Справа № 121/4611/13-к

1-кп/121/227/13

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

20 червня 2013 року

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

судді - Марчука О.Л.,

при секретарі - Кальвинковській К.А.,

за участю прокурора - Бортнікова А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3 (данні вигадані),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ялті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 131 302 200 001 71 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2013 року Ялтинським міським судом АР Крим отримано вказаний обвинувальний акт.

Ухвалою від 10 червня 2013 року, вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання учасники провадження вважали за можливе призначити судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні.

Суд, заслухавши думку учасників провадження, приходить до наступних висновків.

Норма частини 2 статті 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт має містити також такі відомості:

- анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

В порушення наведеного вище пункту 3 частини 2 статті 291 КПК України, наданий суду обвинувальний акт не містить дійсні, справжні, достовірні анкетні відомості потерпілого.

Судом, через слідчого (як вказано в обвинувальному акті) було викликано в судове засідання особу, яка пояснила, що вона є потерпілою і зазначила, що її анкетні данні є вигаданими.

Норми чинного кримінального процесуального закону України, не передбачають можливості участі потерпілого в кримінальному провадженні під вигаданими анкетними данними. Крім того, вказана особа, зазначена і як свідок у справі, що суперечить процесуальному статусу учасника судового провадження.

Крім того, при складанні обвинувального акту, не дотримано наведених вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України, оскільки, викладені у обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 190 КК України та формулюванню обвинувачення в цій частині.

Так, згідно обвинувального акту, встановлено, що 01 і 16 травня 2013 року, ОСОБА_1 збув ОСОБА_3 таблетки, які містять димедрол, тобто сильнодіючий лікарський засіб, однак, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність по вказаних двох епізодах відсутня.

Одночасно, суд звертає увагу, що в порушення вимог ч. 1 ст. 109, п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України, доданий до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, оскільки він не відображає повний хід і проміжні результати досудового розслідування.

Зокрема, повідомлення про підозру включено в перелік процесуальних рішень, хоча повідомлення про підозру є процесуальною дією, а не рішенням, що у відповідності до вимог ст. 110 КПК України оформлюється відповідною постановою на стадії досудового розслідування.

До того ж, всупереч вимогам ст. 290 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомостей про те, чи проводились такі процесуальні дії, як ознайомлення захисника підозрюваного і потерпілого з матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що додатки до додатки до обвинувального акту не відповідають положенням ст. 109 КПК України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав всіх учасників судового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно обвинуваченого не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому, його слід повернути прокурору.

Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що вид запобіжного заходу, обраний відносно обвинуваченого раніше, слід залишити без змін на строк, визначений в ухвалі слідчого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 369 КПК України,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 131 302 200 001 71 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321, ч. 2 ст. 311, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України - повернути прокурору.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін - тримання під вартою, на строк, що визначений в ухвалі слідчого судді, до 18 липня 2013 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя