Апеляційний суд міста Києва

______________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Одинець В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 04 2013 р.

В С Т А Н О В И В :

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 04 2013 р. провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за ст.. 124 КУпАП було закрито, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та справу направити на новий судовий розгляд. В судовому засіданні ОСОБА_3 уточнив свої апеляційні вимоги, та просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову якою ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні ДТП та притягнути його до адміністративної відповідальності.

Вивчивши та дослідивши матеріали даної справи, перевіривши доводи скаржника, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП в справах про адміністративне правопорушення мають бути з»ясовані всі обставини справи, повно і об»єктивно в їх сукупності та в точній відповідності з законом.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ( а.с.2), 15 03 2013 р. о 15-30 год. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 по б-ру Бикова 12 в м. Києві, після зупинки транспортного засобу, не прийняв мір для протидії самовільного руху транспортного засобу, після чого вказаний автомобіль здійснив наїзд на автомобіль «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Як в суді першої інстанції так і в апеляції, ОСОБА_4 себе винним в даному ДТП не визнав та пояснив, що вказаним автомобілем вони користуються разом з братом ОСОБА_5. 15 03 2013 р. він автомобілем не користувався, так як перебував на роботі, автомобіль був припаркований на стоянці. Про ДТП дізнався тільки 19 03 2013 р. Також пояснив, що його брат 18 03 2013 р. звертався з заявою до міліції відносно того, що їх автомобіль був пошкоджений, зламаний замок та викрадена авто-магнітола. Вважає, що в результаті пошкодження автомобіля, він міг самовільно покотитися ( а.с. 6) та спричинити ДТП, так як він не стояв на ввімкнутій передачі та у автомобіля було знято ручне гальмо.

Аналогічні пояснення надав ОСОБА_5 в судовому засіданні, вказавши, що про те що автомобіль був пошкоджений 15 03 2013 р. о 15 год. дізнався від своєї матері. Підтвердив, що заяву до міліції, по факту пошкодження майна, написав тільки 17 03 2013 р.

Суд в своїй постанові послався на покази ОСОБА_4 та ОСОБА_5, витяг з кримінального провадження по заяві ОСОБА_5 та прийняв відповідне рішення.

Однак вказане не відповідає дійсності.

Як вбачається із матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення від 26 03 2013 р., ДТП сталося 15 03 2013 р. о 15-30 год.

ОСОБА_5 звернувся з заявою в РВ МВС України 17 03 2013 р., вказавши що ним виявлено пошкодження автомобіля «Опель-Омега» 15 03 2013 р. об 15 год. В даному судовому засіданні ОСОБА_5 пояснив, що про пошкодження автомобіля він дізнався від матері. Однак, як було встановлено, після ДТП мати ОСОБА_4 підходила до співробітників міліції, що складали протокол, але ніяких заяв про пошкоджений автомобіль не робила. Будь яких документів на підтвердження його слів про пошкоджений автомобіль, ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 суду не надали.

Як пояснив в суді ОСОБА_3 на момент ДТП, коли співробітники ДАІ оформлювали матеріали, підходила мама ОСОБА_4 і ніяких претензій відносно зламаного замка та викрадення авто- магнітоли від неї не було.

Крім того ОСОБА_3 пояснив, що вказаний автомобіль «Опель-Омега» постійно стоїть у дворі і ним рідко користуються. А в день ДТП був сильний вітер, який міг покотити автомобіль, що стояв без ручного гальма, що співробітники міліції які складали протокол, підтвердили.

Суд першої інстанції приймаючи рішення не повно дослідив всі матеріали справи, не вислухав іншого учасника ДТП ОСОБА_3 та прийняв невірне рішення яке підлягає скасуванню, так як звернення з заявою до органів внутрішніх справ через 2 дні після скоєного та знаходження ОСОБА_4 на роботі в день ДТП, не є підставою для закриття справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В даному судовому засіданні було встановлено, що дійсно автомобіль «Опель-Омега» 15 03 2013 р. не виїзджав зі стоянки, а ДТП сталося внаслідок того, що ОСОБА_4 залишивши транспортний засіб на стоянці не вжив всіх заходів щоб не допустити його самовільного руху, як вимагає того п. 15.12 ПДР, що і було встановлено в судовому засіданні.

Виходячи із вищенаведеного вважає за необхідне скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.. 124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 289, 293, 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 04 2013 р. за якою провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за ст.. 124 КУпАП було закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - скасувати.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва   В.М. Одинець