Справа № 159/2167/13-ц
Провадження № 2/159/661/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 13.06.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Денисюк Т.В.
при секретарі Пухер Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 завданої матеріальної шкоди в сумі 1808,68 грн. мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач 01 квітня 2012 року наніс йому удар ножем в живіт, внаслідок чого він отримав тяжкі тілесні ушкодження. В грудні 2012 року стан його здоров'я погіршився, було проведено операцію, і на лікування ним витрачено 1808,68 грн., які він просить стягнути з відповідача. Крім того, просить збільшити визначений вироком Ковельського міськрайонного суду від 27 липня 2012 року розмір відшкодування завданої йому злочином моральної шкоди на суму 15000 грн., з огляду на те, що відповідач не проводить відшкодування завданої шкоди, а стан його здоров'я весь час погіршується. В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_2, будучи особою, яка відбуває покарання в місцях позбавлення волі, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення проти позову, в яких вказує на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, зокрема на відсутність доказів прямого причинного зв'язку між скоєним ним злочином та погіршенням стану здоров'я позивача, на відсутності допустимих доказів на підтвердження матеріальних витрат, а також на безпідставність вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка стягується одноразово. Просить врахувати розмір його заробітку в місцях позбавлення волі, що об'єктивно позбавляє його можливості повністю відшкодувати позивачу визначену вироком суду шкоду.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи вироком Ковельського міськрайонного суду від 27 липня 2012 року ОСОБА_2 засуджено за те, що він 01 квітня 2012 року умисно заподіяв ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження , а саме наніс один удар кухонним ножем в ділянку живота, заподіявши проникаюче ножове поранення черевної порожнини з множинним наскрізним пошкодженням петель тонкої кишки, брижі тонкої кишки, великого чепця. Цим же вироком суду заявлений потерпілим ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження цивільний позов задоволено частково - стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого 5 222,00 грн. матеріальної шкоди та 15000 грн. моральної шкоди.
Згідно виписки з історії хвороби №1713 та довідки Луцької міської клінічної лікарні № 817/2.8.13 від 10.06.2013 р. ОСОБА_1 в період з 28.01.2013 р. по 05.02.2013 р. перебував на стаціонарному лікуванні в відділенні загальної хірургії з діагнозом - післяопераційна вентральна набута вправна кила.
Як роз'яснено в довідково-медичній літературі післяопераційні (вентральні) грижі утворюються після оперативних втручань на органах черевної порожнини в ділянці післяопераційного рубця.
Отже, лікування позивача ОСОБА_1 в період з 28.01.2013 року по 05.02.2013 року, перебуває у прямому причинному зв'язку із тілесними ушкодженнями, отриманими від протиправних дій ОСОБА_2
Відповідно до ст..1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати пов'язані з придбанням ліків.
Згідно довідки Луцької міської клінічної лікарні 30 січня 2013 року ОСОБА_1 проведена операція, ряд медичних препаратів він придбав за власні кошти.
Так, по квитанції №2 від 28.01.2013 р. придбав сердцево-судинні препарати на суму 14,40 грн, заспокійливі препарати на суму 3,28 грн.
На підставі квитанції №1 та №5 від 30.01.2013 р. придбано перев'язочний матеріал на суму 140,35 грн. ( 133,10 + 7,25).
По квитанції №7 від 29.01.2013 р. придбав стерильні рукавички 2 пари на суму 21,80 грн., марлю на суму 36,40 грн. (11,90+24,50 грн.), вату - на суму 2,50 грн. , 5 штук шприців по 2 мл. на суму 2,25 грн., 5 шприців по 5 мл. на суму 3,00 грн., лейкопластир на суму 17,60 грн., спирт етиловий ціною 8,40 грн.
По квитанції №3 від 30.01.2013 р. протиалергічний препарат- «Супрастін» 2 ампули на суму 16,84 грн, по квитанції №4 від 31.01.2013 р. одну ампулу протиалергічного «Супрастину» на суму 8,50 грн.
По квитанції №8 від 01.02.2013 р. 9 штук шприців на суму 4,86 грн., «Омез» на суму 11,56 грн.
По квитанції №8 від 04.02.2013 р. «Емсеф» на суму 50 грн.
Всього придбано медичних препаратів на суму 341,74 грн.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на лікування в сумі 341,74 грн.
У стягненні решти відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити, оскільки позивач всупереч вимог ст..10,60 ЦПК України не надав суду доказів на підтвердження понесених витрат. Зокрема, відсутні чеки про придбання ряду ліків, вказаних у довідці лікарні, натомість в чеках вказані витрати на ліки, які не зазначені в довідці лікарні, як такі, що призначені хворому та придбані ним за власні кошти.
Не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, зроблені останнім благодійні внески в сумі 320 грн. ( по квитанції №14 - 200 грн., по квитанції №15 - 120 грн.), оскільки вони не є обов'язковими витратами, пов'язаними з лікуванням потерпілого, а є проявленням його благодійності.
Щодо позовних вимог позивача про збільшення стягнення відшкодування моральної шкоди на суму 15 000 грн., то вони також задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Моральна шкода, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Завдання моральної шкоди є підставою для виникнення самостійних цивільних правовідносин (ст..11 ЦК України).
Позивач скористався своїм правом на пред'явлення позову про відшкодування моральної шкоди в кримінальній справі, його позов задоволено вищевказаним вироком, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 грн.
З огляду на викладене підстав для додатково стягнення відшкодування моральної шкоди суд не вбачає.
Не є самостійною підставою для збільшення відшкодування моральної шкоди невиконання судового рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. При цьому суд враховує положення ст..5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої позивач звільнений від сплати судового збору при подачі даного позову, а тому в силу ч.3 ст..88 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.
Керуючись ст..ст. 23, 1195 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 341,74 грн. ( триста сорок одна гривня сімдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі , але не були присутні при його проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуюча:Т. В. Денисюк