ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
21.08.08 Справа№ 11/154
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Лисянське автотранспортне підприємство17145», смт. Лисянка Черкаської області
До відповідача: Приватного підприємства «Лізингова компанія «Комунал-Транс», м. Львів
Третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум плюс», м. Львів
Про стягнення 160272,00 грн.
Суддя І.А. Сало
Секретар судового засідання І.Б. Легуцький
Представник:
Від позивача: Кочура Г.П. - ген. Директор, Ба гатель О.П. представник за довіреністю №85 від 23.07.2008 р.
Від відповідача: Дідух А.В. –представник за довіреністю №119 від 21.07.2008 р.
Від третьої особи: не з’явився
В судовому засідання представникам сторін роз’яснено їхні права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Лисянське автотранспортне підприємство17145», смт. Лисянка Черкаської області звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного товариства «Лізингова компанія «Комунал-Транс», м. Львів за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум плюс», м. Львів про солідарне стягнення з відповідача збитків у сумі 160272,00 грн.
Ухвалою суду від 27.06.2008р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2008 р. Ухвалою суду від 22.07.2008р. відкладено розгляд справи до 14.08.2008 р. Ухвалою суду від 14.08.2008р. відкладено розгляд справи до 21.08.2008 р.
Представники позивача у судове засідання з’явилися, позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві та настоює на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання з’явився, проти позову заперечив з мотивів наведених у відзиві та просить та просить припинити провадження у справі.
Третя особа явку представника не забезпечила, вимог ухвали від 27.06.2008 р. не виконала, причини неявки не повідомила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача солідарно на свою користь збитки у сумі 160272,00грн. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на таке.
Відповідно до контракту купівлі-прдажу №112/05/14 від 31.08.2005 р. та договору фінансового лізингу №12/05/24 від 31.08.2005р. позивач придбав у відповідача на умовах фінансового лізингу два автобуси марки «Шаолінь»виробництва КНР вартістю 238 000,00 грн. кожний.
В процесі експлуатації в автобусах було виявлено скриті недоліки при яких подальша експлуатація одного з автобусів була неможлива. Продавець та лізингодавець відмовилися ліквідувати недоліки в поставленому предметі лізингу в результаті чого Позивач був вимушений звернутися до господарського суду Львівської області. В судовому порядку було доказано, що предмет лізингу (автобус) був дійсно поставлений з недоліками. В результаті розгляду справи з відповідача, ТзОВ «Форум плюс»було стягнуто збитки в сумі 160272,00 грн. нанесені позивачу та зобов’язано поставити передній лівий гальмівний барабан.
Оскільки відповідно до ст. 808 ЦК України «.... Якщо вбір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Із заключених контракту та договору фінансового лізингу вбачається, що предмет лізингу був закуплений відповідачем у продавця, а не лізингоодержувачем, то в такому разі відповідач повинен неси солідарну відповідальність разом з продавцем.
Крім того відповідно до акту переходу права власності, який являється додатком до контракту купівлі продажу №12/05/14ві д 31.08.2005р. фактичним власником автобусів є відповідач, а тому він повинен нести відповідальність за якість предмету лізингу.
За пп... п.2 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець повинен був попередити лізингоодержувача про недоліки предмета лізингу, а відповідно до пп. 4 цієї статті відшкодувати витрати або усунути недоліки.
Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши наявні письмові докази у даній справі, суд прийшов до висновку про відмову у позові з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Між ПП «Лізингова компанія «Комунал-Транс» та ВАТ «Лисянське АТП 14175»був укладений договір фінансового лізингу №12/05/24 від 31.08.2005р. за умовами якого між сторонам виникли певні права та обов’язки. Зокрема, відповідно до п.1.2. договору фінансового лізингу №12/05/24 від 31.08.2005р. вибір предмета лізингу, згідно Закону України «Про фінансовий лізинг», його марку, вартість, а також термін поставки виконує лізингоодержувач, що відображається в «Замовленні на предмет лізингу», яке узгоджується лізингодавцем, продавцем та лізингоодержувачем.
Суд погоджується з відповідачем, що зміст п.1 ст. 808 ЦК України, на яку посилається позивач, вказує не лише про те, що у разі здійснення вибору продавця предмета договору лізингу лізингодавцем, лізингодавець та продавець несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями щодо продажу предмета договору лізингу, але і про те, що у разі здійснення вибору предмета договору лізингу лізингоодержувачем, продавець несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення умов щодо якості предмета договору лізингу.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізиноодержувач має право обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію і доручити вибір лізингодавцю.
Як передбачено, ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач не зміг належним чином спростувати п.1.2. договору фінансового лізингу та не подав жодних доказів на підтвердження умов п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», а саме того, що вибір предмета лізингу лізингодавець здійснював особисто.
Крім цього, господарським судом Львівської області 27.08.2007р. було винесене рішення по справі №4/727-5/35 за позовом ВАТ «Лисянське АТП 14175»до ТзОВ «Форум плюс»за участі третьої особи ПП «Лізингова компанія «Комунал-Транс».
Даним рішенням було встановлено, що згідно п.5.11. договору фінансового лізингу всі розрахунки по витратах та компенсаціях пов’язаних з гарантією проводяться між лізингоодержувачем та продавцем, а автобуси неналежної якості були поставлені продавцем.
П.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Слід також зазначити, що солідарна відповідальність за нанесені збитки здійснюється поділом суми збитків навпіл та розподіляється між продавцем та лізингоодержувачем.
Позивач солідарну відповідальність трактує як подвійну та намагається стягнути усю суму збитків, що уже стягується з продавця на його користь відповідно до рішення по справі №4/727-5/35 від 27.08.2007 р. ще раз, але з ПП «Лізингова компанія «Комунал-Транс».
Посилання позивача на те, що відповідач є власником предмета лізингу і через це має нести відповідальність є необґрунтованими.
Оскільки, слушно заявляє відповідач, що саме така схема лізингових операцій визначена законодавством України про лізинг: лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця і передати її у користування лізингоодержувачу, п.2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Також, норми права, що регулюють право власності та відповідальність, що виникає із нього слід розглядати у відповідності до п.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг», а саме з урахуванням особливостей, що встановлюються даним законом.
Суд не може погодитися з трактуванням позивача п.2 ч.2. ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Так, як Лізингодавець незобов’язаний повідомляти лізингоодержувача про усі недоліки предмета лізингу, а лише про відомі йому недоліки, що можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним, п.2.ч.2. ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Відповідач мав право відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям, п.2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».
Даних йому прав відповідач не реалізував, прийняв предмет лізингу та приступив до його використання та виконання умов договору фінансового лізингу №12/05/24 від 31.08.2005 р.
Беручи до уваги наведене вище суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та непідтвердженими, а отже підлягають відхиленню.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України залишити за позивачем.
Враховуючи вище викладене, керуючись п.2 ст. 1 п.1 ст.2, п.2 ч.2 ст. 10, п.1 ч.1 ст.11 , п.2 ч. 1 ст. 11 Законом України «Про фінансовий лізинг», п. 1 ст.626, п.1 ст. 808 ЦК України, ст.33, п.2 ст. 35, ст.ст. 44,49,82,83,84,85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити повністю.
Суддя Сало І.А.