ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1277/13-a

"31" травня 2013 р., Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісній І.М.

при секретарі судового засідання Cубтельна Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення №0008621720 від 18 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення. від 18 квітня 2013 року № 0008621720, посилаючись на те, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, а висновки викладені податковим органом в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення суперечать фактичним обставинам справи та чинному законодавству про оподаткування

В судовому засіданні представник позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 18 квітня 2013 року № 0008621720 про донарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 303 693,16 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 255 027 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 48 666,16 грн.

Представники відповідача Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, проти їх задоволення заперечили та вказали, що оспорювань податкове повідомлення рішення є обґрунтованим, а вимоги позивача безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

В період з 11 березня 2013 року по 22 березня 2013 року працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.12 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 р. по 31.12.12 р., перевірка проведена головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Тернопільської ОДПІ, інспектором податкової служби І-го рангу Чапрак Наталією Пилипівною, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, інспектором податкової служби І-го рангу Криницькою Марією Тадеївною та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу організації погашення податкового боргу Тернопільської ОДПІ , інспектором податкової служби ІІ-го рангу Дембіцьким Сергієм Павловичем, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Тернопільської ОДПІ, Тернопільської області ДПС інспектором податкової служби ІІ-го рангу Ремезом Володимиром Васильовичем з 11.03.2013 р. по 27.03.2013 р.. За результатами проведення перевірки податковим органом складено акт про результати планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2. № 2382/17-226/НОМЕР_2 від 04.04.2013 р.

18 квітня 2013 року Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцію Тернопільської області Державної податкової служби на підставі висновків Акта перевірки № 2382/ 17-226/НОМЕР_2 від 04.04.2013 року винесено податкове повідомлення рішення від 18 квітня 2013 року № 0008621720, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 податкового законодавства, а саме пп. 7.4.1 п., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями та визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкції) в розмірі 303 693,16 грн.

26 квітня 2013 року позивачем отримано повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби від 18 квітня 2013 року № 0008621720.

Позивачка з даним податковим повідомленням-рішенням незгідна, вважає, що висновки Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, які знайшли відображення в акті перевірки суперечать фактичним обставинам справи та чинному законодавству про оподаткування, а спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, а тому звернулась до адміністративного суду з позовом про його скасування..

Зі змісту акту перевірки вбачається, що платником податку завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року на загальну суму 255 027,00 грн., в тому числі за січень 2010р . в сумі 7 101,00 грн., за лютий 2010 р. в сумі 5 527,00 грн., за березень 2010 р. в сумі 3 260,00 грн., за квітень 2010 р. в сумі 1 2953,00 грн., за травень 2010 р. в сумі 11 328,00 грн., за червень 2010 р. в сумі 5 987,00 грн., за липень 2010 р. в сумі 5 950,00 грн., за серпень 2010 р. в сумі 2 200,00 грн., за вересень 2010 р. в сумі 6 714,00 грн., за жовтень 2010 р. в сумі 10 448,00 грн., за листопад 2010 р. в сумі 11 854,00 грн., за грудень 2010 р. в сумі 9 864,00 грн., за лютий 2011 р. в сумі 6 955,00 грн., за березень 2011 р. в сумі 13 950,00 грн., за квітень 2011 р. в сумі 8 536,00., за травень 2011 р. в сумі 7 118,00 грн., за червень 2011 р. в сумі 14 058,00 грн., за липень 2011 р. в сумі 16 079,00 грн., за серпень 2011 р. в сумі 28 292,00 грн., за вересень 2011 р. в сумі 16 707,00грн., за жовтень 2011 р. в сумі 11 763,00 грн., за листопад 2011 р. в сумі 17 085,00 грн., за грудень 2011 р. в сумі 212 98,00 грн., що є порушенням пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами і доповненнями.

Дані висновки податкового органу ґрунтуються на підставі аналізу виконання договору, однак не зрозуміло якого саме, зі змісту акту вбачається,, що "аналізом виконання договору встановлено відсутність первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій та мали вплив на діяльність підприємства з метою отримання додаткового доходу" (стор. 19 Акту).

До первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій та мали вплив на діяльність підприємства з метою отримання додаткового доходу відповідач відносить лише товарно-транспортну накладну. При цьому зазначає, "перевіркою не встановлено, а підприємцем не надана первинних документів, що підтверджують факт поставки ТМЦ по договорах купівлі-продажу" (стор20 Акту), без вказівки яких саме.

Вказані в Акті висновки щодо відсутності реальних поставок товарно-матеріальних цінностей зроблені без врахування інформації, яка була надана в передбаченому законодавством порядку, а тому є помиллковими.

Акт перевірки - це службовий документ, який стверджує проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Висновки викладені в Акті мають відповідати дійсним обставинам і ґрунтуватися на чинному законодавстві.

Безпідставно відповідач в Акті перевірки зазначає, що вид діяльності, який здійснює позивач потребує відповідного дозволу, патенту (стор. 4 Акту), а далі стверджує, що "... проведеною перевіркою дотримання вимог законодавства з питань ліцензування господарської діяльності порушень не встановлено. ". За період перевірки ПП ОСОБА_2 не здійснювала діяльності, яка підлягає патентуванню.

Безпаідставним є твердження відповідача, що "Опис наданих для перевірки документів складений особисто СПД ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_6.", оскільки, опис документів, представлених для перевірки позивачем не складався, документи були вилучені інспекторами Тернопільської ОДПІ без опису.

Безпідставним є посилання представника податкового органу у п.1.16.3 Акту перевірки про те, що "... у періоді, що перевірявся СПД не заявляла до відшкодування з бюджету податок на додану вартість.". Проте, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки у грудні 2010 року проводилася невиїзна документальна камеральна перевірка з питань декларування від'ємного значення ПДВ за жовтень 2010 року, у червні 2011 року проводилася документальна позапланова виїзна перевірка з питань бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2011 року. За наслідками перевірок, порушень не було виявлено.

Крім того, у п.1.16.4 Акту в переліку постачальників наведено недостовірні відомості. Зокрема вказано, що СГД ОСОБА_7.( індивідуальний номер НОМЕР_3) є постачальником канцтоварів, проте, СГД ОСОБА_7 має індивідуальний номер НОМЕР_4 і є постачальником плівки поліетиленової.

Відповідачем належним чином не досліджено умови договорів з постачальниками, зокрема у п.2.5.2 (стор. 18 Акту) вказано: «Умовами договорів визначено, що адреса навантаження є склад продавця», що не відповідає дійсності.

Зокрема:

- Договір купівлі-продажу № 677 від 20 грудня 2010 р. з ТОВ «Завод полімерних матеріалів «Союз» (ІПН 325515626506). п.п.3.2. Порядок поставки товару - за домовленістю сторін.

- Договір купівлі-продажу № 407 від 05 серпня 2011 р. з ТОВ «ТЕМП-2000» (ІПН 311117526551). п.п.3.2. Порядок поставки Товару - за домовленістю сторін.

- Договір купівлі-продажу №13 від 06 вересня 2011 р. з ПП «Віком Плюс» (ІПН 229705726032) п.4.1. «Товар передается на условиях «FCA»-самовывоза со склада Продавца... По договоренности Стороны могут изменить базисные условия купли-продажи».

- Договір № 15/12-1 від 15 грудня 2011 р. з ТОВ «ТЕМП-2000» (ІПН 311117526551). п.п.3.2. Порядок поставки Товару - за домовленістю сторін.

Розрахунок штрафних фінансових санкцій не стосується мене, оскільки він складений за результатами розгляду акту № 2382/ 17-426/НОМЕР_2 від 04.04.2013 року, а не № 2382/ 17-226/НОМЕР_2 від 04.04.2013 року.

Позивач ОСОБА_2 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа з 2003 року. Основним видом її господарської діяльності відповідно КВЕД 2010 є неспеціалізована оптова торгівля. Позивачка здійснює діяльнгість на загальній системі оподаткування, є платником податку на додану вартість з 2006 року.

Забезпечена необхідною матеріально-технічною базою для здійснення зазначеного виду діяльності. Згідно договору оренди, орендує складське приміщення для зберігання ТМЦ.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. N 515 товаро-транспортна накладна є документом, необхідним для перевезення вантажу лише для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. Згідно п.2. постанови КМУ від 25 лютого 2009 р. N 207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, документом, необхідним для перевезення вантажу, є накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Висновки, викладені в Акті про відсутність первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій та мали вплив на діяльність підприємства з метою отримання додаткового доходу є помилковими.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з ч.2 ст.3 даного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового є наявність у підприємства первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що підставою для формування податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних, що підтверджують понесені підприємством валові витрати та сформований податковий кредит. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання в майбутньому прибутку.

Під час ведення господарської діяльності позивачем здійснювались господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Завод полімерних матеріалів «Союз» (ІПН 325515626506), ДП «Мега Пак» ТОВ «Клайм» (ІПН 305322504029), ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Мега-Пак» (ІПН 366401804637), ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія N1» (ІПН 366401804637), ТОВ «Тайстра-К» (ІПН 341756822060), ПП «Віком Плюс» (ІПН 229705726032), ТОВ «ТЕМП-2000» (ІПН 311117526551), СГД ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5), СГД ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6), СГД ОСОБА_10.(ІПН НОМЕР_7), СГД ОСОБА_7.(ІПН НОМЕР_4), СГД ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_8) та операції по реалізації придбаних ТМЦ юридичним особам та фізичним особам-підприємцям.

