УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого-судді - Бовтрук В.М.
суддів - Одинця В.М., Присяжнюка О.Б.
з участю прокурора - Глиняного С.В.
засудженого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розгляд кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, на вирок Печерського районного суду м. Києва від 14.03.2013 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця м. Вишгород Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1., раніше не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки та звільнено від призначеного покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України;
за ч.4 ст. 191 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;
за ч.1 ст. 365 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;
за ч.2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки;
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за ст.ст. 191 ч.4, 365 ч.1, 366 ч.2 КК України, остаточно призначено ОСОБА_2 - 8 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та адміністративно-розпорядчими функціями строком на 2 роки; за ч. 3 ст. 365 КК України - 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та адміністративно-розпорядчими функціями строком на 3 роки; за ч. 4 ст. 191 КК України - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та адміністративно-розпорядчими функціями строком на 3 роки; за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та адміністративно-розпорядчими функціями строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити - 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з фінансово-господарською діяльністю та адміністративно-розпорядчими функціями строком на 3 роки.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд невірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366 та ч.1 ст. 365 КК України, оскільки ОСОБА_2 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді спричинення збитків ДП «Укркінохроніка» на суму 38 4374 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 підписав лист № 367 на адресу Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, у який вніс завідомо неправдиві відомості, внаслідок чого ДП «Укркінохроніка» зазнало збитків на суму 38 4374 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
В апеляції захисник ОСОБА_3, посилаючись на істотне порушення процесуального закону, на однобічність і неповноту судового слідства, неправильне застосування норм матеріального права, просить вирок суду скасувати та постановити виправдувальний вирок.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд не прийняв до уваги не скасованої постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за фактом підписання ним списку надання житлової площі співробітникам ДП «Укркінохроніка», де фігурує одна особа - ОСОБА_4, а тому апелянт вважає, що на досудовому слідстві був встановлений факт законності перебування останнього на квартирному обліку та в контрольному списку підприємства, а тому висновок суду про заподіяння ОСОБА_2 істотної шкоди нематеріального характеру правам вказаного підприємства шляхом утруднення виконання ним функцій є неконкретним та суперечливим.
Крім того, апелянт зазначає, що судом не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 03.11.2011 року в контексті протиріччя свідчень щодо прийнятого профкомом позитивного рішення, а саме чи було прийнято рішення окремо кожним з двох уповноважених законом осіб (адміністрацією та профспілковим комітетом).
Зазначає, що показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Сунегіної є суперечливими і судовим слідством не усунуті.
Вказує, що зміни обвинувачення в суді грубо порушують право особи на захист, оскільки остаточна редакція зміни обвинувачення відбулась після закінчення судового слідства та судових дебатів прокурором.
Також апелянт вважає, що суд не міг використовувати висновки судово-почеркознавчої експертизи № 258 від 19.04.2010 року, як джерело доказу, оскільки протокол № 19/12 від 26.12.2008 року та контрольний список, що були об'єктом зазначеної судово-почеркознавчої експертизи, не були приєднані до справи постановою слідчого, а їх джерело походження не можна достовірно встановити.
Вказує, що судовим слідством не доведено факт розтрати ОСОБА_2 чужого майна на суму 300 тис. грн., а підписання ним звичайних господарських договорів та актів, на думку апелянта, помилково визнано судом, як складання службовою особою завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки. Крім того зазначає, що в акті ревізії № 04-30/770 головного контрольно-ревізійного управління України встановлено, що бюджетні кошти на виготовлення фільму «Пісня Галагана» не надходили, баланс ДП «Укркінохроніка» за 2008 рік не відображає збитки на вказану суму за фактом господарських відносин з ТОВ «АРМ ПРИМ». Вважає, що в справі наявні докази звичайних господарських відносин між ДП «Укркінохроніка» та ТОВ «АРМ ПРИМ» з приводу виготовлення декорацій.
Крім того, апелянт посилається на те, що судом не в повній мірі була надана оцінка показанням ОСОБА_4, а показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у вироку суттєво викривлені.
До початку розгляду справи по суті, захисник ОСОБА_3 подав зміни до апеляції, в яких просить вирок суду змінити, встановити обставини, що пом'якшують покарання, а саме, визнання ОСОБА_2 вини, щире каяття, необхідність належного догляду за матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_4.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 365 КК України - 2 роки обмеження волі; остаточне покарання за сукупністю злочинів, встановлених вироком суду першої інстанції, визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Призначити основне покарання відповідно до положень ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст. 191 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді відбутого в СІЗО строку з моменту його затримання 29 грудня 2010 року до дня ухвалення рішення в апеляційній інстанції.
Скасувати постанову слідчого прокуратури Печерського району м. Києва від 07.04.2010 року про накладення арешту на майно.
Відповідно до ч.2 ст. 69 КК України не призначати додаткового покарання за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України у вигляді позбавлення права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який вважає, що справа не може бути розглянута в апеляційному порядку у зв'язку з невідповідністю апеляції захисника та змін до неї вимогам ст. 350 КПК України, думку засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які вважали, що можливо розглядати справу, перевіривши матеріали справи апеляційний суд вважає, що справа підлягає поверненню до Печерського районного суду м. Києва з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 350 КПК України в апеляції повинні, зокрема, зазначатись вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування, а також прохання особи, що подає апеляцію, яке б відповідало вимогам закону.
Дані вимоги закону захисником ОСОБА_3 при подачі апеляції та змін до неї не дотримані.
Як вбачається зі змісту змін до апеляції, захисник просить вирок суду змінити, проте, в якій саме частині необхідно змінити вирок суду першої інстанції захисник не зазначив.
Крім того, зазначене в апеляції з урахуванням змін до неї захисника ОСОБА_3 прохання не ґрунтується на вимогах закону, оскільки в ньому не викладене конкретне прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, яке рішення необхідно прийняти апеляційному суду, яке б відповідало вимогам закону, а також належним чином не мотивоване.
Так, захисник просить призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 365 КК України, разом з тим за вказаною статтею ОСОБА_2 вже було призначено покарання, питання про пом'якшення призначеного покарання захисник в змінах до апеляції не порушує.
В санкції статей, передбачених ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, разом з тим захисник не мотивує своє прохання щодо призначення ОСОБА_2 покарання без додаткового покарання.
Невиконання зазначених вимог закону унеможливлює розгляд апеляції по суті, а тому колегія суддів вважає за необхідне повернути справу до районного суду для виконання вимог, передбачених ст.352 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року та п.п.11, 13, 15 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191, ч.1 ст. 365, ч.2 ст. 366 КК України повернути до Печерського районного суду міста Києва для виконання вимог ст.ст. 352 КПК України 1960 року.
Судді: