Справа № 2/262/1100/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2013 Пролетарський районний суд міста Донецька

У складі: головуючого - Панас Н.Л.

при секретарі - Гриценко М.Ф.

за участю представника позивача - ОСОБА_8,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Пролетарської районної в м.Донецьку ради про визнання права власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Пролетарської районної у м. Донецьку ради про визнання права власності на домоволодіння, де вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3, який за життя залишив заповіт її ім'я, і згідно якого вона є його єдиною спадкоємицею. У встановлений законом строк вона звернулася в Третю донецьку державну нотаріальну контору для оформлення спадку, в тому числі і на нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Однак покійний ОСОБА_3 за своє життя не зареєстрував своє право власності на будинок в БТІ, у зв'язку з чим позивачка не може переоформити спадщину на нерухоме майно на своє ім'я. Просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка до судового засідання не прибула, належним чином про день та місце розгляду справи повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу у її відсутності за участю її представника.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та місце слухання справи, надав суду письмову заяву, де просить справу слухати у його відсутності і винести рішення на розсуд суду відповідно до діючого законодавства України.

Заслухавши представника позивачки, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі положень ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові нерухомого майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Положенням ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку від ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 9).

Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 10.04.2013 року, яке набрало законної сили 23.04.2013 року, був встановлений факт належності на праві власності спадкодавцю ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, вказаним рішенням суду були встановлені наступні обставини. Згідно витягу з рішення засідання виконкому Пролетарського районної ради депутатів трудящих м. Сталіно від 17.02.1959 року ОСОБА_3 був наділений земельною ділянкою для індивідуального будівництва за адресою: АДРЕСА_1, згодом перейменовано в АДРЕСА_1. На підставі цього рішення виконком Пролетарського районної ради депутатів трудящих м. Сталіно уклав договір з ОСОБА_3 про надання в постійне користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 09.04.1959 року, який був нотаріально посвідчений Третьою Сталінською нотаріальною конторою 09.04.1959 року за № 3197. Згідно Акту Управління Головного архітектора м. Сталіно від 04.06.1959 року було проведено відведення земельної ділянки за вказаною адресою в натурі. ОСОБА_3 на цій земельній ділянці був побудований будинок, який у березні 1961 року був проінвентаризований Сталінським бюро технічної інвентаризації. ОСОБА_3 постійно проживав і був зареєстрований за вказаною адресою, у тому числі і на момент своєї смерті. Однак померлий за життя правовстановлюючі документи на зазначений будинок не отримував, своє право власності в БТІ не реєстрував. Згідно технічного паспорту КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 14.11.2012 року інвентаризаційна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 145 714 грн. (а.с. 28).

У судовому засіданні встановлено, що згідно заповіту, посвідченого Третьої донецькою державною нотаріальною конторою 28.07.1992 року за № 1-2244, ОСОБА_3 заповів усе своє майно, в тому числі і спірний житловий будинок, ОСОБА_1 (а.с.36, 50).

Згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові ОСОБА_1 змінила своє прізвище на ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про переміну прізвища, імені, по батькові Відділом реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції м.Донецька зроблено запис за № 3 від 02.02.2001 року (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про шлюб, виданого Донецьким міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецького обласного управління юстиції 09.09.2005 року, ОСОБА_1 вступила в шлюб, після чого взяла прізвище чоловіка і стала ОСОБА_1 (а.с. 8).

Таким чином, позивачка при народженні мала прізвище ОСОБА_1, в тому числі і на момент складання спадкодавцем заповіту, а згодом змінила його і в даний час носить прізвище ОСОБА_1.

Із матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 вбачається, що позивачка в установлений законом шестимісячний термін з моменту смерті спадкодавця подала до Третьої донецької державної нотаріальної контори письмову заяву про прийняття спадщини за заповітом від 14.09.2012 року (а.с. 51). Також із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_7 спочатку мала намір прийняти свою обов'язкову частку у спадковій масі, у зв'язку з чим подала відповідну заяву до Третьої донецької державної нотаріальної контори (а.с. 52), але потім змінила свої наміри і 28.02.2013 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини (а.с. 54).

ОСОБА_8 у встановлений законом шестимісячний термін з моменту смерті спадкодавця заяву про прийняття спадщини за законом до Третьої донецької державної нотаріальної контори не подавав, згідно домової книги у спірному житловому будинку на момент смерті спадкодавця зареєстрований не був (а.с. 18-19).

Рішенням реєстратора КП БТІ м. Донецька від 24.12.2012 року було відмовлено у реєстрації права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що: подані документи не дають можливості встановити відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам чинного законодавства; договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будування індивідуального житлового будинку на праві приватної власності не входить до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 16).

Постановою державного нотаріуса Третьої донецької державної нотаріальної контори від 17.06.2013 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки згідно Розділу 2 Глави 10 п. 4.14, 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, при видачі свідоцтва про право власності на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємця витребуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна, технічного паспорта, експертної оцінки, як того вимагає п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріуса (а.с. 48).

Таким чином, оскільки спадкодавець за життя не зареєстрував своє право власності на спірний будинок в КП БТІ м. Донецька, а після його смерті це зробити неможливо в силу чинного законодавства, позивачка не може оформити спадщину в нотаріальному порядку, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову і визнання за позивачкою права власності на спірне домоволодіння.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 317, 344, 328, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10-11, 57-61, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.

Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Суддя Н.Л.Панас