Здійснення усіх господарських операцій зафіксовано первинними документами, оформленими згідно вимог чинного законодавства. З усіма контрагентами укладені договори купівлі-продажу. Кожна операція зафіксована первинними документами згідно вимог п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 р.:

-рахунок;

-податкова накладна;

-видаткова накладна;

-довіреність на отримання товару.

На кожну партію товару є документи, що підтверджують походження: сертифікати якості, санітарно-гігієнічні висновки тощо.

Окрім цього, факт здійснення операції підтверджується фактом оплати, що поступила на банківський рахунок, що відображено у платіжних дорученнях та банківських виписках.

Заборгованість по розрахунках за 2010-2011 рр. відсутня.

Усі первинні документи оформлені згідно вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 р.та п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 р., мають усі обов'язкові реквізити.

Вчинені правочини, первинні документи (накладні, акти приймання, податкові накладні, платіжні документи, тощо) недійсними або не чинними судом не визнавались, та не є недійсними в силу закону.

Фактична передача позивачу товарно-матеріальних цінностей від зазначених контрагентів підтверджується також і тим, що придбаний товар надалі був реалізований, за нього отримано кошти, сплачено податки.

Так, за період, що перевірявся, ОСОБА_2 тримано валовий дохід від реалізації товарів в сумі 243 182,01 грн. За виключенням витрат, оподатковуваний дохід склав 54 417,8. Після сплати податків та обов'язкових платежів чистий дохід (прибуток) склав 46 255,13 грн. Отже, наявна реальна економічна вигода від результатів господарської діяльності.

Отримання і продаж товарів відображено в податкових деклараціях. Тобто, зазначені господарські операції, що були включені в податковий облік ФОП ОСОБА_2, здійснені в рамках господарської діяльності та спрямовані на отримання доходу (прибутку).

Усі первинні документи, якими зафіксовано факти здійснення господарських операцій були надані для перевірки. Претензій щодо форми та змісту зазначених документів у відповідача не було, оскільки дана обставина в Акті не відображена.

Чинним законодавством передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної

Ведення бухгалтерського обліку у фізичної особи - підприємця на загальній системі оподатковування полягає у заповненні Книги обліку доходів і витрат, затвердженої Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1025. Згідно п.1 даного наказу, внесення даних до книги здійснюється лише на підставі первинних документів. Пунктом 3.4. даного наказу передбачено, які ж саме первинні документи можуть бути: " ... до графи 4 записуються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та надання послуг (номер, дата і назва документа). Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, товарно-транспортна та/або податкова накладна, платіжне доручення, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші розрахункові документи."

Тобто для цілей бухгалтерського обліку підприємця податкова накладна є тим первинним документом, що підтверджує факт господарської операції.

Крім того, відповідно до абз. 3 пп.7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Усі податкові накладні за період, що перевірявся разом з реєстрами податкових накладних були надані для перевірки, їх дані відповідають показникам податкових декларацій з ПДВ, про що відображено в Акті.

Висновки податкового органу щодо відсутності документів, які підтверджують передачу товару від продавця до покупця не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки належним доказом передачі товару є якраз податкова накладна, видаткова накладна, які є належними первинними документами, що підтверджують передачу товару. Товарно-транспортні накладні не є документами податкового обліку і не можуть бути єдиниим доказом того, що товар не отримувався, адже фактом отримання є накладні на товар, акти приймання передачі товару, а також проведені розрахунки за отриманий товар, наявність яких Актом перевірки Тернопільською ОДПІ не заперечується.

Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язковості ведення і зберігання товарно-транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності нарахування сум податку на додану вартість.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, відповідно до Закону "Про автомобільний транспорт" та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначеної категорії суб'єктів не відноситься.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відповідачем не взято до уваги те, що доставка товару від постачальників у 2010-11 рр. здійснювалась відповідно до умов укладених договорів:

- за домовленістю сторін - транспортом постачальника;

- доставка товару від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_5) здійснювалась виключно їх власним транспортом;

а також:

- шляхом використання попутного транспорту компаній-перевізників, які співпрацюють з телефонною диспетчерською службою транспортних перевезень, що не заборонено законом;

- інколи чоловік, завдяки звичайній сімейній солідарності, відвозив мене своїм вантажним автомобілем до місця отримання товару, про що може підтвердити в суді..

Доставка товарів покупцям здійснювалась транспортом покупців, що письмово зафіксовано у договорах купівлі-продажу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що Тернопільська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення, відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби №0008621720 від 18 квітня 2013 року - скасувати.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Головуючий суддя Подлісна І.М.

копія вірна

Суддя Подлісна І.М.