Справа № 434/2801/13-ц

Провадження № 22ц/782/2034/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого - судді Авалян Н.М.

суддів - Максюти І.О., Малієнко Н.В.

при секретарі - Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського районного суду міста Луганська від 09 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду міста Луганська, треті особи - суддя Жовтневого районного суду міста Луганська Степіна Олена Сергіївна, Державне казначейство України, про стягнення моральної шкоди, заподіяної неправомірним рішенням суду, -

ВСТАНОВИЛА :

Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за вказаним позовом.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Судова колегія, заслухавши апелянта, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, застосувавши правила пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України, виходив з того, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Свій висновок суд обґрунтував тим, що позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що відповідачем у справі є суб'єктом владних повноважень.

Однак, з вказаним висновком погодитись не можна з наступних підстав.

Вирішуючи питання про підвідомчість спору, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства Україн або Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Тобто, основними критеріями розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції і спеціалізованими судами є: 1) суб'єктний склад сторін; 2) характер та предмет спірних правовідносин; 3) обставини, з яким процесуальним законодавством пов'язувався розгляд спору за правилами іншого виду судочинства.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив виключно із суб'єктного складу сторін, обґрунтувавши свій висновок тим, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, однак, не дав правової оцінки предмету та підставам спірних правовідносин, а також обставинам, з якими процесуальним законодавством пов'язувався розгляд спору за правилами іншого виду судочинства.

При вирішення питання щодо підвідомчості справи суд першої інстанції також не прийняв до уваги правову позицію, викладену в частині 2 пункту 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізірованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», в якій надане наступне роз'яснення.

Ураховуючи положення статті 1 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у справі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач Жовтневий районний суд міста Луганська в контексті положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 частини 1 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України не є суб'єктом владних повноважень і не може бути відповідачем у відповідних адміністративних справах.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції поспішно дійшов висновку про непідвідомчість спору суду загальної юрисдикції, в зв'язку з чим відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Заявлене апелянтом клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1,3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або звільнити від їх оплати.

Аналогічна норма міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір».

В обгрунтування клопотання про звільнення від оплати судових витрат, апелянт посилається на своє скрутне матеріальне становище.

З предаствлених апелянтом документів вбачається, що ОСОБА_1 розлучена, не працює, має заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, колегія вважає можливим звільнити апелянта від сплати судового збору з урахуванням її майнового стану.

Керуючись статтями 313-315, 317, 319, 323-325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Артемівського районного суду міста Луганська від 09 квітня 2013 року скасувати і передати питання щодо відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законої сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя :

Судді :