АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТАКИЄВА
Справа № 11-сс/796/930/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н. П.
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Бець О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Беця О.В.,
суддів Коваль С. М., Єфімової О.І.,
за участю прокурора Опанасенка В.І.,
при секретарі судового засідання Дем'яненко В.І.,
захисника ОСОБА_1,
підозрюваної ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3, який звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE», номер двигуна НОМЕР_1, об’єм двигуна 1975 куб. см., номер кузова НОМЕР_2,д.н.з СА 0095 АМ, який на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_2, яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, та просив помістити вказаний транспортний засіб на штраф майданчик Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та накладено арешт на вказаний транспортний засіб.
Згідно ухвали суду, з урахуванням вимог ст. 173 КПК України, та враховуючи що санкцією ч. 1 ст. 203-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на вказаний у клопотанні слідчого транспортний засіб, оскільки вважає наявними передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення.
В апеляційній скарзі захисник посилається на істотне порушення закону при винесенні ухвали суду, просить скасувати оскаржувану ухвалу, як незаконну та безпідставну.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник вказує на порушення судом вимог ст. 170, 173 КПК України при винесенні ухвали про накладення арешту на автомобіль ОСОБА_2, зазначає що частина перша статті 203-2 КПК України взагалі не передбачає конфіскації майна, а тому автомобіль не може бути заарештований.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник вказує на те що, безпідставно вилучений автомобіль, на який накладено арешт, не поміщено на штраф майданчик Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, і де він зараз знаходиться невідомо.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної про незаконність ухвали суду та необхідність її скасування, позицію прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, 30 травня 2013 року слідчий СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE», номер двигуна НОМЕР_1, об’єм двигуна 1975 куб. см., номер кузова НОМЕР_2,д.н.з СА 0095 АМ, та просив помістити вказаний транспортний засіб на штраф майданчик Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, який на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_2, при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110010001887від 08.02.2013 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді клопотання задоволено частково, та накладено арешт на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE», який на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_2
Ухвала суду мотивована тим, що санкцією зазначеної статті Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального обладнання, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, у зв’язку з чим підлягає арешту майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_2
Однак, з такими висновками слідчого судді, як вважає колегія суддів, не можна погодитися, оскільки суддя зробив їх без урахування вимог закону.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у виді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу, тобто 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Проте суд, належним чином не дослідив обставин, з якими закон пов’язує можливість накладення арешту на майно та прийшов до хибного висновку про часткове задоволення клопотання слідчого.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12013110010001887 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України.
29 квітня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України.
30 травня 2013 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва частково задоволено клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та накладено арешт на транспортний засіб, який належить на праві власності ОСОБА_2
Разом з тим, санкцією частини першої статті 203-2 КК України взагалі не передбачено конфіскації майна, а передбачено лише конфіскація грального обладнання, яке в даному кримінальному провадженні вже вилучене. Транспортний засіб «HYUNDAI COUPE», який на праві власності належить підозрюваній ОСОБА_2 ніяким чином не може забезпечити конфіскації грального обладнання в даному кримінальному провадженні. Отже з підстав, зазначених в клопотанні слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 на автомобіль ОСОБА_2 не може бути накладено арешт.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 170, 173 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу захисника, ухвалу слідчого судді від 30.05.2013 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE» та поміщення вказаного транспортного засобу на штраф майданчик Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києвіа – відмовити.
Керуючись ст. ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422, КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2013 року, якою клопотання слідчогоСВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 задоволено частково і накладено арешт на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE», який належать на праві власностіОСОБА_2 – скасувати.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на транспортний засіб марки «HYUNDAI COUPE», номер двигуна НОМЕР_1, об’єм двигуна 1975 куб. см., номер кузова НОМЕР_2, д.н.з СА 0095 АМ, та поміщення вказаного транспортного засобу на штраф майданчик Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києвіа – відмовити.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
_________ ____________ ___________
(ОСОБА_4В.) (ОСОБА_5 І.) (ОСОБА_6 М.)