ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" листопада 2006 р. о 12-45 год. в м. Харкові Справа № АС-03/252-06
вх. № 6578/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача -Мацокін В.В.
відповідача - Биков В.А.
3-ої особи - Андрєєва О.В.
Прокурора - не з"явився
позивача за адміністративним позовом – Андрєєва О.В.,
прокурор – не з’явився
відповідача за адміністративним позовом: Мацокін В.В.
3-тя особа за адміністративним позовом - Биков В.А.
позивача за адміністративним позовом – Биков В.А.,
відповідача за адміністративним позовом - Мацокін В.В.
3-тя особа - Андрєєва О.В.
прокурора - не з"явився
розглянувши матеріали
по справі за позовом
ПСП "Дружба" с. Липчанівка
до Ізюмська ОДПІ, м. Ізюм 3-я особа Ізюмська РДА, м. Ізюм
про визнання недійсним акту
по справі за адміністративним позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської РДА, м. Ізюм, Харківської області, 3-ої особи Ізюмської ОДПІ м. Ізюм, Харківської області
до ПСП “Дружба” с. Липчанівка
про визнання дій протиправними та стягнення
по справі за адміністративним позовом Ізюмської ОДПІ м. Ізюм, Харківської області, 3-ої особи Ізюмської РДА, м. Ізюм, Харківської області
до ПСП “Дружба” с. Липчанівка, Ізюмського р-ну, Харківської області
про визнання дій протиправними та стягнення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ПСП “Дружба” звернувся до Господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до Ізюмської ОДПІ , в якому після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить скасувати податкове повідомлення – рішення від 13.10.2005р. №0000872310/0 про визначення в сумі 234931,0грн. (основний платіж – 234931,0грн.) в частині неправомірно нарахованого податкового зобов’язання в сумі 221633,0грн.
Ухвалою господарського суду від 30.05.06р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.
В процесі провадження по справі, Відповідачем, Ізюмською ОДПІ, 07.06.06р. пред’явлено адміністративний позов до ПСП “Дружба” з вимогою про визнання дій останнього протиправними та стягнення заборгованості за оренду землі за період з 01.01.05р. по 31.03.05р. у сумі 13298,0 грн., стягнення заборгованості за оренду землі у сумі 221.633,00грн., та залучення до справи, в якості 3-ї особи Ізюмської РДА, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
В процесі подальшого розгляду даної справи, Ізюмським міжрайонним прокурором Харківської області, в інтересах держави в особі 3-ї особи Ізюмської РДА, 10.11.06р. до ПСП “Дружба” пред’явлено адміністративний позов (вих.№1368вих.06) про визнання протиправними дії останнього та стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки у сумі 221.633,00грн., та залучення до справи, в якості 3-ї особи Ізюмську ОДПІ, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
08.06.06р. ухвалою Господарського суду Харківської області, зазначені адміністративні позови Ізюмської ОДПІ та Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області до ПСП “Дружба” роз’єднані та виділені в окремі провадження.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.06р. Ізюмською ОДПІ, Ізюмським міжрайонним прокурором Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської РДА, було подано апеляційні скарги, в зв’язку з чим 24.07.06р. ухвалою Господарського суду Харківської області провадження по даній справі зупинено до вирішення Харківським апеляційним господарським судом заявлених апеляційних скарг.
26.09.06р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду Харківської області апеляційну скаргу Ізюмської ОДПІ, задоволено частково та скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.06.06р. про роз’єднання поєднаних в одне провадження заявлених адміністративних позовів, виділивши їх у самостійне провадження.
З урахуванням зазначеної ухвали Харківського апеляційного господарського суду по даній справі, заявлений адміністративний позов ПСП “Дружба” до Ізюмської ОДПІ, про визнання недійсним акту, адміністративний позов Ізюмської ОДПІ до ПСП “Дружба” про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості за оренду землі за період з 01.01.05р. по 31.03.05р. у сумі 13.298,00грн., стягнення заборгованості за оренду землі у сумі 221.633,00грн., адміністративний позов Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області, в інтересах держави, в особі Ізюмської РДА, розглядаються в одному провадженні, за правилами встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
При розгляді адміністративного позову ПСП “Дружба” до Ізюмської ОДПІ про визнання недійсним акту – повідомлення-рішення №0000872310/0 від 13.10.05р., судом встановлено наступне:
Ізюмською ОДПІ було проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати Позивачем податків і зборів за період з 01.10.04р. по 31.07.05р., про складений акт від 30.09.05р. №924/10/23-00707900-ДСК.
На підставі вказаного акту начальником Ізюмської ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.10.05р. №0000872310/0 про визначення суми податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 234931,0грн.- основний платіж
Вказане рішення було оскаржене підприємством в порядку процедури апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання , визначеного контролюючим органом згідно ст. 5 закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.112000р. №2181-ІІІ шляхом направлення первинної та повторних скарг, які за рішеннями контролюючих органів були залишені без задоволення, а рішення ОДПІ від 13.10.05р. без змін.
Судом встановлено, що підставою для визначення суми податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 221633,0грн.- основний платіж податковим повідомленням-рішенням від 13.10.05р. №0000872310/0 став встановлений перевіркою факт того, що ПСП „Дружба” згідно договорів оренди з Бригадирівською сільською радою від 04.07.2001 р., 12.09.2001р., № 3 від 05.06.2002 р. одержано в користування на умовах оренди земельні ділянки на території Бригадирівської сільської ради загальною площею 1768,08 га, за умовами цих договорів орендна плата становить 121570,0 грн. щорічно. Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 04.04.2005р. борг ПСП „Дружба” перед Бригадирівською сільською радою за оренду землі станом на 01.01.2005р. становить 221633,0 грн. Крім того, за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. борг ПСП „Дружба” за оренду землі складає 13298,0 грн., таким чином відображенню в картці особового рахунку платника податків підлягає сума 234931,0 грн. 28 лютого 2005 року між ПСІІ „Дружба” та Бригадирівською сільською радою укладено мирову угоду, згідно якої ПСП "Дружба" надається відстрочка по сплаті боргу у розмірі 85547,0 грн. до 01.11.2005року, однак зобов'язання останнім у визначений строк не виконано, борг не сплачено.
Судом встановлено, що з урахуванням уточнених змін позивачем не оскаржується визначення зобов'язання за оренду землі за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. у розмірі 13298,0 грн.
Відповідач, Ізюмська ОДПІ, проти адміністративного позову заперечує з підстав викладених в запереченні від 07.06.06р. вих.№3271/10/10-021.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши надані сторонами докази в підтвердження обставин викладених в адміністративному позові та наданих запереченнях на позов, дослідивши обставини справи, матеріали справи, нормативне обґрунтування позицій сторін щодо предмету розгляду справи прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному об’ємі, виходячи з наступного:
Виходячи зі змісту акту №924/10/23-00707900-ДСК, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.10.05р. №0000872310/0, в розумінні діючого законодавства є положення Закону України “Про плату за землю”, в редакції Закону України “Про внесення змін в Закон України “Про державний бюджет України на 2005рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.05р. №2505, Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р., №1251-XII, Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00р. №2181-III, лист ДПА України від 07.07.05р. №13435/7/15-3117.
Виходячи з положень Закону України № 2505, (в т.ч. п.41 ст.45), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності віднесено до переліку загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до п.1 розділу П “Прикінцеві положення” Закону №2505, цей Закон набирає чинності з дня опублікування, тобто з 31.03.05р.
Однак, ч.1 п.1 розділу П Закону №2505, спеціально, дії закону надано зворотну силу п.41 ст.45 розділу 1, який набирає чинності з 01.01.05р.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Проте надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Виходячи з положень Закону №2505, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) може вважатися податковим зобов’язанням лише з 01.01.05р., тобто до цієї дати плата за землю не може вважатися обов’язковим платежем та не може бути визнана податковим боргом.
Як свідчать матеріали справи, орендна плата за землі державної та комунальної власності в сумі 221633,0 грн. нарахована в період з 2002р. по 2004р., а тому безпідставним є твердження відповідача про надання орендній платі статусу податкового зобов’язання і, відповідно, вона не може зазначатися у податковому повідомленні-рішенні №0000872310/0 від 13.10.05р. у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню.
Враховуючи зазначене, до відносин між орендарем і орендодавцем з приводу сплати орендної плати в за період з 2002р. по 2004р. необхідно застосовувати норми Земельного кодексу України, положення Закону України “Про оренду землі” від 06.10.98р. №161 положення Закону України №2505 від 01.01.05р., а стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в період з 2002р. по 2004р. можливе в порядку, встановленому ст.ст.35,36 Закону України “Про оренду землі”, якою визначено, що спори, пов’язані з орендою землі, вирішуються в судовому порядку, а у разі невиконання зобов’язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно з законом та договором.
Виходячи з матеріалів справи, та норм діючого законодавства суд зазначає, що контроль за сплатою орендної плати за період з 2002р. по 31.12.2004р. не повинен здійснюватися органами Державної податкової служби, оскільки жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що на стосунки між сторонами з приводу оренди земель державної та комунальної власності які виникли до 01.01.2005р. поширюються норми Закону України №2505 щодо внесення змін до Закону №2535, оскільки нормам цього Закону не надано зворотної дії у часі.
Відповідно до ст.19 Конституції України, (норми якої є нормами прямої дії згідно ст.8 Конституції України), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби в Україні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Зважаючи на зазначену норму Конституції України та норми Закону України “Про державну податкову службу”, посадовими особами Відповідача при складанні акту №924/10/23-00707900-ДСК, та податкового повідомлення-рішення від 13.10.05р. №0000872310/0 перевищено свої повноваження, а тому існують всі правові підстави для визнання зазначеного податкового повідомлення-рішення недійсним в частині визначення суми податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної комунальної власності у розмірі 221633,0 грн. , а позовні вимоги позивача підлягають.
Судові витрати стягуються відповідно ст.. 94 КАС України.
Суд розглядаючи адміністративний позов Ізюмської ОДПІ (“Позивач”), до ПСП “Дружба” (“Відповідач”), Ізюмської РДА (“Третя особа”), про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості за оренду землі за період з 01.01.05р. по 31.03.05р. у сумі 13298,00грн., стягнення заборгованості за оренду землі у сумі 221633,0грн. та допущення негайного виконання рішення, адміністративний позов Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області, в інтересах держави в особі Ізюмської РДА (“Позивач”) до ПСП “Дружба” (“Відповідач”), Ізюмської ОДПІ (“Третя особа”) про визнання дій протиправними дій відповідача та стягнення заборгованості за оренду землі у сумі 221633,0грн. та допущення негайного виконання рішення, встановив:
За позовом ОДПІ:
Підставою для звернення ОДП з позовом до суту стало податкове повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ від 13.10.05р. №0000872310/0 про визначення суми податкового зобов’язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 234931,0грн.- основний платіж , яке прийняте на підставі акту від 30.09.05р. №924/10/23-00707900-ДСК, складеного за результатами планової документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати Позивачем податків і зборів за період з 01.10.04р. по 31.07.05р. В акті зазначено, що існування у ПСП „Дружба” боргу згідно договорів оренди з Бригадирівською сільською радою від 04.07.2001 р., 12.09.2001р., № 3 від 05.06.2002 р. за користування на умовах оренди земельними ділянками з посиланням на акт звірки взаємних розрахунків від 04.04.2005р. , яким зафіксований борг ПСП „Дружба” станом на 01.01.2005ру розмірі 221633,0 грн. та 13298,0 грн. за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р.
Зазначеними вище обставинами за позовом ПСП „Дружба” до Ізюмської ОДПІ судом встановлено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) може вважатися податковим зобов'язанням лише з 01.01.2005 р., отже, до цієї дати плата за землю не може вважатися обов'язковим платежем та не може бути визнана податковим боргом.
Контроль за сплатою оренди в 2004 році не повинен здійснюватися органами ДПС, оскільки жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що на стосунки між сторонами з приводу оренди земель державної та комунальної власності, які виникли в 2004 році, поширюються норми Закону № 2505 щодо внесених змін до Закону № 2535, тобто цим нормам не надано зворотної сили відносно поширення на 2004 рік.
Зважаючи на те, що органи державної податкової служби в Україні відповідно до ст. З Закону України „Про державну податкову службу в Україні” у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, враховуючи встановлений судом факт прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 13.10.05р. №0000872310/0 на суму 221633,0 грн. з перевищенням свої повноважень, вимоги ОДПІ про стягнення з боржника ПСП „Дружба” заборгованості за оренду землі у сумі 221633,0 грн. та допущення негайного виконання рішення, є неправомірними та задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з ПСП „Дружба” боргу у розмірі 13298,0 грн. за період з 01. 01.2005 р. по 31.03.2005 р. підлягають задоволенню.
За позовом Ізюмського прокурора в інтересах Ізюмської районної Державної адміністрації Харківської області:
Судом встановлено, що позов ПСП “Дружба” до Ізюмської ОДПІ, про визнання недійсним акту податкового повідомлення-рішення від 13.10.05р. №0000872310/0 було подано до суду та судом відкрите провадження за правилами, встановленими КАС України.
Компетенція адміністративного суду щодо розгляду справи визначена ст.17 КАС України, якою передбачено, що до компетенції адміністративного суду відноситься розгляд справ про: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Прокурором за адміністративним позовами, обираючи засіб захисту своїх прав, свобод, чи інтересів, заявлено вимоги про визнання дій протиправними та стягнення з Відповідача (ПСП “Дружба”) заборгованості за оренду останнім земельних ділянок.
Тобто, прокурором заявлено адміністративний позов з вимогами (засобом захисту), котрі не віднесені до компетенції адміністративного судочинства.
Аналіз правовідносини між сторонами дає можливість зробити суду висновок про те, що відносини з приводу оренди земельних ділянок до 01.01.2005 р., не мають статусу публічно-правових відносин, оскільки виникають з господарського зобов’язання згідно ст.173,174 Господарського кодексу України.
Статтею 3 КАС України, визначено поняття адміністративного позову, а саме: адміністративним позовом - є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно до ч.1 зазначеної норми КАС України, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи вищезазначене, ознакою адміністративного позову є публічно-правовий спір, природа виникнення якого випливає з публічно-правових відносин в сфері діяльності суб’єктом владних повноважень в тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Вивчаючи питання компетенції адміністративного суду, суд виходив з судової практики що склалася на момент розгляду цієї справи, зокрема з роз’яснень Верховного суду України №3.2.-2005р. від 26.12.05р.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути спір переданий на вирішення адміністративного суду, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини у сторін виникають з договорів оренди земельних ділянок від 04.07.2001р., 12.09.2001р., 05.09.2002р., які, враховуючи положення ст.3 КАС України, не відносяться до адміністративного договору, оскільки в розумінні зазначеної норми КАС України, адміністративний договір це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Якщо ж суб’єкти (в тому числі орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм ЦК України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов’язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов’язковими для адміністративного договору, а кожний суб’єкт такого договору виступає як рівний один до одного.
Крім того, суд вважає, що заявлений адміністративний позов Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської РДА не відповідає завданням Кодексу адміністративного судочинства, оскільки відповідно до ст.2 завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Крім того, прокурором за вказаним адміністративним позовом не надано суду доказів повноважень, щодо стягнення з відповідача заборгованості за оренду землі по договору оренди земельної ділянки від 04.07.01р., по договору оренди земельної ділянки від 12.09.01р., оскільки зазначені господарські зобов’язання укладені Відповідачем з Ізюмською районною радою Харківської області та Бригадирівською сільською радою Ізюмського району Харківської області.
Відповідно до ч.1 ст.157 КАС України визначені обставинами, що зумовлюють закриття провадження у адміністративній справі, частиною 1 пункту 1 передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку про закриття провадження за цим адміністративним позовам та роз’яснити стороні про можливість звернення з зазначеними вимогами до відповідача в порядку судочинства, передбаченого ГПК України.
Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94,157, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” . Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції №0000872310/0 від 13.10.05р. на загальну суму 234931,0грн. за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, в частині неправомірно нарахованого податкового зобов’язання в сумі 221633,0грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” (64309, Ізюмський район, с. Липчанівка, вул. Миру,1, код. 00707900) 3,40 грн. по сплаті державного мита.
2. За адміністративним позовом Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” про визнання протиправними дій, стягнення 221633,0грн. та допустити негайне виконання рішення, відмовити.
3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” (64309, Ізюмський район, с. Липчанівка, вул. Миру,1, код. 00707900) заборгованість за оренду землі за період з 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р. 13298,0 грн.
4. За адміністративним позовом Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської районної державної адміністрації до Приватного сільськогосподарського підприємства “Дружба” про визнання протиправними дій та стягнення 221633,0 грн. провадження по справі закрити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 24.11.06р.о 16-45 год.