АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
провадження № 11-кп/774/50/13 категорія ч. 2 ст. 309 КК України
головуючий в суді І інстанції суддя Мицак М.С.
доповідач в суді ІІ інстанції суддя Кислий М.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кислого М.М.,
суддів Литвиненка О.О., Кузьменко В.М.,
секретаря Омельницької А.Ю.,
за участю прокурора Брусенцової І.В.,
обвинуваченої ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду кримінальне провадження за апеляціями прокурора м. Павлограда та заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року, -
В с т а н о в и л а:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Красний Луч Луганської області, громадянство України, не працює, має на утриманні малолітню дитину, проживає за адресою АДРЕСА_1, судима:
- 23.02.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ст. 75, 76 КК України на 1 рік позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік;
- 01.08.2007 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; звільнена 25.05.2010 року з Дніпродзержинської ВК № 34 Дніпропетровської області за постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.05.2010 року умовно-достроково на 1 місяць 22 дні;
засуджена за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, з іспитовим строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 764,40 грн.
ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що вона 01 жовтня 2012 року приблизно о 10.00 годині, перебуваючи на території дачної ділянки НОМЕР_1 дачного товариства «Ізабелла», яке розташоване на землях Привовчанської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, незаконно, повторно придбала - зірвала з дикорослого куща конопель листя, з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу «канабіс». Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 перенесла незаконно придбані нею листя наркотичного засобу «канабіс» в поліетиленовому пакеті за місцем свого проживання АДРЕСА_1, де незаконно повторно виготовила наркотичний засіб «канабіс» вагою 6,95 г і стала незаконно, повторно зберігати за місцем свого проживання, з метою подальшого вживання, без мети збуту.
16.10.2012 року в період часу з 11.00 годин до 11 години 30 хвилин, при огляді квартири АДРЕСА_1, працівники міліції виявили та вилучили газетний згорток з речовиною зеленого кольору рослинного походження, вагою 6,95 г, що являється канабісом, який віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 6,60 г.
В апеляціях:
- заступник прокурора Дніпропетровської області, не оскаржуючи фактичних обставин вчиненого злочину і кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати внаслідок неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого і даних про особу засудженої, внаслідок м'якості. В обґрунтування свої доводів посилається на те, що звільняючи обвинувачену від відбування покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, суд не обґрунтував таке рішення наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Просить постановити вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України 3 роки позбавлення волі (т. 1 а.к.п. 35-39);
- прокурор м. Павлограда, не оскаржуючи фактичних обставин вчиненого злочину і кваліфікації дій обвинуваченої, просить вирок суду скасувати з аналогічних підстав, постановити свій вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України 3 роки позбавлення волі (т. 2 а.к.п. 41-42).
Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційні скарги сторонами судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора на підтримання доводів апеляційних скарг, пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, яка просила залишити вирок без змін, її виступ в судових дебатах та з останнім словом, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляцій, обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за обставин, викладених у вироку суду та кваліфікація її дій в апеляційних скаргах не оскаржуються, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та на кваліфікацію її дій, не виявлено.
Зі змісту закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 50 КК України, випливає, що покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.
Також, слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, виконав вимоги ст. ст. 50, 65 КК України.
Як убачається з вироку, призначаючи обвинуваченій покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, оцінив суспільну небезпеку злочинів та відсутність негативних наслідків у вигляді завдання шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, дані про особу обвинуваченої і те, що вона має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відніс її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Відтак, з урахуванням цього, а також кількості вилученого наркотичного засобу, суд обґрунтовано призначив їй покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Враховуючи, що прокурор, як в апеляційній скарзі так і в ході її розгляду не навів достатніх даних, які б давали підстави для посилення покарання, а зазначене ним в апеляційній скарзі про неправильне застосування кримінального закону про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої спростовуються матеріалами кримінального провадження і є необґрунтованими.
На переконання колегії суддів, апеляційні скарги прокурорів про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання та необхідність посилення призначеного їй покарання, підлягають залишенню без задоволення, а вирок суду, в свою чергу, є законним і обґрунтованим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
При перевірці матеріалів кримінального провадження, встановлено, що при розподілі судових витрат, суд першої інстанції у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, обґрунтовано стягнув з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (т. 2 а.к.п. 16, 26).
Вирішуючи питання про міру запобіжного заходу, колегія суддів виходить з того, що він застосовувався під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК України, а саме 18 листопада 2012 року (т. 2 а.к.п. 50-51), у зв'язку з чим, враховуючи положення п. 9 Перехідних положень КПК України, запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд продовжує свою дію.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляції заступника прокурора Дніпропетровської області та прокурора м. Павлограда - без задоволення.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити - підписку про невиїзд.
Судді апеляційного суду: