ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2013 р. (14:32) Справа №2а-12785/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімеко» звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №1551 від 04 жовтня 2012 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI та мотивовані тим, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем сплачено своєчасно та у повному обсязі, а підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску відсутні.

У судовому засіданні представники позивачів Халаімов В.Г. та Карпенкова М.Є. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Довгополюк М.А. проти позову заперечувала та просила у його задоволенні відмовити посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні справи суд повинен з'ясувати, чи використане повноваження, надане відповідачу, як це передбачено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімеко» зареєстрований в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.75), та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-ІV) платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-IV з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-ІV платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-IV обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-IV (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-IV єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.3 ст. 11 ст. 25 Закону № 2464-IV територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Судом встановлено, що з 29 серпня 2012 року по 30 серпня 2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим на підставі заяви директора ТОВ «Сімеко» було проведено позапланову перевірку ТОВ «Сімеко» з питань правильності нарахування, числення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, наданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01 березня 2010 року по 29 серпня 2012 року, за результатами якої складено акт №223 від 30 серпня 2012 року. (а.с.13-28).

Зазначеною перевіркою були виявлені порушення ч.2 п. 4 ст. 6 та ч.1 ст. 7, ст.. 8 та ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI в результаті чого:

- зменшена сума заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок по ставці 36,92% та утримується по ставці 3,6% на суму 1360 грн.;

- зменшений єдиний внесок по ставці 36,92% за січень-червень 2012 року на загальну суму 10408,43 грн.

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що платником самостійно здійснено донарахування сум єдиного внеску по Звітах за квітень 2011 року та червень 2012 року, чим порушено ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме (бухгалтерські довідки надані):

- в рядку 6.1.1 Звіту за квітень 2011 року донарахований єдиний внесок по ставці 37,96% на загальну суму 163216,62 грн., в тому числі за січень 2011 року у сумі 54563,42 грн., за лютий у сумі 55501,85 грн. та за березень 2011 року у сумі 53151,35 грн.;

- в рядках 6.1.1 та 6.3.1 Звіту за липень 2012 року донарахований єдиний внесок по ставці 37,96 на суму 1342,54 грн. та по ставці 3,6% на суму 122,92 грн. за лютий 2012 року.

Також в акті перевірки зазначено, що платником самостійно здійснено донарахування сум єдиного внеску у рядках 6.1.8 та 6.3.5 Звіту за квітень 2012 року, чим порушена ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме - єдний внесок за ставкою 33,2% на суму 132,80 та за ставкою 2% на суму 8 грн. за лютий 2012 року (бухгалтерська довідка надана).

За вказані порушення рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим №1551 від 04 жовтня 2012 року на підставі п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за донарахування платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у Звітах про суми нарахованої заробітної (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сумах нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в органи ПФУ в квітні 2011 року за січень-березень 2011 року на загальну суму 163216,62 грн., в квітні 2012 року за лютий 2012 року на загальну суму 140,80 грн. на в липні 2012 року за лютий 2012 року на загальну суму 1465,46 грн. до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 25013 грн. (а.с.29).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано у судовому засіданні представником відповідача, не нарахування позивачем єдиного внеску за січень, лютий, березень 2011 року та за лютий 2012 року виникло у зв'язку із неправильним заповненням позивачем рядків відповідних звітів, у зв'язку з помилкою у роботі програми 1С, проте сплата єдиного внеску проведена позивачем у повному обсязі та у строки визначені чинним законодавством, що підтверджується платіжними дорученнями за січень-березень 2011 року та лютий 2012 року, які були надані представником позивача та досліджені судом у судовому засіданні.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI, оскільки сплата єдиного внеску здійснена позивачем в повному обсязі та в строки передбачені чинним законодавством, тому будь-яких порушень прав і інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим, у зв'язку із неправильним заповненням строк Звітів за січень, лютий, березень 2011 року та лютий 2012 року, не допущено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Під розумністю (розсудливістю) слід виходити з того, що нерозсудливими (безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

Таким чином, на думку суду, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення № 1551 від 04 жовтня 2012 року в частині застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 25013,86 грн. є таким, що порушує принципи: обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, пропорційності та розумності.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 28.01.2013 року.

У повному обсязі постанову складено та підписано 03.02.2013 року

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим №1551 від 04 жовтня 2012 року про застосування штрафних санкцій у сумі 25013 гривень 86 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» судовий збір у сумі 250,14 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет