НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2644/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дубовенко І.Г.

при секретареві - Пощивайло І.О.

за участі позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу та поділ майна подружжя, набутого за час сумісного проживання, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив поділити майно подружжя, набутого за час сумісного проживання; уточнивши свої позовні вимоги 25.04.2013 року просив встановити факт його проживання з відповідачем однією сім'єю в період з березня 2004 року по 11 січня 2008 року; визнати домоволодіння АДРЕСА_1 - спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_6; визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного домоволодіння. В обґрунтування позову зазначив, що він з березня 2004 року по 11.01.2008 року перебував у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем, а з 11.01.2008 року до січня 2013 року - в зареєстрованому шлюбі. Спочатку вони разом проживали в АДРЕСА_2, а потім з 01.09.2005 року - по АДРЕСА_1. З березня 2004 року проживали в одній оселі, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільний бюджет, відповідачка займалась домашнім господарством шлюб реєструвати не поспішали. Під час спільного проживання ними було придбано спірне домоволодіння, тому як коштів на придбання житла в них було вони вирішили взяти кредит, однак на себе оформити не змогли, та оформили його на ім'я батька відповідача. Кошти на погашення кредиту вносилися як відповідачкою так і ним особисто в Новомосковському відділенні банку. Кредитні кошти в банку отримав батько відповідача - третя особа та передав їм для придбання житла. На оригіналах квитанцій, які утримує у себе ОСОБА_1 більшість саме його підписів. Після того, як стосунки між сторонами погіршилися, він вимушений звернутися до суду із зазначеним позовом.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої позовні вимоги та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Також пояснив, що з 2004 року він проживав у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем, з якою вирішили придбати будинок. За пропозицією батьків взяли кредит на ім'я батька відповідача, тому як довідки з роботи які їм надавали не давали можливість отримати кредит. У 2008 році ми зареєстрували шлюб. Познайомились з відповідачем у 2003 році, ще будучи у попередньому шлюбі. З січня 2004 року проживали разом, побут був спільний. Про це було відомо батькам як його, так і відповідачки. Дитина відповідача також проживала також разом з ними. Яким чином бралися кошти в кредит, умови кредитного договору йому відомі. До цього часу проживає з відповідачем спільно. Власного житла у нього ніколи не було. Ним оплачувалася сума в розмірі 1000 грн. - щомісячно, загальна сума договору була 50000 грн. На той час він працював на Фарм вест, щомісячна заробітна плата була дуже низька, для отримання кредиту. Про те, що договорі купівлі-продажу оформлений тільки на відповідача йому відомо - з моменту придбання цього будинку, вважав, що цей будинок його з відповідачем спільна власність. Раніше позовів про визнання цього будинку спільною сумісною власністю - він не заявляв, тому як питання про те що це не їхня сумісна власність стало лише коли взаємовідносини між сторонами погіршилися.

Представник позивача також в повному обсязі підтримала позовні вимоги позивача та, посилаючись на ті ж підстави, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно вона та позивач були коханцями та з 2004 року стали винаймати житло. Однак спільного бюджету ніколи не було - позивач мав самостійний заробіток та витрачав на ті речі, які вважав за необхідне та на свою дитину, а вона робила те ж саме. Єдине, що вони робили разом - це купували їжу, за необхідності будь-хто з них придбавав необхідне для проведення ремонту в тих помешканнях, де вони проживали. Хоча вони з 2004 року жили разом, спільного побуту в них ніколи не було ні до шлюбу, ні після його реєстрації. Дійсно в 2005 році її батько взяв кредит в банку, для того, щоб у неї було власне житло, передав ці кошти їй та нею був придбаний спірний будинок. Кошти за кредитом частково знімалися з карткового рахунка батька, а частково погашалися нею особисто в Новомосковському відділенні банку. Оригінали квитанцій з особистими підписами не збереглися. В цьому будинку вона з позивачем робили ремонт. Коли купували будинок - в ньому повинні були проживати вона та позивач. На сьогоднішній день позивач також проживає разом з нею під одним дахом, також разом з нею харчується, хоча спільного побуту у них як не було, так не має зараз.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та посилаючись на те, що відповідач заявляє про те, що до придбання будинку та після розірвання шлюбу однією сім'єю з позивачем не мешкають, будинок був придбаний за кошти, що були взяті в кредит третьою особою, та погашався позивачем та її батьком. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що позов необґрунтований через те, що дійсно його дочка звернулася у 2005 році з проханням взяти кредит для придбання для неї житла. Ним був оформлений кредит, а кошти передані відповідачу для придбання спірного будинку. Він ніколи не міг подумати, що позивач буде претендувати на цей будинок, тому як він придбаний за кошти, які він брав в кредит, кредит виплачувався ним особисто, через списання коштів з його картки, частково кошти передавалися дочці, а частково нею особисто сплачувалися кошти за кредитним договором. На скільки йому відомо сторони ніколи не вели спільний бюджет.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_7, показала, що вона знайома зі сторонами з серпня 2005 року, коли вони в неї придбавали будинок разом. Після продажу будинку вона з ними неодноразово зустрічалися. Вони жили разом однією сім'єю. Від сусідки ОСОБА_12 їй стало відомо, що вони одружилися. Батька відповідача вона ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що знає позивача з 1990р.р. У 2000 році позивач познайомився в відповідачем. Спочатку вони знімали квартиру на пр.Правди, потім на Донецькому шосе в м.Дніпропетровську. А потім він допомагав їм знайти будинок, який вони хотіли придбати. Батько відповідача брав кредит, а сплачував його позивач. Будинок придбавали разом як подружжя. Сторони стали проживати разом стали з 2001 року. Коли придбавали будинок працювали в Фарм-вест. Відповідач працювала в магазині, а позивач водієм маршрутного таксі.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що познайомився зі сторонами в серпні 2005 року при придбанні будинку по сусідству. Знає, що будинок придбали в кредит, яким чином оформлювався йому невідомо. Він особисто робив ремонт в будинку сторін. Усі розрахунки з ним велись позивачем.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, за наступних підстав, а саме:

В судовому засіданні встановлено, що згідно нотаріального договору купівлі-продажу від 09.09.2005 року ОСОБА_6 у ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 був придбаний жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 за 50500 грн. (а.с. 6).

11 січня 2008 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі РАЦС по м.Новомосковську Новомосковського МРУЮ Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 7).

20.10.2005 року - позивач був зареєстрований в спірний будинок, що підтверджується копією домової книги, оригінал якої був оглянутий в судовому засіданні.

З березня 2004 року до січня 2008 року сторони разом проживали, вели спільне господарство. До придбання спірного будинку за адресою: АДРЕСА_2; а з вересня 2005 року - в спірному будинку в АДРЕСА_1. Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що вона з відповідачем не вели спільно господарство, тому як, як вона пояснила окрім того, що вони були коханцями до того часу, як зареєстрували шлюб, разом проживали, харчувалися, ремонтували помешкання в тому числі і спірний будинок.

Кошти, за які був придбаний спірний будинок - були взяті в кредит третьою особою, що не заперечується сторонами та особами, що брали участь у справі, а тому на підставі вимог ст.. 61 ЦПК України - не підлягають доказуванню.

Підставою позову ОСОБА_1 зазначені вимоги Сімейного кодексу України, а саме ст. 74 СК України, відповідно до якої, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу щодо права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Відповідно до вимог ст.ст. 69, 70 СК України майно підлягає поділу між подружжям в рівних частинах.

Згідно з п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб,

розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», встановлено, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно врахувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склались уставлені відносини, що притаманні подружжю.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 09.09.2005 року сторони в будь-яких інших шлюбах не перебували (а.с. 5, 8).

В силу положень ст., ст. 60, 74 СК України правовий статус майна як спільної сумісної власності подружжя визначається не придбанням майна за спільні кошти, а наявністю укладеного відповідно до закону між жінкою та чоловіком шлюбу або ж проживання однією сім'єю.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги щодо встановлення факту проживання сторін однією сім'єю з березня 2004 року по січень 2008 року, визнання будинку про пров.17-а в м.Новомосковську Дніпропетровської області - спільною сумісною власністю сторін - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спірний будинок є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому відповідно до ст.ст. 69, 70 СК України підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.

Таким чином вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного будинку - підлягають задоволенню.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що частина коштів, за які придбавався спірний будинок - сплачувалася третьою особою, то суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_5 звернутися до суду з позовом про стягнення зі сторін сплачених ним коштів.

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню недоплачений ним при подачу позову судовий збір в розмірі 2,5 грн.; а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, в розмірі 372,5 грн. (252,5 грн - судовий збір, 120 грн. - витрати на ІТЗ судового розгляду справи).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу та поділ майна подружжя, набутого за час сумісного проживання - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з березня 2004 року по 11 січня 2008 року.

Визнати домоволодіння АДРЕСА_1 - спільним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1, який складається з житлового будинку «А» з надвірними побудовами: «Б-Л» - кухня-сарай, «В» - вбиральня, «Г» - сарай, «Д» - вхід в погреб, «к» - колодязь, «І» - мостіння, №№ 7, 9-11 - огорожа.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 2 (дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Дубовенко