Справа № 157/684/13-ц
Провадження №2/157/183/13
РІШЕННЯ
іменем України
18 червня 2013 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Антонюк О.В.,
при секретарі – Мельницькій Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та надвірні будівлі,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що за час спільного проживання у шлюбі вона та її чоловік ОСОБА_5 побудували житловий будинок та надвірні будівлі, що розташовані по вул. Незалежності, 4 у с. Карпилівка, Камінь-Каширського району, Волинської області та належать їм в рівних частках як спільне майно подружжя. 12 вересня 2009 року її чоловік помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину зазначеного спадкового майна. Вона прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на час його смерті. Спадкоємцями першої черги за законом, окрім неї, є їхні діти: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 Державним нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із-за відсутності правовстановлюючих документів на будинок. З урахуванням наведеного, просить визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок та надвірні будівлі.
У судове засідання позивач не з’явилася, подала заяву, із змісту якої вбачається, що позовні вимоги вона підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і просить справу розглянути у її відсутності (а.с. 61).
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, подали заяви, із змісту яких вбачається, що позов вони визнають повністю та справу просять розглянути у їх відсутності (а.с. 62, 63, 64).
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно ст. 1216 цього Кодексу являє собою перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Із змісту ст. 1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування за законом виникає у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом, як визначено у ч. 1 ст. 1258 цього Кодексу, одержують право на спадкування почергово.
Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, і той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_8, і їх шлюб було зареєстровано 24 серпня 1975 року (а.с. 6). За час спільного проживання у 1991 році вони побудували житловий будинок та надвірні будівлі по вул. Незалежності, 4, у с. Карпилівка, Камінь-Каширського району, Волинської області, що стверджується витягом з погосподарської книги №5 за 2011-2016 роки, довідками № № 404, 403 від 01 квітня 2013 року Карасинської сільської ради, свідоцтвом на забудову садиби в сільському населеному пункті Української РСР, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської районної ради народних депутатів Волинської області № 66 від 14.04.1987 року та актом про винесення в натуру меж земельної ділянки для будівництва державних і кооперативних будівель (а.с. 11, 12, 13, 14, 16).
Вказане нерухоме майно, у відповідності до ст. 22 КЗпШС, належало їм на праві спільної сумісної власності та кожен з них мав рівні права щодо володіння, користування і розпорядження ним.
Відповідно до ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час будівництва зазначеного будинку, громадяни могли мати в особистій власності жилий будинок, який збудували за дозволом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Оскільки спірний житловий будинок з надвірними будівлями був збудований у сільській місцевості і зареєстрований у погосподарській книзі, він вважається прийнятим в експлуатацію і не є самовільним будівництвом.
12 вересня 2009 року ОСОБА_5 помер (а.с. 9). Заповіту останній не залишив. З дня його смерті відкрилася спадщина, у тому числі на 1/2 частину житлового будинку та надвірних будівель, яку прийняла його дружина ОСОБА_1 шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та подання 26 лютого 2010 року, тобто у межах встановленого законом строку для прийняття спадщини, до нотаріальної контори відповідної заяви (а.с. 39).
Інші спадкоємці першої черги за законом - відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які є дітьми спадкодавця ОСОБА_8 (а.с. 7,8), від прийняття спадщини, що відкрилася з дня смерті їхнього батька, відмовилися, про що у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, а саме 26 лютого 2010 року, подали нотаріусу відповідні заяви (а.с. 40, 41, 42).
Як вбачається з повідомлення державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області ОСОБА_9 від 03 червня 2013 № 471, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з надвірними будівлями, оскільки вона не подала правовстановлюючих документів на нього та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно ( а.с. 24).
Таких правовстановлюючих документів чоловік позивача за життя не мав, що стверджується рішенням щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту № 2939773 від 06 червня 2013 року (а.с. 36), а тому ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити своє право власності на спадкове нерухоме майно у нотаріальній конторі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на вказане нерухоме майно.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 22 КЗпШС України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться у с. Карпилівка, по вул. Незалежності, 4, Камінь-Каширського району, Волинської області, у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_8, який помер 12 вересня 2009 року.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:
ОСОБА_10