18.06.2013
Справа № 434/3285/13-ц
Провадження № 2/434/2460/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року Артемівський райсуд міста Луганська в складі:
головуючого судді: Зоріка М.В.
при секретарі: Чечельницькій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання,
встановив:
23.04.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що відповідачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, що мешкають за адресою: м.Луганськ, кв..Заречний, 14/97, будучі споживачами теплової енергії, особовий рахунок № 3118310, своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювали, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.07.1996 року по 01.07.2012 року в розмірі 9849,71 грн. Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь підприємства позивача заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за зазначений період в сумі 9849,71 грн. основного боргу, 3180,04 грн. – витрати від інфляційних процесів та 1522,83 грн. – 3 % річних, а всього стягнути – 14552,58 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 229,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, просив задовольнити позов, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила застосувати строк позовної давності, просила надати розстрочку у виплаті заборгованості строком на 36 місяців та слухати справу у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про час і місце слухання справи була повідомлена належним чином. Заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у її відсутність суду не надала.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач звернувся з вищевказаним позовом у порядку позовного провадження, оскільки ухвалою Артемівського районного суду м.Луганська від 05.12.2012р. позивачу відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачів, оскільки із заяви встановлено наявність спору про право (а.с.4).
Як вбачається з довідки Ф-3 від 31.05.2012р., наданої Міським комунальним підприємством «Жилсервіс» (а.с.5), відповідачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, мешкають за адресою: м.Луганськ, кв.Заречний, 14/97.
В період з 01.07.1996 року по 01.07.2012 року з метою задоволення житлово-комунальних потреб, відповідачі отримували послуги теплопостачання та гарячого водопостачання від позивача, оплату за які здійснювали несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9849,71грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги з особового рахунку № 3118310 (а. с. 6-8).
Між сторонами виникли правовідносини щодо надання і споживання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які регулюються нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р. (далі - Правила) нормами цивільного та житлового кодексів.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють виключно на договірних засадах, а підпунктом 1 пункту 3 ст. 20 на споживача послуг покладено обов’язок щодо укладання договору з надання житлово-комунальних послуг з виконавцем послуг.
Пунктом 8 Правил визначено, що послуги надаються споживачам згідно з типовим договором, який укладається між споживачем і виконавцем послуг.
Нормою ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов’язок щодо укладання договору із споживачем покладено на виконавця послуг.
Таким чином, вищезазначені норми регламентують обов’язковість договірних відносин між виконавцем послуг і споживачем.
Як встановлено судом послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання надаються до квартири відповідачів на підставі договору про умови надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води №13 від 15.05.2007р., укладеного з ЛМКП «Теплокомуненерго», як виробником послуг, і МКП «Жилсервіс», як виконавцем.
Між тим, згідно п. 2.3. вищезазначеного договору ЛМКП «Теплокомуненерго» за дорученням МКП «Жилсервіс» веде облік нарахувань і оплати споживачами за надані послуги з опалення і гарячого водопостачання, заборгованість споживачів послуг, здійснює юридичні дії щодо стягнення заборгованості, в тому числі і у судовому порядку.
Згідно наданого позивачем розрахунку за житлово-комунальні послуги за особовим рахунком № 3118310, заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996р. по 01.07.2012р. складає 9849,71 грн. З зазначеної відомості також вбачається, що відповідачі періодично вносили плату за спірні послуги.
Стаття 162 ЖК України регламентує, що власник квартири зобов’язаний вносити плату за комунальні послуги згідно затверджених в установленому порядку тарифів.
Статтею 156 ЖК України передбачений обов’язок повнолітніх членів сім'ї власника брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і при домової території.
Згідно частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Пункт 1 частини 2 зазначеної статті регламентує, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є правочин.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України під правочином слід розуміти дію особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
З урахуванням встановлених судом правовідносин, суд приходить до висновку, що відсутність договору між сторонами не може вважатись безспірною умовою відсутності підстави для стягнення заборгованості за надані та отримані послуги. Між тим, оскільки згідно розрахунку заборгованості за особовим рахунком № 3118310 відповідачі отримували послуги підприємства позивача, від відповідачів не надійшло заяви про відмову у отриманні послуг позивача, свідчить про фактичне прийняття відповідачами, які є споживачами послуг, відповідних зобов’язань.
З розрахунку загальної суми заборгованості (а.с.6-8) вбачається, що вона складається з основного боргу у сумі 9849,71 грн., інфляційних нарахувань 3180,04 грн.. та трьох відсотків річних у розмірі 1522,83 грн., а всього 14552,58 грн.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 68 ЖК України споживач послуг зобов’язаний своєчасно сплачувати комунальні послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимогам чинного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - згідно звичаям ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст. 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
З урахуванням строку позовної давності за період з 01.12.2009р. по 01.07.2012р. загальна сума заборгованості складає 8932,31 грн., яка складається з суми основного боргу – 6045,69 грн., 1951,91 грн. – втрати від інфляційних процесів та 934,71 грн. – 3 % річних.
Стосовно позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань і 3% річних суд виходить з наступного:
Позивач посилається на ст. 625 ЦПК України, але зобов’язання боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення розповсюджується на випадки наявності грошових зобов’язань, зокрема з послуг фінансового характеру або виниклих з інших законних підстав. В даному ж випадку мова йдеться про поточну оплату комунальних послуг, які не є послугами фінансового характеру. Тому відсутні підстави для застосування даної норми закону до даних правовідносин.
Договору між сторонами, якими би було передбачено такі наслідки, також не укладалось.
Крім того, суд враховує, що позивач не довів правильності поданих ним розрахунків і не зміг їх обґрунтувати.
Таким чином, в цієї частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідачі не належним чином виконують свої зобов’язання по своєчасній сплаті за послуги позивача, доказів того, що вони не отримували послуг позивача та не мають заборгованості перед позивачем суду не надали, просили застосувати строк позовної давності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню за період з 01.12.2009 року по 01.07.2012 року – стягнення заборгованості за надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 6045,69 грн. В решті позовних вимог позивача позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи заяву відповідача ОСОБА_2 суд вважає за можливе допустити розстрочку виконання рішення суду терміном 36 місяців, зобов’язати відповідачів сплачувати 167 (сто шістдесят сім) грн. 94 коп. ( 6045,69 : 36 ) щомісяця.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 229,40 грн.
На підставі ст.ст. 11, 256, 257, 267, 526, 625 ЦК України, ст..ст. 67, 68, 156, 162 ЖК України, ст.ст. 19-21 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкають за адресою: м.Луганськ, кв.Заречний, 14/97, на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (р/р 2600337912501 відділення № 1 ПАТ «Енергобанк» в м.Луганську, МФО 300272, код ЄДРПОУ 24047779) заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.12.2009 року по 01.07.2012 року, що складає 6045,69 грн. (шість тисяч сорок п’ять) гривні 69 копійок.
Допустити розстрочку виконання рішення суду строком на 36 місяців, зобов’язати відповідачів сплачувати 167 (сто шістдесят сім) грн. 94 коп. щомісяця.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судовий збір по 114,7 грн. з кожного.
В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Артемівський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: М.В.Зорік