Справа № 569/7195/13-а

ПОСТАНОВА

05 червня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Тимощука О.Я.

при секретареві Грібінчак К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд -

ВСТАНОВИВ:

У своєму позові, ОСОБА_1 просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 191867 від 01 квітня 2013 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 3.1 «Рух заборонено» Правил дорожнього руху, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, до початку розгляду справи надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позовні вимоги задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку. Заперечень проти позову, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не надав.

За таких обставин, суд вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що постановою серії АХ1 № 191867 від 01 квітня 2013 року, винесеною інспектором ДПС Якубовичем О.М., ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п. 3.1 дорожнього знаку «Рух заборонено», та накладено адміністративне стягнення виді штрафу у розмірі 255 грн.

У постанові зазначено, що 01 квітня 2013 року о 19 год., ОСОБА_1, в м. Рівне, на вул. Соборна, керуючи автомобілем «Фіат Скудо» номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено».

Є обгрунтованими вимоги позивача щодо неправомірності спірної постанови. Так, у відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Як слідує з обґрунтувань позову, викладених ОСОБА_1 у позовній заяві, останній не заперечив ні наявності дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», ні своїх дій по невиконанню вимог цього знаку, підтвердивши факт здійснення руху під вказаний знак.

Проте, заслуговують на увагу його твердження, що проїзд по вулиці Соборній міста Рівне під знак «Рух заборонено» був здійснений ним вимушено, з метою надання пасажиру, який знаходився в автомобілі медичної допомоги, а саме доставки останнього до найближчого аптечного пункту.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у притягненні позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 71, 94, 107, 100, 160, 161, 162, 163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову серії АХ 1 № 191867 від 01 квітня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського міського суду О.Я. Тимощук