ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2006 Справа № А23/101
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач),
суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Сорока О.Г., довіреність №38 від 18.09.06р., представник;
від відповідача:Бятець Л.В., довіреність №4726/7/10-022 від 05.06.06, старший держподатінспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чумаківського підприємства “Наірі” Томаківського районного споживчого товариства, смт. Томаківка, Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі №А23/101
за позовом Чумаківського підприємства “Наірі” Томаківського районного споживчого товариства, смт. Томаківка, Дніпропетровської області
до Марганецької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Марганець Дніпропетровської області
про визнання недійсним рішення Марганецької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Чумаківське підприємство “Наірі” Томаківського районного споживчого товариства, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення Марганецької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.06р. №00000442301/2 .
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі №А23/101 (суддя Добродняк І.Ю.) в позові відмовлено.
Постанову обґрунтовано тим, що перевірка позивача проведена з дотриманням норм діючого законодавства; наявність припису директора підприємства-позивача на акті перевірки про ознайомлення та отримання акту перевірки 11.10.05р. не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
Не погодившись з постановою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначену постанову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що порушення відповідачем вимог п.4.2 і п.4.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства стало слідством порушення посадовими особами Марганецької ОДПІ вимог ст.11 Закону України “Про державну службу в Україні” в частині строків проведення планових документальних перевірок; суд першої інстанції не задовольнив клопотання позивача про перенесення попереднього судового засідання; в порушення ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу без участі позивача.
У запереченні відповідач вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними і необґрунтованими, просить залишити постанову суду –без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Марганецькою ОДПІ проведено планову документальну перевірку Чумаківського підприємства “Наірі” з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період фінансово-господарської діяльності з 01.07.2002р. по 01.07.2005р., за результатами якої складений Акт №780/230/30419971 від 30.09.05р.
На підставі акта перевірки та з врахуванням процедури оскарження, за порушення позивачем Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, відповідачем 06.02.06р. було прийняте рішення №00000442301/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 23316,68грн.
Відповідно до ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності.
Частиною 9 ст.11-1 цього Закону встановлено, що тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати щодо суб’єктів малого підприємництва 10 робочих днів.
Згідно п.1 ст.11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка підприємства-позивача включена до плану-графіку документальних перевірок на ІІІ квартал 2005 року та відповідно до ч.1 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” вважається плановою виїзною перевіркою. Позивач повідомлений про початок проведення перевірки повідомленням від 23.08.05р. № 8002/10/23-022, отриманого ним 26.08.05р.
Направлення на проведення планової виїзної перевірки №429 видано відповідачем 19.09.05р. своїм посадовим особам на проведення перевірки з 19.09.05р. по 30.09.05р. у відповідності з зазначеними нормами.
Перевірка підприємства проводилась з 20.09.05р. по 30.09.05р. про що зазначено в акті перевірки від 30.09.05р. №780/230/30419971. Отже, факт перевищення терміну проведення перевірки позивача на мав місця. Відповідачем в якості доказів було надано Журнал реєстрації актів перевірки, а також протокол про адміністративне правопорушення від 30.09.05р. №197 (підписаний керівником позивача), які є беззаперечними доказами того, що перевірка проведена без порушення строків її проведення.
Пунктом 4.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05р. № 327 (далі Порядок) визначено, що акт перевірки складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів від дня закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб’єктів малого підприємництва –протягом 3-х робочих днів, а для суб’єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складення акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Відповідно до п.4.5 Порядку акт виїзної планової перевірки в день його підписання реєструється в єдиному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби.
Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби. При цьому в акті на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта перевірки та номер акта перевірки, який складається із порядкового номера журналу реєстрації перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ суб’єкта господарювання.
Після реєстрації акта перевірки (у той же день) один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб’єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акту (п.4.6 Порядку).
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, доводи позивача є непереконливими, необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.06р. по справі №А27/67 відмовлено Чумаківському підприємству "Наірі" Томаківського районного споживчого товариства у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000432301/2 від 26.01.06р., прийнятого на підставі акту перевірки від 30.09.05р. №780/230/30419971. Постанова набрала законної сили 20.09.06р. Рішення, що є предметом спору у справі №А23/101 винесено на підставі того ж акту перевірки від 30.09.06р. №780/230/30419971 що і податкове повідомлення-рішення, що було предметом спору у справі №А27/67.
Стосовно посилання позивача на порушення господарським судом норм процесуального права слід зазначити наступне:
по-перше, ч.5 ст.111 КАС України надає право відкласти попереднє судове засідання за заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поважними. Отже, ця норма не носить обов’язковий характер;
по-друге, відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питань. Проте, господарським судом правильно вирішено справу по суті спора. Крім того, скаржник не довів підстави, передбачені ст.202 КАС України, для скасування постанови суду першої інстанції.
Щодо суті порушення, встановленого відповідачем в результаті перевірки (акт №780/230/30419971 від 30.09.05р.), який став підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 23316,68грн. згідно рішення №00000442301/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.06р., то позивач не оскаржує суті порушення, яке відображено в акті перевірки. Таким чином, у будь-якому випадку несвоєчасне вручення акту перевірки посадовим особам підприємства, не може звільнити платника податків від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства України.
Судова колегія дійшла висновку, що підстави для визнання недійсним рішення відповідача від 06.02.06р. №00000442301/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Чумаківського підприємства “Наірі” Томаківського районного споживчого товариства, смт.Томаківка, Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2006р. у справі №А23/101 залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя Т.А.Верхогляд
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець