посадових осіб не передбачено права органу державної податкової служби самотужки вирішувати за платника податків порядок погашення податкового векселя, з урахуванням дотримання позивачем всіх умов для погашення 93 податкових векселів .
Судові витрати підлягають стягненню згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 4,8,17,50, 86,87, 94,138,143,151-153,160- 163 , 186 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24.11.06р.о 16-45 год.