Судове рішення #304961
20-2/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


Іменем України

РІШЕННЯ

"28" листопада 2006 р.

справа № 20-2/258


За позовом

товариства з обмеженою відповідальністю “Герцог Люк”

(01023, м.Київ, вул. Басейна, 12, кв. 22;

99008, м.Севастополь, вул. Катерна, 45а)

до відповідача

державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку”

(99053, м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:


- Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації  

(99011, м.Севастополь, вул. Радянська, 9);

- приватне підприємство “Страж-Плюс”

(99011, м.Севастополь, вул. Тімірязєва, 16. кв. 2)

про

зобов’язання припинити дії, що порушують право позивача виконувати умови договору охорони від 28.09.2005 та визнання дій директора відповідача протиправними



Суддя  Шевчук Н.Г.


За участю представників:

позивача –Китаєв О.Т. довіреність б/н від 01.11.2006,

                   Петров В.Ю. довіреність б/н від 01.11.2006;

відповідача – Степаненко О.Б. довіреність № 04/151-775 від 26.09.2006;

Управління культури СМДА – Шавшин В.Г., довіреність № 6/253 від 14.04.2006;

ПП “Страж-Плюс” – не з’явився.


          СУТЬ СПОРУ:


          Товариство з обмеженою відповідальністю “Герцог Люк” (далі –ТОВ “Герцог Люк”) звернулось у господарський суд з позовом до державного підприємства “Конструкторське бюро радіозв’язку” (далі –ДП “КБРС”) про зобов’язання припинити дії, що порушують право позивача виконувати умови охоронного договору б/н від 28.09.2005 по охороні Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї шляхом усунення перешкод у користуванні Пам’ятним місцем 10-ї берегової батареї, розташованим на випробувальному полігоні у м.Севастополі по вул. Катерній, 45, та визнання дій директора відповідача по забороні доступу співробітників ТОВ “Герцог Люк” на територію полігону протиправними.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що введення наказом директора ДП “КБРС” № 130 від 07.08.2006 охорони об’єктів випробувального полігону по вул. Катерній, 45 та перепускного режиму на територію полігону перешкоджає ТОВ “Герцог Люк” виконувати свої зобов’язання по охоронному договору на пам’ятку культурної спадщини, частина якої розташована на території полігону, оскільки працівники ТОВ “Герцог Люк” не пропускаються відповідачем на територію полігону.

          ДП “КБРС” проти позову заперечує посилаючись на те, що права та інтереси позивача не порушуються.  Відповідач посилається на те, що земельна ділянка по вул. Катерній, 45 надана ДП “КБРС” у тимчасове користування строком на 20 років, розташовані на ній об’єкти є власністю держави в особі Міністерства промислової політики України і належать на праві повного господарського відання ДП “КБРС”, у зв’язку із закінченням дії договору оренди майна між ДП “КБРС” і ТОВ “Герцог Люк” Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації переукладений охоронний договір щодо пам’ятки історії і фортифікаційного мистецтва Каземати  10-ї берегової батареї з ДП “КБРС” (арк.с. 83-84, 108-109).

          Справа розглядалась за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –приватного підприємства “Страж-Плюс” та Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, який у процесі розгляду справи був замінений на Управління культури Севастопольської міської державної адміністрації (арк. с. 40).

          Клопотання позивача про вжиття заходів по забезпечення позову у вигляді заборони ДП “КБРС” і ПП “Страж-Плюс” перешкоджати співробітникам ТОВ “Герцог Люк” проходити на територію випробувального полігону, проводити роботи, екскурсії, пов’язані з умовами охоронного договору б/н від 8.09.2005, а також перебувати у будь-який час доби на території випробувального полігону у м.Севастополі по вул. Катерній, 45 з урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу України судом залишене без задоволення як необґрунтоване і безпідставне у зв’язку з відсутністю доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин. При цьому судом враховано,   що вжиття таких заходів означало б задоволення позовних вимог до вирішення спору по суті.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд


В С Т А Н О В И В :


          28 вересня 2005 року Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації і ТОВ “Герцог Люк” був укладений Охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо охорони  Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї, державний обліковий № 2.4.609-2.12.1, розташованого по вул. Катерній, 45 (арк. с. 9-12).

          Строк дії договору 28.09.2005 по 31.12.2010.

          Відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 590-р від 18.07.2006 внесені зміни у найменування ряду пам’ятників культурної спадщини, в тому числі і Пам’ятне місце 10-ї берегової батареї, державний обліковий № 2.4.609-2.12.1  отримало нову назву: Каземати 10-ї берегової батареї.1808-1854р.р. (арк. с. 14-15).

          20 вересня 2006 року Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації укладений охоронний договір на пам’ятку культурної спадщини з ДП “КБРС”, відповідно до якого цей користувач бере на себе обов’язки щодо охорони пам’ятки історії і фортифікаційного мистецтва –Каземати 10-ї берегової батареї, обліковий № 2.4.609-2.12.1 (арк. с. 87).

          Строк дії договору з 20.09.2006 по 31.12.2010.

          Тобто, охоронний договір на один і той же об’єкт культурної спадщини укладений вже з іншим користувачем ДП “КБРС”, при цьому з ТОВ “Герцог Люк” договір не був розірваний, як не було зазначено і в тексті договору від 20.09.2006, що цей договір є новим охоронним договором з новим користувачем (власником) щодо цієї пам’ятки замість договору від 28.09.2005, укладеного з ТОВ “Герцог Люк”.

          Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, який згідно договорів є органом охорони культурної спадщини, не розподілені між двома особами - ТОВ “Герцог Люк” і ДП “КБРС” обов’язки, які покладені на кожного з них по охороні цієї пам’ятки.

          Натомість, як вбачається з письмових пояснень  Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (арк. с. 92) та його представника у судових засіданнях, Управління вважає можливим одночасне існування двох і більше охоронних договорів з різними особами щодо охорони однієї і тієї ж пам’ятки культурної спадщини, незалежно від наявності чи відсутності у цих осіб прав на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об’єкт, а також і на сам об’єкт.

          Окрім того, охоронні договори укладені Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, який згідно Положення про Відділ (арк.с. 93-95) не є юридичною особою і входить як структурний підрозділ до складу Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, яке є юридичною особою (арк. с. 33, 55-60).

          Відповідно до пункту 2.12 положення про відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації до повноважень відділу відноситься укладення охоронних договорів на пам’ятки.

          Викладене свідчить про те, що Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації при укладенні цих договорів діяв як суб’єкт господарювання.

          Згідно статті 55 Господарського кодексу України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

          Суб’єктами господарювання, зокрема, є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

          Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

          Суб’єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

          Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

          Відповідно до частини 2 статті 80, частин 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

          Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

          Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Викладене свідчить про те, що охоронні договори з боку органу охорони культурної спадщини укладені особою, яка діяла з перевищенням своїх повноважень.

          Однак суд приймає до уваги, що охоронні договори не оспорюються, натомість Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, яке є юридичною особою і відповідно до пункту 4.3 Положення про Управління, яке затверджено розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації № 315-р від 10.03.2006, своїми діями, зокрема поясненнями по справі, схвалило дії  Відділу державної служби охорони культурної спадщини.

          Схваленням таких дій є і те, що Положенням  про Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим розпорядженням  голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1283-р від 11.08.2003, укладення охоронних договорів на пам’ятки віднесено до повноважень Відділу.

          За таких обставин та з урахуванням норм статті 241 Цивільного кодексу України охоронні договори на пам’ятку культурної спадщини  державний обліковий № 2.4.609-2.12.1, укладені  Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації з ТОВ “Герцог Люк” 28.09.2005 та з ДП “КБРС” 20.09.2006, є дійсними з моменту їх вчинення.

          Відповідно до статті 9 Закону України “Про охорону культурної спадщини” право безумовного доступу до об’єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

          Власник об’єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов’язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов’язків до об’єктів культурної спадщини та на їхню територію.

          Положеннями статті 12 цього Закону передбачено, що органи охорони культурної спадщини забезпечують по можливості вільний доступ до пам’яток з метою їхнього екскурсійного відвідування, якщо вони вважаються придатними для цього. Власник пам’ятки або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов’язані за погодженням з органами охорони культурної спадщини організувати такий доступ. Порядок цього доступу встановлюється охоронними договорами.

          Згідно статті 23 Закону усі власники пам’яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи, незалежно від форм власності на ці пам'ятки, зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

          Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

          Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків, що випливають із цього Закону.

          Частиною 3 статті 25 названого Закону встановлено, що юридичні та фізичні особи зобов’язані забезпечити збереженість пам’яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

          Порядок укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини (далі –Порядок) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.

          Відповідно до пунктів 1 та 2 цього Порядку охоронний договір встановлює режим використання пам’ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам’ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через місяць з моменту отримання пам’ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

          Виходячи з положення пункту 5 Порядку охоронний договір складається за зразком згідно з додатком до цього Положення, і відповідно до додатку у договорі передбачається, що у разі зміни в установленому порядку користувача (власника) новий користувач (власник) зобов’язаний укласти з органом охорони новий охоронний договір.         

          Як вбачається з матеріалів справи, а саме: охоронних договорів, частина пам’ятки культурної спадщини, щодо якої розглядається спір, розташована за адресою: м.Севастополь, вул. Катерна, 45.

          16.10.2003 ДП “КБРС” та ТОВ “Герцог Люк” був укладений Договір № 418/10 оренди нерухомого майна –підземної споруди площею 90,9 кв.м  з нішами площею 9 кв.м, навісом площею 7,4 кв. м.  і підпірними стінами, розташованого на території випробувального полігону по вул. Катерній, 45, строк дії якого встановлений протягом трьох років з моменту підписання  (арк. с. 85-86).

          На день прийняття рішення по спору докази того, що ТОВ “Герцог Люк” є користувачем чи власником пам’ятки культурної спадщини Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї (Каземати 10-ї берегової батареї.1808-1854р.р.),  державний обліковий № 2.4.609-2.12.1 чи  її частини або території, на якій вона розташована, відсутні.

          В той же час відповідно до Договору № 133 на право тимчасового користування землею, укладеного 11.09.1997 Севастопольською міською державною адміністрацією і ДП “КБРС”, земельна ділянка загальною площею 1,646 га, розташована у районі вул. Катерна, 45, надана на умовах тимчасового користування строком на 20 років ДП “КБРС” (арк. с. 110-113).

          ДП “КБРС” відповідно до Свідоцтва про право власності, виданого 05.06.2003, є власником об’єктів і споруд, розташованих на цій земельній ділянці (арк. с. 114).

          Таким чином, ДП “КБРС” є користувачем частини пам’ятки культурної спадщини Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї (Каземати 10-ї берегової батареї.1808-1854р.р.),  державний обліковий № 2.4.609-2.12.1  у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 та затвердженого нею Порядок укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини.

          Беручи до уваги викладене та враховуючи, що охоронні договори укладаються органами охорони культурної спадщини з користувачами (власниками) з метою збереження цих об’єктів, обов’язки щодо охорони частини пам’ятки культурної спадщини Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї (Каземати 10-ї берегової батареї.1808-1854р.р.),  державний обліковий № 2.4.609-2.12.1 з укладенням 20.09.2006 Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації Охоронного договору на цю пам’ятку культурної спадщини з ДП “КБРС” були покладені на відповідача.

          Щодо іншої частини пам‘ятки, яка знаходиться поза межами земельної ділянки по вул. Катерна, 45, користувачем якої є відповідач, діє Охоронний договір, укладений 28.09.2005 Відділом державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації з ТОВ “Герцог Люк”.

          Наказом № 130 директора ДП “КБРС” від 07.08.2006 на території випробувального полігону по вул. Катерна, 45 з 07.08.2006 введений перепустковий режим і вхід на територію полігону без перепустки заборонений (арк. с. 13).

          Позивач вважає, що прийняття та виконання цього наказу порушує право ТОВ “Герцог Люк” виконувати умови охоронного договору, зокрема, на думку позивача,  дії директора ДП “КБРС” по забороні доступу співробітників ТОВ “Герцог Люк” на територію випробувального полігону за вказаною адресою є неправомірними.

          Проте, наказом № 130 від 07.08.2006 не виключена можливість відвідування території полігону особами, які не перебувають у трудових відносинах з ДП “КБРС”.

          Так, пунктами 4 та 5 цього наказу передбачено, що видача перепусток здійснюється за письмовими заявками керівників підрозділів, у яких вказується мета відвідання  території випробувального полігону, прізвище, ім’я та по батькові, посада, адреса реєстрації особи; до заяви додаються ксерокопії паспорту особи, трудової книжки, посвідчення про відрядження. Для співробітників орендатора - ТОВ “Герцог Люк” заява і додатки до неї повинні бути засвідчені печаткою підприємства. Внесення/винесення майна на/з території випробувального полігону здійснюється з письмового дозволу директора ДП “КБРС” за відповідною заявою, яка для ТОВ “Герцог Люк” повинна скріплюватись печаткою підприємства.

          Надані позивачем копії рапортів, актів недопуску на територію Пам’ятного місця 10-ї берегової батареї, звіту  ДП “Виртус Безопасность” з урахуванням положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України не є доказами того, що діями ДП “КБРС” порушується право ТОВ “Герцог Люк” виконувати умови охоронного договору від 28.09.2005 (арк. с. 96-106).

          Докази того, що ТОВ “Герцог Люк” зверталось до ДП “КБРС” з письмовою заявою (заявами) про видачу перепусток  для відвідування частини пам’ятки культурної спадщини, розташованої на належній відповідачу земельній ділянці, в якій вказана мета відвідання  території випробувального полігону, прізвище, ім’я та по батькові, посада, адреса реєстрації особи (осіб) з додаванням додаються ксерокопії паспорту особи (осіб) та інших необхідних документів, та докази того, що ДП “КБРС” відмовило у видачі перепусток чи залишило заяву без розгляду, відсутні

          За таких обставин в діях відповідача не вбачається порушень прав ТОВ “Герцог Люк”, а тому позовні вимоги про зобов’язання ДП “КБРС”  припинити дії, які порушують право позивача виконувати умови охоронного договору необґрунтовані, і підстави для їх задоволення відсутні.

          Що стосується вимоги ТОВ “Герцог Люк” про визнання дій директора ДП “КБРС” по забороні доступу співробітників ТОВ “Герцог Люк” на територію випробувального полігону, розташованого у м. Севастополі по вул. Катерна, 45, то цей спір з урахуванням положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчий господарським судам України.

          Зазначене відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85   Господарського процесуального кодексу України суд


В И Р І Ш И В :


        В позові відмовити.




 Суддя                                                                                                                Н.Г.Шевчук


Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  06.12.2006.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація