Головуючий у 1 інстанції - Петросян К.Є.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року справа №812/2770/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Корадо А.А.

за участі представника позивача Мерзлякової В.П.

представника відповідача Шепіль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Луганської митниці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 р. в справі № 812/2770/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі зовнішньоекономічного контракту МС-DIS/2011, укладеному між позивачем та фірмою «Мечел Карбон АГ» (Швейцарія) 11.10.2011 р., в листопаді 2011 р. позивачем ввезений на миту територію України товар - вугілля марки «ГЖО» та заявлений до митного оформлення відповідно до вантажної митної декларації № 702020002/2011/007052 за ціною договору - 140 доларів США за одну тонну. Відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70202002/1/00169 від 22.12.2011 р. у зв'язку зі зміною рішенням про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р. митної вартості товару. У зв'язку зі зміною митним органом митної вартості товару позивачем перераховані на депозитний рахунок Луганської митниці авансові внески для сплати податку на додану вартість у період з 23.12.2011 р. по 06.02.2012 р., подані нові вантажні митні декларації №№ 702020002/2011/007253, 702020002/2011/007470, 702020001/2011/005136, 702020002/2011/007468, 702020002/2011/007467, 702020001/2011/005110, 702020002/2011/007469, 702020001/2012/000049, 702020001/2012/000054, 702020001/2012/000727, декларації митної вартості, в яких митна вартість визначена за другим методом визначення митної вартості за ціною 177 доларів США за одну тонну, визначеною митним органом в рішення про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. в справі № 2а/1270/3275/2012 визнано протиправним та скасоване рішення Луганської митниці від 22.12.2011 р. № 702000006/2011/002354/1 про визначення митної вартості товарів, скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.12.2011 р. № 702020002/1/00169. Оскільки позивачем за вказаними вище вантажними митними деклараціями податок на додану вартість сплачений з визначеної митним органом митної вартості товарів в загальній сумі 11278298 грн. замість суми податку в розмірі 8920687,69 грн. із розрахунку митної вартості товару на рівні 140 доларів США, сума податку на додану вартість в розмірі 2357610,31 грн. є переплатою, яка повинна бути повернена позивачу. Відповідачем Луганською митницею не вчинені дії з надання органу Державної казначейської служби висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів (податку на додану вартість).

Позивач просив визнати протиправною бездіяльність Луганської митниці щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів та неповернення на поточний рахунок ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» надмірно сплаченого податку на додану вартість під час митного оформлення товару, зобов'язати Луганську митницю надати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів, стягнути з Державного бюджету на користь позивача суму податку на додану вартість в розмірі 2357610,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 р. позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» податок на додану вартість в сумі 2357610,31 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем Луганською митницею подана апеляційна скарга, в якій з посиланням на неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, порушення судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає про неврахування судом приписів Податкового кодексу України, які відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України 2012 р., повинні застосовуватися при вирішенні питання про повернення помилково або надміру сплачених митних платежів до набрання чинності цим кодексом, відповідно до яких не може бути оскаржене грошове зобов'язання, самостійне визначене платником податків. Оскільки позивачем самостійне узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість у вантажних митних деклараціях, які прирівнюються до податкових декларацій, відсутні підстави для повернення коштів з бюджету. Крім того, апелянтом вказано на оскарження Луганською митницею до Вищого адміністративного суду України постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. в справі № 2а/1270/3275/2012 та відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження ухвалою від 22.10.2012 р.

В судовому засіданні представник відповідача Луганської митниці апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області до судового засідання не з'явився, про дату час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим колегія суддів визнала за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутністю представника відповідача ГУ ДКС в Луганській області.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» та фірмою «Мечел Карбон АГ» (Швейцарія) 11.10.2011 р. укладений зовнішньоекономічний контракт МС-DIS/2011, за яким позивачем на митну територію України в листопаді 2011 р. на умовах згідно з Інкотермс 2010 DAP станція Коммунарськ ввозилось вугілля марки «ГЖО», митне оформлення якого здійснювалось Луганською митницею.

Відповідно до вказаного контракту, додатку № 1 до контракту від 11.10.2011 р., вантажної митної декларації № 702020002/2011/007052, декларації митної вартості, інших документів позивачем заявлено до митного оформлення вугілля марки «ГЖО» за ціною угоди - 140 доларів США за одну тонну.

Луганською митницею відмовлено у прийнятті митної декларації карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70202002/1/00169 від 22.12.2011 р. у зв'язку зі зміною рішенням про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р. митної вартості товару.

Позивачем у зв'язку з цим перераховані на депозитний рахунок Луганської митниці авансові внески для сплати податку на додану вартість, виходячи з митної вартості ввезеного товару, визначеної митним органом за методом № 2 рішенням про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р., та подані нові вантажні митні декларації №№ 702020002/2011/007253, 702020002/2011/007470, 702020001/2011/005136, 702020002/2011/007468, 702020002/2011/007467, 702020001/2011/005110, 702020002/2011/007469, 702020001/2012/000049, 702020001/2012/000054, 702020001/2012/000727, декларації митної вартості, в яких митна вартість визначена за другим методом визначення митної вартості за ціною 177 доларів США за одну тонну, визначеною митним органом в рішення про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. в справі № 2а/1270/3275/2012 визнано протиправним та скасоване рішення Луганської митниці від 22.12.2011 р. № 702000006/2011/002354/1 про визначення митної вартості товарів, скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.12.2011 р. № 702020002/1/00169.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджена правомірність визначення позивачем митної вартості товару за основним методом - за ціною контракту на рівні 140 доларів США за одну тонну, а зважаючи на те, що позивачем фактично внесено до бюджету кошти із розрахунку митної вартості, визначеної митним органом всупереч законодавства за другим методом, позивачем сплачений до бюджету податок на додану вартість в більшому розмірі, ніж встановлено законодавством, тому позивачу підлягає поверненню надміру сплачений податок на додану вартість.

Колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційного оскарження, вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що товар (вугілля марки ГЖО) надійшов для митного оформлення Луганській митниці за періодичною митною декларацією № 702020001/2011/004583 від 18.11.2011 р, про що зазначено у графі 40 вантажної митної декларації № 702020002/2011/007052. В подальшому ввезений товар пред'явлений до митного оформлення в режимі імпорту 15.12.2011 р. саме вантажною митною декларацією № 702020002/2011/007052.

У зв'язку із відмовою Луганської митниці в митному оформленні товару (вугілля марки ГЖО), ввезеного позивачем на митну територію України та пред'явленого до митного оформлення згідно із вантажною митною декларацією № 702020002/2011/007052, з підстав неправильного визначення митної вартості товару, позивачем у відповідності до ст. 264 Митного кодексу України 2002 р., який регулював спірні правовідносини на час їх виникнення, сплачені обов'язкові платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, а саме, перерахований податок на додану вартість на депозитний рахунок Луганської митниці та подані нові вантажні митні декларації на той самий товар, у митному оформленні якого відмовлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 70202002/1/00169 від 22.12.2011 р. у зв'язку зі зміною рішенням про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р. митної вартості товару.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивачем при декларуванні товару вантажними митними деклараціями №№ 702020002/2011/007253, 702020002/2011/007470, 702020001/2011/005136, 702020002/2011/007468, 702020002/2011/007467, 702020001/2011/005110, 702020002/2011/007469, 702020001/2012/000049, 702020001/2012/000054, 702020001/2012/000727 зазначена у графі 44 як додаткова інформація про товар - рішення про визначення митної вартості № 702000006/2011/002354/1 від 22.12.2011 р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. в справі № 2а/1270/3275/2012 визнано протиправним та скасоване рішення Луганської митниці від 22.12.2011 р. № 702000006/2011/002354/1 про визначення митної вартості товарів, скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 22.12.2011 р. № 702020002/1/00169.

Відтак, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлена протиправність визначення Луганською митницею митною вартості ввезеного позивачем товару за другим методом визначенням митною вартості, відповідно, підтверджена правомірність декларування підприємством митної вартості в розмірі 140 доларів США за тону.

У відповідності до ст. 264 Митного кодексу України 2002 р. у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Надміру сплаченими митними та іншими платежами відповідно до п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 р. N 25/44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 січня 2006 р. за N 64/11938, є сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки позивачем за вказаними вище вантажними митними деклараціями податок на додану вартість сплачений з визначеної митним органом митної вартості товарів в загальній сумі 11278298 грн. замість суми податку в розмірі 8920687,69 грн. із розрахунку митної вартості товару на рівні 140 доларів США, сума податку на додану вартість в розмірі 2357610,31 грн. є надміру сплаченими митними платежами, які повинні бути повернуті позивачу.

Згідно з п. 3.4 вказаного Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1097/14364 (далі - Порядок № 618). ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів на: банківські рахунки платників, відкриті в банках; банківські рахунки 2603, відкриті митним органам у відповідних відокремлених підрозділах уповноваженого банку за місцезнаходженням митного органу для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Пунктом Порядку № 618 визначено, що для повернення надміру сплачених митних платежів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові й ідентифікаційний номер за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) (за наявності) платника - фізичної особи.

У заяві визначається напрям зарахування коштів:

а) на рахунок платника податків, відкритий у фінансовій установі;

б) на банківський рахунок 2603 для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Позивачем подана відповідна заява митному органу, проте, надміру сплачені митні платежі не повернуті платнику податків.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з бюджету надміру сплаченого податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України в тій частині, що самостійне узгоджене грошове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків.

В даному випадку грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене позивачем у вантажних митних деклараціях №№ 702020002/2011/007253, 702020002/2011/007470, 702020001/2011/005136, 702020002/2011/007468, 702020002/2011/007467, 702020001/2011/005110, 702020002/2011/007469, 702020001/2012/000049, 702020001/2012/000054, 702020001/2012/000727, не може вважатися самостійне узгодженим, оскільки митна вартість товару декларувалась платником податків на підставі рішення митного органу про визначення митної вартості. Тобто, відмовивши у митному оформленні товару та визначивши митну вартість за другим методом, Луганська митниця вказала позивачу вартість товару, за умову сплату обов'язкових платежів з якої, можливе здійснення митного оформлення товару.

Також є необґрунтованими доводи апелянта про оскарження в касаційному порядку постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. в справі № 2а/1270/3275/2012 та відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження ухвалою від 22.10.2012 р.

Вказана постанова в справі № 2а/1270/3275/2012 набрала законної сили, відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 255 КАС України є обов'язковою для виконання на всій території України, тому оскарження в касаційному порядку такого судового рішення не має правового значення при вирішенні даної справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луганської митниці на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 р. в справі № 812/2770/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.04.2013 р. в справі № 812/2770/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 21.06.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.