ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2013 р. Справа № 2а/0470/8934/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Тулянцевої І.В.,
при секретарі Шевцовій М.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
03.08.12 року ТОВ «ТАМЕРСІС» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
25.02.13 року поступила заява про зміну позовних вимог, згідно якої позивач просить:
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19 квітня 2012 року № 3139/10/18-2-20 про невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 18 квітня 2012 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС»;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивачем 26.04.2012 р. отримано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19 квітня 2012 року № 3139/10/18-2-20 про невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року. Зазначене рішення відповідача вмотивоване відсутністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» у реєстрі платників ПДВ на момент подання декларації.Позивач не погодився з цим твердженням відповідача і оскаржив відмову у прийнятті декларації в адміністративному порядку, однак ДПС у Дніпропетровській області за наслідками розгляду скарги прийняла рішення від 23.05.2012р., яким залишила скаргу позивача без задоволення. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до ДПС України, яка 20.07.2012р. прийняла рішення про залишення без змін рішення ДПС у Дніпропетровській області від 23.05.2012р., тому позивач звернувся до суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання в якому позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав та просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У запереченнях на позов, наданих суду 21.05.2013р., відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що згідно облікової справи позивача, свідоцтво платника ПДВ № 369065004668 анульовано ДПІ на підставі рішення ДПІ від 11.05.2011р. № 10668/10-220, на даний час підприємство не зареєстровано як платник ПДВ, а отже, як на дату подання податкової декларації з ПДВ за березень 2012р., так і на даний час позивача не поновлено в статусі платника ПДВ, тоді як нормами п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.12.2009 року, реєстраційний № 12241020000048438 та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується даними податкової декларації за спірний період, копією Статуту позивача та копією довідки з ЄДРПОУ від 23.12.2009 р. (а.с. 27-29, 31-44).
09.04.2012р. позивач направив поштою на адресу податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за березень 2012р., яка була отримана податковим органом 18.04.2012 р., що підтверджується копією відповідної декларації, копією фіскального чеку від 09.04.2012р., копією опису поштового вкладення від 09.04.2012р. та копією рішення відповідача від 19.04.2012р. № 3199/10/18-2-20 (а.с. 7, 35-40).
26.04.2012 р. позивачем отримано рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 19.04.2012 року № 3195/10/28-619 про невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року, у зв'язку з тим, що рішенням № 108 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11.05.2011р. позивача було виключено з реєстру платників податку. При цьому, податкова інспекція вказала на те, що згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податкову господарську діяльність у звітному періоді (а.с.13).
Позивач не погодився з вищевказаним рішенням податкового органу та в порядку адміністративного оскарження подав скарги до ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України за результатами розгляду яких вищевказане рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р. залишено без змін, а скарги позивача без задоволення(а.с.8-22).
Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України, (далі - ПК України), а також Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року за № 41.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операціях), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.
Згідно п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.8 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Приписами п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом Державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.
Пунктом 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування відємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Таким чином, зі змісту наведених вище норм податкового законодавства, стаття 48 не містить такої підстави для відмови у невизнанні податкової декларації податковою звітністю, а саме: наявність прийнятого податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та виключення з реєстру платників податків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вищевказана відмова у невизнанні податкової декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2012р., викладена у рішенні від 19.04.2012р. № 3139/10/18-2-20 є протиправною і суперечить вищенаведеним нормам ст.ст.48,49 Податкового кодексу України.
Слід також зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було оскаржено в судовому порядку рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 108 від 11.05.2011р. та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2011р. у справі №2а/0470/10944/11 (набрало законної сили 14.03.2013 р.), було скасовано вказане рішення, позивача поновлено у реєстрі платників податку на додану вартість та станом на день подання податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. (18.04.2012р.) тривала процедура судового оскарження вищевказаного рішення (а.с. 85-91).
Згідно до абзацу 4 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що станом на день подання податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. (09.10.2012р.) тривала процедура судового оскарження рішення контролюючого органу та у цей період позивач зобов'язаний був подавати податкові декларації з ПДВ до дня набрання вказаним судовим рішенням законної сили, у зв'язку з чим відмова відповідача у невизнанні податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р. як податкової звітності позивача, є безпідставною та необґрунтованою, прийнятою без врахування норм абз. 4 п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України.
Згідно із підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
З огляду на наведене, посилання відповідача як на підставу неприйняття податкової декларації позивача на відсутність останнього у реєстрі платника ПДВ як такого, є необґрунтованою, оскільки, у відповідності до норм Податкового кодексу України не існує такої підстави для відмови у прийнятті податкової звітності як анулювання реєстрації платника ПДВ.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З огляду на вищевикладене, є безпідставними посилання відповідача на відмову у невизнанні податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. у зв'язку з тим, що відносно позивача прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Відповідно до пункту 49.13. статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним заходом для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкова декларація вважається поданою платником до органу державної податкової служби, і враховуючи наявний спір, зобов'язати відповідача прийняти таку декларацію датою її фактичного отримання - 18.04.2012 року.
Відповідно до «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами Державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Дані про надходження платежів до бюджету відображаються органом державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.
У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.
Не менше ніж раз на квартал працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності проводиться вибіркова перевірка правильності проведених операцій в особових рахунках платників.
Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному вищевказаною Інструкцією.
Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді.
На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 року №1113 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків», згідно абзацу «а» пункту 3.1. якого податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.
Таким чином, наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків та електронних баз податкової звітності правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету та задекларовані платником податків показники.
З огляду на викладене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» з податку на додану вартість за березень 2012 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ є також обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як вбачається із наданих відповідачем суду документів, останнім не надано суду жодних доказів та не наведено будь-яких підстав щодо законності та правомірності невизнання податковим органом податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2012р. податковою звітністю.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби протиправно відмовив позивачеві у не визнанні його податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. податковою звітністю, тобто не у спосіб, що визначений нормами Конституції та законів України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Статтею 162 вказаного Кодексу передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, а також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на норми ст.ст.11, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що достатнім та належним способом захисту та відновлення порушеного права позивача з боку суб'єкта владних повноважень є визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення з визнанням податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2012р. поданою у день фактичного отримання її органом державної податкової служби, тобто 18.04.2012р., а також з відображенням показників даної податкової звітності у порядку та у спосіб, визначений Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА від 18.07.2005р. № 276.
Відповідно до статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 32 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 32 грн. 19 коп.
Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 72,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства УкраїниКодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, місто Дніпропетровськ, вулиця Театральна, 1а) про скасування рішення відповідача від 19.04.2012 р. № 3139/10/18-2-20 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, місто Дніпропетровськ, вулиця Театральна, 1а) від 19.04.2012 р. № 3139/10/18-2-20 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) податковою звітністю.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, місто Дніпропетровськ, вулиця Театральна, 1а) прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) з податку на додану вартість за березень 2012 року датою її фактичного отримання, тобто 18.04.2012 р.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, місто Дніпропетровськ, вулиця Театральна, 1а) відобразити показники (дані) податкової декларації з податку на додану вартість з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506) за березень 2012 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288888, місто Дніпропетровськ, вулиця Театральна, 1а) у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі подати звіт про виконання судового рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАМЕРСІС» (код ЄДРПОУ 36906506, 49019, м.Дніпропетровськ, вул.Перекопська, буд. 15) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева