Справа № 127/2844/13-ц Провадження № 22-ц/772/1706/2013Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.
Категорія: 57Доповідач: Жданкін В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2013 р. м. Вінниця
колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Жданкіна В.В.
Суддів: Медяного В.М., Пащенко Л.В.
При секретарі: Куленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за заявою голови спілки громадян співвласників майна реорганізованого КСП «ім. Щорса» ОСОБА_2 та інших до ОСОБА_3, третіх осіб Широкогребельської сільської ради, Вінницького ОБТІ, Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній біржі від 07.04.2008 р. за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду від 20.05.2013 р. -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2013 р. подав заяву Голова спілки громадян співвласників майна реорганізованого КСП «ім. Щорса» ОСОБА_2, а також ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, звернулись до ОСОБА_3, третіх осіб які не заявляють самостійних вимог - Широкогребельської сільської ради, Вінницького обласного бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції про скасування рішення третейського суду від 07.04.2008 року.
В заяві зазначають, що визнаючи біржовий контракт № 05/66 від 26.05.2005 року дійсним і визнаючи за ОСОБА_3 право власності на майстерню-кузню та КПП на тракторному стані третейський суд не врахував, що третейська угода представляє сторони які не були власниками зазначеного в угоді майна, оскільки це майно належить співвласникам реорганізованого КСП «ім Щорса» і що таким чином третейським судом не визначене повне коло співвлісників майна; що визнаючи біржовий контакт дійсним третейський суд перебрав на себе повноваження, якими не наділений, оскільки єдиним органом уповноваженим законом на посвідчення договорів дарування та купівлі-продажу нерухомості є нотаріус, а не третейський суд; що суд прийняв рішення про права та інтереси сторін, які не були залученні до участі в розгляді справи.
Позивач ОСОБА_2 який також представляє інтереси інших позивачів просить суд поновити строк звернення до суду з зазначеним позовом, оскільки про оспорюване рішення третейського суду позивачам стало відомо в листопаді 2012 року, а тому причини пропуску звернення до суду є поважними.
Вінницький міський суд ухвалами від 20 травня 2013 року задоволив заяви і ухвалив поновити ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 строк звернення до суду на оскарження рішення третейського суду при Першій українській міжрегіональній біржі від 07.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до СПД ОСОБА_8 про визнання дійсним біржового контракту № 05/66 від 26.05.2005 року та визнання права власності.
Рішення постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній біржі від 07.04.2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпродукт» про визнання дійсним біржового контракту та визнання права власності - скасувати.
Судові витрати залишити за сторонами.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить ухвали суду скасувати, як незаконні і в задоволенні заяви відмовити.
Перевіривши законність і обгрунтованість ухвал суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід (задоволити) з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 231, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права.
Обгрунтованим визнається рішення, коли висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.
Суд не повно з`ясував дійсні обставини справи, а доказам не дав належної оцінки.
З матеріалів справи вбачається, і суд встановив, що заявник ОСОБА_2 дізнався про рішення третейського суду 24.06.2012 р. і дійсно звернувся до суду з пропуском зазначеного строку. Суд вказує, що з матеріалів справи вбачається, що співвласниками майна, яке було предметом розгляду, третейським судом є їхні заявники (ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7.) які не притягнуті до участі в справі третейського суду і їх не повідомили про це належним чином, хоча рішенням третейського суду вирішені питання, які стосуються їх прав на зазначену нерухомість.
В даному випадку є підстави для поновлення строку звернення до суду.
З таким висновком погодитись не можна.
Згідно ч. 2 ст. 389-1 ЦПК України, заява про скасування рішення третейського суду подається протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особам які не брали участі в справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Матеріалами справи і поясненнями самого заявника, наданими в судовому засіданні підтверджено, що про рішення третейського суду він дізнався 24.06.2012 року. Саме з цією подією процесуальний закон пов`язує початок перебігу строку на звернення до суду. Тому підстав поновлювати строк у разі звернення з заявою після 24.09.2012 року у суду не було. Так як заявниками не вказано жодних обставин, які перешкоджали їм звернутись у період з 24.06 по 24.09.2012 року.
Згідно ч. 3 ст. 389-1 ЦПК України, заява, подана після закінчення строку, встановленого ч. 2 статті, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Отже судом першої інстанції порушена норма процесуального права, тому дана ухвала підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів вважає, що суд, задовольняючи заяву про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній біржі від 07.04.2008 року, дійшов до передчасного висновку, що майно, яке було продано згідно біржової угоди ліквідатором ТОВ «Агромолпродукт» ОСОБА_3, належало на праві спільної власності заявникам, тобто співвласникам реорганізованого КСП «ім. Щорса» і тому третейський суд вирішив права осіб, які не були стороною третейської угоди.
Такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наступними доказами:
У матеріалах інвентарної справи, які оглядав суд міститься реєстраційне посвідчення на будівлю майстерні кузні, видане СТОВ «Агромолпродукт». Причому будь-які документи, які б підтверджували право власності на зазначений об`єкт нерухомості за реорганізованим КСП «ім. Щорса» у інвентарній справі відсутні. Постановою Господарського суду Вінницької області № 212/10-785 від 18 травня 2004 року визнано СТОВ «Агромолпродукт» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Осадчого Валентина Герасимовича.
Діючи у межах своїх повноважень та на підставі Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор абсолютно правомірно здійснив продаж майна підприємства-банкрута для погашення вимог кредиторів. Продаж здійснено на підставі біржового контракту № 05/66 від 26.05.2005 року. У відповідності до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», біржовий контракт належить до тих угод, які не підлягають нотаріальному посвідченню.
Необхідність у рішенні Третейського суду від 07.04.2008 року виникла після відмови ВООБТІ реєструвати право власності на об`єкти нерухомості на підставі біржового контракту, що підтверджується рішенням реєстратора про відмову в реєстрації, яке міститься в матеріалах інвентарної справи. Рішенням третейського суду було визнано дійсним уже укладений раніше правочин (біржовий контракт), що і стало достатньою підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_3 у бюро технічної інвентаризації, так як судове рішення є правовстановлюючим документом.
Суд першої інстанції також вважав встановленими обставини, які не доведені матеріалами справи, зокрема те, що майстерня-кузня перебувала на обліку Спілки співвласників майна села Широка гребля, що нібито, підтверджується дослідженими в судовому засіданні переліком майна під забезпечення оплати праці, протоколами засідання комітету спілки від 22.12.2004 року.
Проте у протоколі від 22.12.2004 року щодо майстерні-кузні зазначається лише наступне: «зараз зима, приміщення ферми велике, холодне, води немає, худоба не живе, а мучиться. Тому було б краще худобу продати, а на суму виручену за корови, поновити іншим майном: зернотік, гаражі на зернотоку, кузня-майстерня на тракторній брегаді. Це майно виставлено СТОВ «Агромолпродукт» тому, що воно було під боргами».
З цього протоколу вбачається, що самим заявникам було відомо, що майно належить СТОВ «Агромолпродукт», воно продається в процесі ліквідації і на засіданні висловлено намір його придбати.
Проте в матеріалах справи немає жодних доказів існування попередніх домовленостей щодо відчуження майна на користь заявників, немає навіть оферти, направленої на адресу арбітражного керуючого-ліквідатора майна, який здійснював його продаж. Тому з матеріалів справи не вбачається будь-яких обмежень прав заявників на придбання об`єкту нерухомості.
Заявники посилаються на те, і суд ці обставини визнав встановленими, що вони є співвласниками спірного нерухомого майна - 2/25 частки тракторного стану, у т. ч. майстерні-кузні літ. «В» загальною площею 264,1 кв. м., КПП літ. «Б» загальною площею 7,8 кв. м. і на них оформлене право власності. Такі доводи спростовуються матеріалами інвентарної справи. Адже право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстарції. В матеріалах інвентарної справи відсутнє реєстраційне посвідчення на ім`я КСП «ім. Щорса». Також відсутні відомості щодо наявності майстерні-кузні та КПП на балансі КСП «ім. Щорса». Отже заявники не мали і не мають права власності на зазначене нерухоме майно.
Тому рішенням третейського суду від 07.04.2008 року не порушуються і навіть ніяк не зачіпаються права співвласників майна реорганізованого КСП «ім. Щорса».
З огляду на викладене ухвали суду не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суду, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу задоволити.
Ухвалу Вінницького міського суду від 20.05.2013 р. про поновлення ОСОБА_2 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7 строку на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду - скасувати.
Ухвалу Вінницького міського суду від 20.05.2013 р. про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Першій українській міжрегіональній біржі від 07.04.2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агромолпродукт» про визнання дійсним біржового контракту та визнання права власності, скасувати і ухвалити нову, в задоволенні заяви ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: