АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, МСП вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 11/796/1204/2013 Головуючий у 1 інстанції Валігура Д.М. Категорія ч.3, ст.265, ч.4 ст.191 КК України Доповідач Ноздряков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

головуючого - Ноздрякова В.М.,

суддів - Лашевича В.М., Паленика І.Г.,

за участю прокурора - Панчишина М.Я.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

засуджених - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, і в їх інтересах адвокатів ОСОБА_15 ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_2, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року.

Цим вироком:

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_12 призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 10.11.2010 року.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9. призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 05.10.2010 року.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 28.09.2010 року.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_18 призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 28.09.2010 року.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 8 років 3 місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 28.09.2010 року.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 265 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 365 КК України до 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_14 призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 06.10.2010 року.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 19.10.2010 року.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 265 КК України до 8 років 3 місяців позбавлення волі; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_10 призначено покарання у виді 8 років 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

Міра запобіжного заходу - утримання під вартою. Строк відбування покарання з 28.09.2010 року.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 191 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки; за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_19 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76, 77 КК України, ОСОБА_19 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановлений іспитовий строк тривалістю два роки та покладені на засудженого передбачені законом обов'язки.

Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Суд вирішив питання щодо судових витрат, речових доказів по справі та грошових коштів внесених в якості застави за ОСОБА_10

Вироком районного суду встановлено, що в червні 2010 року ОСОБА_14 працюючи газорізником в ТОВ «Метресурс» в цеху великовузлової зборки на території Чорнобильської АЕС з контейнерів з позначкою радіоактивної небезпеки, шляхом розпилювання вийняв металеві предмети загальною вагою 74,04 кг., які привласнив і переніс їх вже в серпні 2010 року до підсобного приміщення неподалік від дому АДРЕСА_1

Про ці металеві предмети повідомив ОСОБА_9, який працював дозиметристом. ОСОБА_9 за допомогою дозиметра перевірив вказані предмети на радіаційний фон, який виявився підвищеним, сфотографував їх і фото переслав ОСОБА_12 Він же запропонував ОСОБА_12 продати вказані металеві предмети, а ОСОБА_14 вивезти їх з території зони відчуження. ОСОБА_12 в свою чергу запропонував ОСОБА_9 організувати групу по продажу вказаних предметів. Разом склали план дій. ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_18 прийняти участь у реалізації плану дій, а той в свою чергу до його реалізації залучив ОСОБА_8, який займався купівлею-продажом металу і попросив знайти покупця. В липні 2010 року ОСОБА_8 залучив до пошуків покупця ОСОБА_10, який в свою чергу запропонував ОСОБА_7 також займатись пошуками покупця.

ОСОБА_14 не будучи обізнаним про плани реалізації металу, який намітили ОСОБА_12 і ОСОБА_9, 22 серпня 2010 року запропонував ОСОБА_13, який також працював газорізником в ТОВ «Метресурс» і був обізнаний з правилами та нормами радіоактивної безпеки на території зони відчуження та обов'язкового відселення, вивезти вказані металеві предмети з вищевказаної території. ОСОБА_13 погодився на пропозицію ОСОБА_14 і на автомобілі ВАЗ 2105 НОМЕР_1 вивезли вказані предмети, в кількості 28 штук, за межі зони в смт. Іванків, Київської обл. За вивіз предметів ОСОБА_14 отримав від ОСОБА_9 2000 грн., 1500 з яких віддав ОСОБА_13

ОСОБА_9 організував перевезення вказаних предметів до смт. Вишневе, Київської обл.

Згідно плану було вирішено провести аналіз металевих предметів, для чого були відпиляні зразки і передані ОСОБА_18 і ОСОБА_8, яких ОСОБА_12 відвіз в м. Київ, де зразки були передані ОСОБА_10 та ОСОБА_7 Останні використовуючи свої зв'язки організували проведення аналізів в інституті ім. Патона. Дослідження підтвердили, що зразки металу містить радіоактивний елемент Уран з домішками вуглецю. Результати дослідження були роздруковані та передані ОСОБА_10 Про результати дослідження з передачею роздруківки були повідомлені ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ОСОБА_12 дав вказівку продовження пошуки покупця.

26 вересня 2010 року працівник СБ України, який обрав собі анкетні дані - ОСОБА_21, виконуючи спеціальне завдання, виступив в ролі покупця і 27 вересня 2010 року частина матеріалу, вагою 35, 42 кг., була привезена на автостоянку до торгівельного центру «Мегамаркет», по вул. Антоновича 50 в м. Києві де ОСОБА_22 за вказівкою ОСОБА_12 з метою підтвердження наявності радіоактивного матеріалу продемонстрували працівнику СБ України, під псевдонімом ОСОБА_23, металевий предмет, який провів заміри його радіаційного фону, з використанням дозиметра та було встановлено, він в декілька разів перевищує допустиму норму.

На останньому етапі продажу були задіяні ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10

Під час передачі радіоактивного матеріалу вагою 35,42 кг. Були затримані ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_18 та ОСОБА_8, та були вилучені металеві матеріали в кількості 21 штук. Згідно висновку експертизи № 1-17/1280 від 20 грудня 2010 року, проведеної інститутом ядерних досліджень Національної академії Наук України, вони виготовлені із збідненого урану по ізотопу U 235 і є радіоактивною речовиною та джерелом іонізуючого випромінювання. Згідно Постанови КМУ № 86 від 28 січня 2004 року, цю речовину слід розглядати ще і як ядерний матеріал.

В той же день ОСОБА_9, з метою приховання матеріала, перевіз його частину, що залишилась з гаражного боксу АДРЕСА_2 на територію земельної ділянки, що розташована за гаражними боксами № 421 та № 246 у тому же кооперативі.

04 жовтня 2010 року ОСОБА_9 повідомив працівника УБОЗ в м. Києві про місце розміщення радіоактивного матеріалу, який був виявлений і вилучений з обігу.

ОСОБА_19 будучи директором з науки та виробництва ТОВ НВП «Елтехмаш», який знаходиться в м. Вінниця, вул. Ватутіна, 25, за попередньою змовою з ОСОБА_10 та з іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, у 2008 році створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на підставних осіб - ТОВ «Капітал-інвест», ТОВ «Бігма-Трейд», ТОВ «Бігбудкомпані». ОСОБА_19 за попередньою змовою з іншими особами, при сприянні ОСОБА_10 оформивши фіктивні договори, податкові та видаткові накладні про начебто отримання від вказаних організацій на адресу ТОВ НВП «Елтехмаш» сировини на суму 713 924 грн. 88 коп., сформували податковий кредит з ПДВ в сумі 118 978 грн. 47 коп. заявлений на відшкодування з бюджету, який не був отриманий, так як проведена ГВПМ ДПІ у м. Вінниця перевірка встановила фіктивність проведених операцій. Гроші, які надійшли на поточний рахунок ТОВ «Бігма-Трейд», ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ « Капітал-інвест» перераховувались на рахунки інших фіктивних суб'єктів господарської діяльності, які в свою чергу були перераховані на поточні рахунки фізичних осіб і були зняті через каси відділень банків у вигляді готівки. ОСОБА_10 в процесі цих дій вчинив пособництво у підроблені офіційних документів, а ОСОБА_19 - службове підроблення.

В поданих апеляціях і доповненнях до них:

- засуджений ОСОБА_12 і адвокат ОСОБА_15 в його інтересах, вказуючи на те, що суд поверхньо дослідив обставини справи, а саме не дослідив висновки експертизи № 02-02-4/60 від 24 січня 2011 року, згідно якого є маловірним виникнення шкоди для людини у зв'язку з контактом з предметом, який намагались продати і ці предмети не є джерелом іонізуючого випромінювання, не нанесли і не могли нанести суттєвої шкоди для фізичних осіб, суспільству і державі, необґрунтовано прийшов до висновку про те, що він є організатором злочинної групи, а також некритично поставився до показів свідка ОСОБА_24, просять вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_9 і в його інтересах адвокат ОСОБА_16 вказуючи на поверхнє дослідження обставин справи, на те, що він, ОСОБА_9, не знав і не міг знати, що має справу з предметами, які належать до джерел іонізуючого випромінювання, на штучне створення висновку про існування «організованого злочинного угрупування», просять вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_8 і в його інтересах адвокат ОСОБА_1 вказуючи на необґрунтованість висновку суду для існування організованої групи, оскільки цей висновок не підтверджений відповідними доказами, про відсутність за фактом загрози життя та здоров'я людей або знищення певних матеріальних цінностей внаслідок його, ОСОБА_8 дій, оскільки не доведено, що відповідний матеріал є радіоактивним, а отже на відсутність об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 265 КК України, просять вирок скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_18 і в його інтересах адвокат ОСОБА_17 вказуючи на те, що суд поверхнево дослідив обставини справи, необґрунтовано прийшов до висновку, що доведеність вини, оскільки матеріали справи свідчать про те, що в справі відсутні будь-які достовірні дані та належні докази наявності предмету злочину, а саме радіоактивного матеріалу, а також що засуджені були необізнані про те, що вони продають збіднений уран, про недоведеність обвинувачення в частині скоєння злочину організованою групою, просять вирок скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_7 і в його інтересах адвокат ОСОБА_3, вказуючи на поверхнє дослідження судом матеріалів справи, на відсутність доказів в підтримку версії обвинувачення у скоєнні злочину організованою групою за попередньою змовою групою осіб, на те, що суд необґрунтовано прийшов до висновку про те, що метал, який намагались продати, є радіоактивним, а також на порушення таємниці нарадчої кімнати, просять вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_14 і в його інтересах адвокат ОСОБА_2, вказуючи на неправильність висновків експертизи про те, що матеріал, який був вилучений, є ядерним матеріалом та джерелом іонізуючого випромінювання, оскільки ґрунтується на нормативних матеріалах, які втратили чинність, на недоведеність тієї обставини, що він ОСОБА_14, був обізнаний з властивостями металу, який намагалися продати, на відсутність доказів попередньої змови, просять вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину.

- засуджений ОСОБА_13 вказуючи на поверхневе дослідження матеріалів справи судом, які свідчать про те, що він не був обізнаний відносно предмета, який він перевозив, на недоведеність його вини у скоєнні злочину організованою групою, просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

- засуджений ОСОБА_10 вказуючи на поверхнє дослідження обставин справи, як органами досудового слідства так і судом в частині всього обсягу обвинувачення, на те, що суд необґрунтовано призначив йому покарання за ч. 3 ст. 265 КК України, оскільки в мотивувальній частині вироку відсутня ця норма закону відносно нього, на те, що він не є суб'єктом вчинення злочину за ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки діяв по поставкам товару як фізична особа, на відсутність доказів попередньої змови, на некоректність пред'явленого обвинувачення, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, які вказують на те, що його дії можуть бути розцінені лише як сприяння у передачі радіоактивного матеріалу. Вказується на необґрунтованість кваліфікації дій за ч. 4 ст. 191 КК України, у зв'язку з невірним визначенням розміру ПДВ, яке було нараховане для відшкодування, а також на те, що сплинули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України. Ставить питання про скасування вироку і закриття провадження по справі за відсутністю складу злочину.

Розглянувши матеріали справи, апеляції, вислухавши доводи засуджених і в їх інтересах адвокатів, захисників які підтримали апеляції, думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, провівши судові дебати і заслухавши останнє слово засуджених, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Висновки суду повинні ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до вимог закону.

Це положення закону при розгляді данної кримінальної справи районним судом не виконано.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним в мотивувальній частині вироку, докази на які послався суд, без будь-яких змін тексту переписані з обвинувального висновку. Навіть послідовність доказів викладених в обвинувальному висновку у вироку не зазнала фактично ніяких змін.

Аналіз доказам, які переписані з обвинувального висновку, не даний.

Що підтверджує та - чи інша обставина яка викладена у вироку як доказ в підтвердження доведеності вини підсудних, не зазначено. Вирок не відповідає вимогам закону про короткий, точний і ясний опис обставин справи, результатам дослідження доказів і обґрунтованим висновків суду.

Судом не дана належна оцінка ствердженням засуджених про те, що вони не знали, що металеві предмети у придбанні, носінні і зберіганні яких їх обвинувачують, є радіоактивними матеріалами. Це в першу чергу стосується обвинувачення за ст. 265 КК України відносно засуджених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 Дослідження цього питання є важливим з точки зору обґрунтованості кваліфікації дій засуджених саме за ст. 265 КК України, оскільки скоєння цього злочину можливе лиш з прямим умислом, відповідно до якого особа, яка придбала, носила, зберігала, використовувала, передавала, видозмінювала, знищувала, розпиляла або руйнувала відповідний матеріал, знала, що він є радіоактивним, тобто вона, така особа, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій саме відносно радіоактивних матеріалів, передбачала суспільно небезпечні наслідки своїх дій, бажала або свідомо допускала настання небезпечних наслідків. Відповідно до ст. 265 КК України таке усвідомлення в часі можливе і після придбання відповідних матеріалів.

Судом не з'ясовано і питання про те чи дійсно було вчинено замах на передачу радіоактивних матеріалів шляхом його продажу і чи замах був закінченим, чи дії осіб були лиш готуванням до продажу матеріалів. В матеріалах справи відсутня інформація про можливу домовленість про ціну або кількість продажу матеріалу.

Відносно обвинувачення ОСОБА_19 за ст. ст. 15 ч.2 - 191 ч.4 КК України і ОСОБА_10 за ст. ст. 27 ч.5 - 15 ч.2 - 191 ч.4, 27 ч.5 - 358 ч.2 КК України колегія суддів вважає за необхідність звернути увагу на ту обставину, що в матеріалах справи є не скасована постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Мазуркевича В.А. від 27 жовтня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_19 по факту внесення в податкову звітність, подану до ДПІ у м. Вінниці на протязі 2008 року завідомо неправдивих відомостей за березень, квітень, червень, вересень і жовтень 2008 року при отриманні товаро - матеріальних цінностей від ТОВ «Бігма-Трейд», ТОВ «Капітал-Інвест Груп» та ТОВ «Бігбудкомпані» за відсутністю в його діяннях складу злочинів, передбачених ст. ст. 358, 366 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, оскільки ОСОБА_19 не мав права електронного підпису податкової звітності, поданої до ДПІ у м. Вінниці. (т.11, а.с. 226-227).

Не дивлячись на цю обставину, 29 квітня 2010 року була винесена постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_19 за ст. 28 ч.2 - 366 ч.1 КК України у зв'язку з внесенням ним до офіційних документів, у тому числі в податкові декларації по результатам операцій з вказаними підприємствами за цей же період 2008 року неправдивих відомостей, підроблення документів, складання і видачу завідомо неправдивих документів за попередньою змовою групою осіб. (т.12, а.с. 211-216)

На цю обставину суд не звернув увагу з точки зору відповідності постанови від 29.04.2010 року положенням п. 11 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Формулювання обвинувачення в цій частині відносно ОСОБА_19 як «вніс за допомогою головного бухгалтера товариства ОСОБА_25 недостовірні дані в податкові декларації ТОВ НВП «Елтехмаш» з ПДВ за березень, квітень, червень, вересень та жовтень 2008 року» по операціям з цими підприємствами є неконкретним, оскільки не вказує на фактичні дії по виконанню об'єктивної сторони цього злочину і по суті порушує його право на захист.

Оскільки обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст. 15 ч. 2 - 191 ч. 4 КК України є наслідком і випливає з обвинувачення за ст. 366 КК України, суд повинен був дати оцінку цим обставинам і більш ретельно обґрунтувати свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих йому дій.

По суті за увагою суду залишилось і обвинувачення ОСОБА_10 за ст. 27 ч.5 - 15 ч.2 - 191 ч.4 КК України, оскільки його обвинувачення за цією статтею тісно пов'язане з обвинуваченням ОСОБА_19 як за ст. 28 ч.2 - 366 ч.1 КК України так і за ст. 15 ч.2 - 191 ч.4 КК України (за попередньою змовою з ОСОБА_10.)

Суд поверхньо дослідив обставини справи відносно доведеності умислу ОСОБА_19 і ОСОБА_10 на скоєння злочину передбаченого ст. 191 КК України (за попередньою змовою між ними), оскільки як органи досудового слідства так і суд вказали на те, що поставки матеріалів на ТОВ НВП «Елтехмаш» фактично були здійснені ОСОБА_10 з оформленням цих поставок через підприємства на незаконність функціонування яких вказується як в обвинувальному висновку, так і у вироку суду.

Суд поверхньо дослідив питання обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_10 за ст. 27 ч.5 - 358 ч.2 КК України і ОСОБА_19 за ст. 28 ч.2 - 366 ч.1 КК України з точки зору вимог ст. 49 КК України.

Суд в мотивувальній частині вироку відносно кваліфікації дій ОСОБА_10 нічого не зазначив про доведеність його вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 265 ч.3 КК України, однак в резолютивній частині вироку визнав його винним у вчиненні вказаною злочину і призначив йому покарання за цією статтею у виді 8 років 3 місяців позбавлення волі. Остаточно ОСОБА_10 в порядку ст. 70 КК України було призначене покарання у виді 8 років 3 місяців позбавлення волі, оскільки за іншими статтями Кримінального кодексу було призначене більш м'яке покарання.

ОСОБА_14 був визнаний винним за ст. 265 ч.3, 265 ч.1 КК України, однак замість ст. 265 ч.3 КК України покарання призначене за ст. 365 ч.3 КК України.

Ці помилки районного суду не можуть бути виправлені апеляційним судом.

Враховуючи всі ці обставини, а саме те, що вирок постановлений в порушення вимог ст. ст. 323, 368, п.3 ч.2 ст. 370 КПК України, колегія суддів вважає, що вирок суду відносно всіх засуджених, у тому числі і відносно ОСОБА_19 у відповідності до ст. 365 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в ході якого з врахуванням викладеного треба більш ретельно з'ясувати обставини справи і прийняти рішення про подальший її рух відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, п. 11 Перехідних положень КПК 2012 року, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляції засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і в їх інтересах адвокатів ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2012 року відносно ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_10 і порядку ст. 365 КПК України відносно ОСОБА_19 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.

Міру запобіжного заходу всім засудженим залишити без змін.

Судді: Ноздряков В.М. Лашевич В.М. Паленик І.Г.