АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/120/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 186 ч. 3, 69 КК України Васильківський Т.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Неділька М.І., Тапала Г.К.

секретаря Бєлан О.В.

з участю прокурора Жихарева В.А.

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Кривди І.В. на вирок Смілянського міськрайонного суду від 12 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець та громадянин Грузії м.Цаленджіха,

житель АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України і йому, із застосуванням ст. 69 КК України, призначено покарання у виді 3 місяців арешту..

Стягнуто з ОСОБА_4 процесуальні витрати в сумі 294 грн. в дохід держави за залучення експерта, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 11 лютого 2013 року, будучи пасажиром вагону №5 пасажирського потягу №42 сполученням «Львів-Дніпропетровськ» близько 5 год.50 хв. під час руху на залізничному перегоні ст. ст. Володимирівка-ім.Шевченка з метою викрадення чужого майна проник в купе №6, вагону №8 вказаного потягу, умисно, відкрито в присутності потерпілої ОСОБА_6 заволодів сумкою, де знаходились електрона книжка «amazon Kindle», мобільним телефоном «Samsung GT-S5660» із карткою пам'яті, стартовим пакетом «Лайф» і грошима на рахунку, чим заподіяв їй матеріальну шкоду на загальну суму 2620 грн.76 коп.

На вирок суду прокурор, що приймав участь у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок місцевого суду скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та не відповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого злочину, постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 3 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку апеляції, пояснення ОСОБА_4 і його захисника, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Перевірені матеріали кримінальної справи свідчать про те, що судом не дотримані вимоги кримінального та кримінально-процесуального законів.

Так, в мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою викладається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини, кваліфікуючі ознаки злочину, тощо.

У формулюванні обвинувачення, яке суд вважав доведеним, відсутня вказівка на форму вини, відсутня вказівка про вартість кожної речі, яка була викрадена винним.

Мотиви призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України та перехід до більш м'якого виду покарання не зазначеного в санкції статті Особливої частини кодексу за цей злочин належним чином не мотивовані і суперечать загальним засадам призначення покарання, зокрема ст. 65 КК України.

Застосовуючи вимоги ст. 69 КК України та переходячи до більш м'якого покарання не зазначеного в санкції ст..186 ч. 3 КК України, суд безпідставно взяв до уваги пом'якшуючі обставини покарання, які нічим не підтверджені (збіг тяжких матеріальних обставин, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, позитивна характеристика), оскільки характеристика ніким не завірена, не завірені підписи громадян, свідоцтва про народження дітей мають інші прізвища батьків, даних про їх усиновлення ОСОБА_4 немає і співмешканка ОСОБА_4 заперечувала про їх тяжкий матеріальний стан.

Крім цього, зазначені пом'якшуючі обставини покарання, навіть при їх наявності, не можуть істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахування особи винного.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не правильно витлумачив закон, чим істотно порушив вимоги ст. ст. 65, 69 КК України та ст. ст. 412, 413 КПК України і це перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення, тому такий вирок підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді справи слід належним чином з'ясувати дані про особу ОСОБА_4 і з урахуванням вчиненого ним злочину прийняти законне і обґрунтоване рішення, дотримуючись вимог кримінального та кримінально-процесуального законів.

Міру запобіжного заходу не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Кривди І.В. задовольнити частково.

Вирок Смілянського міськрайонного суду від 12.04.2013 року щодо ОСОБА_4 - скасувати.

Призначити новий розгляду в суді першої інстанції кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 186 ч. 3 КК України.

Міру запобіжного не обирати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді