УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 124/1235/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Малухін В.В.

№ провадження: 22-ц/190/3626/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.

"17" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Ісаєва Г.А.

Суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.

При секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_6 до Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеною заявою, мотивуючи її тим, що на підставі рішення Апеляційного суду АР Крим від 07 лютого 2012 року її поновлено на посаді головного спеціалісту відділу звіту об'єктів культурної спадщини Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини. Судове рішення фактично виконане лише 08 травня 2012 року, а заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 08 лютого 2012 року по 07 травня 2012 року їй так і не було виплачено, посилаючись на те, що в рішенні суду зазначений період не був вказаний. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача 6 948 грн. середній заробіток за час затримку виконання судового рішення за період з 08 лютого 2012 року по 07 травня 2012 року.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 березня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалу нове про задоволення заяви, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши заявницю, представника Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що затримка у виконанні судового рішення по поновленню на роботі відбулася не з вини адміністрації Комітету, а тому відсутні підстави для покладення обов'язку про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають положенням матеріального закону.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З матеріалів справи вбачається, що за рішенням Апеляційного суду АР Крим від 07 лютого 2012 року ОСОБА_6 поновлена на посаді головного спеціаліста відділу звіту об'єктів культурної спадщини Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини.

Згідно вимогам ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до положень п. 4 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» втановлені статтями 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строку у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

На думку колегії суддів, ОСОБА_6 пропустила строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права, оскільки судове рішення було виконане 08 травня 2012 року, а із заявою про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення вона звернулася 15 лютого 2013 року, тобто через 10 місяців і поважних причин пропуску цього строку вона не надала.

За таких обставин, судове рішення про відмову в задоволенні заяви підлягає скасуванню з постановленням ухвали про відмову в задоволенні її заяви у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 28 березня 2013 року скасувати.

Постановити ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_6 про виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.