КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8210/11 Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити відповідні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, дружиною померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується його паспортними даними, пенсійним посвідченням (містить відмітку «Дитина війни») та узгоджується з положенням ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке відносить осіб, яким на момент закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років до «дітей війни».

По змісту ст. 39, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата в розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - особам, віднесеним до членів сім'ї померлого годувальника, призначається щомісячна компенсація в разі втрати годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право на одержання доплати до пенсії, щомісячної додаткової пенсії та компенсації за втрату годувальника у відповідності до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановами Кабінету Міністрів України.

Враховуючи, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з вищезазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, а тому відповідач неправомірно проводив вказані виплати в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51, 52 зазначеного Закону.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Підвищення щомісячного довічного грошового утримання на 30 % мінімальної пенсії за віком гарантовано ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 197,198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.