ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                                                                      01-16/19405 - 18-5

          "10" жовтня 2008 р.                                                                                          

          Суддя господарського суду Черкаської області Васянович А.В., розглянувши матеріали

за заявою     приватного підприємства “КУЛАТ ТРАФІК”,  м. Черкаси

про                   порушення справи про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” звернувся ліквідатор приватного підприємства “КУЛАТ ТРАФІК” з заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, а також неподанням доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що передбачено п. 4, 10 ст.63 ГПК України.

Як вбачається з поданих до суду матеріалів, заявник надав копії квитанцій від 07.10.2008 року про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Проте, копії фінансових документів не є належним доказом сплати вказаних витрат, оскільки зі змісту ст. 57 ГПК України вбачається, що до позовної заяви додаються оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Тобто, до матеріалів позову не додано належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв’язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

          Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що лише після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації оголошення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України, можливе з’ясування питання про повний обсяг кредиторської заборгованості та про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також, можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

Проте, як вбачається із змісту заяви та доданих до неї документів ліквідатор не зазначає обставин, на яких ґрунтується вимога, зокрема, відсутні докази публікації оголошення про припинення юридичної особи, проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, перелік пред’явлених кредиторських вимог, а також результати їх розгляду.

За таких обставин, враховуючи п. 3 ст. 63 ГПК України, а також постанову ВГСУ від 19.08.2008 року зі справи №23/474 –б суд дійшов висновку, що заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи підлягають поверненню ліквідатору без розгляду.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. п. 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,  -

УХВАЛИВ:

          Заяву ліквідатора приватного підприємства “КУЛАТ ТРАФІК”  про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи - повернути без розгляду.

          Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду України в порядку та строки передбачені ст., ст. 93,  106 ГПК України.

          Суддя                                                                                        Васянович А.В.