Справа № 764/4370/13-ц

Провадження4-с/764/45/2013

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді Гаркуші О.М.,

за участю - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі скаргу ОСОБА_2 на дії Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Севастополі – третя особа – Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_3 Аваль” на дії державного виконавця по проведенню оцінки,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною заявою до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Севастополі (далі – Відділ ПВР УДВС ГУЮ у м.Севастополі) в якій зазначив, що 29.10.2012 року оцінювачем ОСОБА_4 була проведена оцінка ринкової вартості торгового павільйону бару „Остравок” за адресою: м.Севастополь, наб.Карнілова, 15. Оскільки боржник не погодився з висновком оцінювача та звернулися до Відділу ПВР УДВС ГУЮ у м.Севастополі із запитом про рецензування даного звіту, 05.02.2013 року було проведено рецензію, в якій зазначено, що звіт в цілому правильний. Скаржник не погоджується зі звітом та просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у м.Севастополі по проведенню оцінки.

В судовому засіданні заявник підтримав скаргу, просив її задовольнити з підстав, визначених у скарзі та пояснив, що дана скарга подана в порядку ЦПК України, в частині судового контролю за виконанням судових рішень. Зазначив, що в оцінці нерухомості занижена ринкова вартість. А згідно висновку Південної товарної біржі „Том-Некст” по оцінці замовленої ОСОБА_2 вартість даної нерухомості значно вища. При реалізації торгового павільйону бару „Остравок” за оцінкою, проведеною державним виконавцем будуть порушені права боржника ОСОБА_2

Представник Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Севастополі у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причин неявки суду не надав.

Представник третьої особи ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення скарги, оскільки вважає її надуманою та необґрунтованою. Підстав для визнання дій головного державного виконавця неправомірними не вбачає, оскільки усі дії щодо проведення оцінки Відділом ПВР УДВС ГУЮ у м.Севастополі були виконані з додержанням вимог Закону України „Про виконавче провадження”. Зазначила також, що висновок експерта дійсний до 29 квітня 2013 року та оскільки на даний час він не діючий, то його оскарження ніяк не впливає на права скаржника.

Вислухавши скаржника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку що скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним висновку про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, позивач зазначив ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» цей Закон визначає основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та їх соціальний захист.

Статтею 58 вищенаведеного Закону визначено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ч.3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Державна виконавча служба віднесена чинним законодавством до системи органів Міністерства юстиції України і є органом в системі органів виконавчої влади в Україні. Висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний висновок про вартість об'єкта оцінки, який проведений суб'єктом оціночної діяльності не є нормативним правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований.

Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст. ст. 3, 12) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу.

Частиною 4 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити до суду здійснену державним виконавцем оцінку арештованого майна.

Відповідна скарга має розглядатись на підставі та в порядку передбаченому ст. 383 ЦПК України, яка зазначає, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною третьою ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів громадян, державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності суб’єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно ч. 4 ст. 57 вищевказаного Закону державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду у 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Відділу ПВР УДВС ГУЮ у м.Севастополі призначено експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ОСОБА_4 для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-435/11 виданого 13.08.2012 року Ленінським районним судом міста Севастополя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ОСОБА_3 Аваль” заборгованості у розмірі 4 297 612,49 грн. Доручено експерту, суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання надати висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань: визначити ринкову вартість об'єкта оцінки для примусового виконання судового рішення та продажу з відкритих торгів. Попереджено експерта, суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання що за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку він несе відповідальність.

Дана постанова скаржником не оскаржується, копія результатів звіту, яким було встановлено вартість даного арештованого майна у сумі 2 718 000,00 грн., біла отримана ОСОБА_2 05.11.2012 року, що також не заперечується скаржником.

Частиною третьою ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Як вбачається з висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 від 29.10.2012, строк дії звіту про оцінку триває до 29 квітня 2013 року, у звязку з чим, головним державним виконавцем 23.05.2013 винесено постанову про призначення експерта для проведення повторної експертизи.

Разом з тим, відповідно до п. 3.3. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 - прилюднені торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця та їх проведення.

Згідно п.п. 4.3.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року, строк чинності звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні становить шість місяців з дати його складання.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст. 58 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» і п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 «Про затвердження методики», які передбачають шестимісячний строк дії актів оцінки майна від дати їх затвердження, суд вважає, що скарга на проведення оцінки, строк якої сплив, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дії державного виконавця проведені в межах виконання відкритого виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-435/11 виданого 13.08.2012 року Ленінським районним судом міста Севастополя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „ОСОБА_3 Аваль” заборгованості у розмірі 4 297 612,49 грн., оскільки підстав для визнання їх неправомірними судом не встановлено, тому в скарзі слід відмовити.

На підставі ст.ст. 8, 17, 57, 58 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.ст. 383 - 389 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 179, 212, 215 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Севастополі – третя особа – Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_3 Аваль” на дії державного виконавця по проведенню оцінки – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний термін з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя –