ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.06р.

Справа № 30/105

за позовом:  регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ 

до  відповідача-1: Кіровської районної у місті ради, м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

до відповідача-3: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ 

про визнання права власності

                                                                                                             Суддя   Євстигнеєва Н.М.

                                                                                                    Секретар: Бажанова Ю.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Янушкевич Т.В., довіреність №11 від 13.03.2006 року, представник

           Сакало П.А., довіреність №2 від 10.01.2006 року, провідний спеціаліст - юрисконсульт

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Попов О.О., довіреність  №100062 від 28.12.2005 року, представник

Від відповідача-3: Городенко А.А., довіреність від 30.12.2005 року 

С У Т Ь  С П О Р У:

                 Регіональне відділення Фонду Державного майна України  по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду яким, з урахуванням заяви від 08.06.2006 року про уточнення позовних вимог, просить:

-          визнати право державної власності на приміщення будівлі літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7кв.м., літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею391,3 кв.м., В (гараж на три автомобілі) площею 99,9кв.м., Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9кв.м. за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський,1 в особі Верховної Ради України;

-          зобов’язати комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” зареєструвати право державної власності на приміщення будівлі літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7кв.м., літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею391,3 кв.м., В (гараж на три автомобілі) площею 99,9кв.м., Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9кв.м. за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський,1.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зазначені вище приміщення відносяться до державної власності з огляду на наступне. Згідно зведеного акту інвентарбюро від 21.09.1954 року на будівлю по пров. Скоріковський,1 балансоутримувачем вказаної будівлі був мукомольно-елеваторний технікум. Станом на 21.09.1954 року спірна будівля за призначенням відносилась до житлового фонду.

Рішенням від 30.12.1988 року №495 виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів було дозволено управлінню капітального будівництва міськвиконкому проектування прибудови та реконструкції будівлі Кіровського райвійськкомату. До передачі вказаних приміщень будівлі Кіровському райвійськомату вказані приміщення знаходилися на балансі Дніпропетровського мукомольно-елеаваторного технікуму (на теперішній час –технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрного університету).

Єдиним замовником реконструкції цього об’єкту виступало Управління капітального будівництва та міськвиконкому. Листом від 28.11.2005 року №19/5/393 комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради на адресу регіонального відділення повідомлено, що будівлі та споруди розташовані за адресою: пров. Скоріковський,1 не належать до комунальної власності територіальної громади міста.

Відповідач-1, Кіровська районна у місті Дніпропетровську рада, (м. Дніпропетровськ) проти позовних вимог заперечує, просить у позові відмовити, оскільки жодних документів в підтвердження наявності права власності на спірні будівлі, на земельну ділянку або рішення про відведення земельної ділянки для будівництва будівель по пров. Скоріковський,1, наявності акту про прийняття і введення в експлуатацію зазначених будівель, а також документів про те, ким і коли побудована будівля літ. А-3, ким, коли вона закріплена за Дніпропетровським мукомольно-елоеваторним технікумом, ким і коли передана на баланс Кіровського райвійськомату у балансоутримувача –Кіровського районного військового комісаріату не було. Відповідач-1 вважає, що ці будівлі є безхазяйними і перешкод для передачі приміщень у комунальну власність територіальної громади міста Дніпропетровська не має, тому позовні вимоги про визнання права власності на будівлі і споруди задоволенню не підлягають.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з’явився. До господарського суду 22 червня 2006 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника Кіровської районної у місті Дніпропетровську ради у зв’язку з відпусткою останнього.

Відповідач-2 проти задоволення вимог в частині зобов’язання зареєструвати право власності заперечує, просить у задоволенні позову відмовити оскільки між позивачем та КП „ДМБТІ” не існує жодного спору ані щодо права власності, ані щодо державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно (а.с.43).

Відповідач-3, Дніпропетровська міська рада, у судове засідання з’явилась, але відзив на позов не надала.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи  було відкладено на 16.05.2006 року, 08.06.2006 року, 04.07.2006 року.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді справи учасниками судового процесу не заявлялись (ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03  серпня 2005 року ІІ сесія 4 скликання Кіровської районної у місті ради прийняла рішення №5/1-22 „Про передачу-прийняття приміщення по пров. Скоріковський,1”.

Цим рішенням Кіровська районна у місті рада вирішила:

- затвердити Акт обстеження від 29.06.2005 року районної комісії по прийому-передачі будівель і приміщень загальною площею 1248,9кв.м. за адресою провулок Скоріковський,1, які займав з 1966р. по 30.06.2005 року Кіровський районний військовий комісаріат. Районному військовому комісару передати, а начальнику управління житлово-комунального господарства Кіровської районної у місті ради прийняти на баланс приміщення будівель літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7кв.м., літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 кв.м., В (гараж на три автомобілі) площею 99,9кв.м., Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9кв.м. за адресою м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський,1;

- начальнику Управління житлово-комунального господарства вирішити питання щодо оформлення права державної або комунальної власності на приміщення (майновий комплекс) та укласти договір оренди строком на один рік на зазначене приміщення.

Згідно зведеного акту вартості будівель та споруд інвентарбюро від 21.09.1954 року станом на 21.09.954 року спірна будівля за призначенням відносилась до житлового фонду. На генеральному плані (схема, а.с.28) зазначено, що користувачем житлового будинку літ. А-3 по пров. Скоріковський,1 є мукомольно-елеваторний технікум і спірна будівля станом на 21.09.1054 року за призначенням відносилась до житлового фонду.

Рішенням №495 від 30.12.1988 року виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів було дозволено управлінню капітального будівництва міськвиконкому проектування прибудови та реконструкції існуючої будівлі Кіровського райвійськкомату.

Згідно цього рішення Управління капітального будівництва виконкому зобов’язано видати замовлення спеціалізованій проектній організації на розробку проекту у відповідності з паспортом земельної ділянки, який видається Головним архітектурно-планувальним управлінням.

До передачі вказаних приміщень і будівлі Кіровському райвійськкомату вказані об’єкти  знаходилися на балансі Дніпропетровського мукомольно-елеваторного технікуму (на теперішній час це технологічний коледж Дніпропетровського державного аграрного університету, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,76), тобто до переходу у користування Кіровським райвійськкоматом будівля належала державі, у комунальну власність станом на день виникнення спору не передавалась.

Згідно довідки за №212 від 22.04.2004 року долученої до інвентаризаційної справи за підписом Військового комісара Кіровського РВК та інвентарної картки №1-8 обліку основних засобів в бюджетних установах (а.с.63-66) будівлі та споруди знаходяться на балансі Кіровського районного військового комісаріату, який з моменту його створення у 1966 році користувався зазначеною будівлею, отриманою від Дніпропетровського мукомольно - елеваторного технікуму.

Позивач просить визнати право державної власності на приміщення по пров. Скоріковський,1 та зобов’язати зареєструвати право державної власності проти чого заперечує Кіровська районна у місті рада (відповідач-1) та Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, що є причиною виникнення спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно статті 6 Конституції УРСР від 30.01.1937 року земля,  її надра,  води,  ліси,  заводи,  фабрики, шахти,  рудні,  залізничний, водний і повітряний транспорт, банки, засоби зв'язку,  організовані державою великі сільськогосподарські підприємства (радгоспи,  машинно-тракторні станції  і  т.  п.),  а також  комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і промислових  пунктах  є  державною  власністю,  тобто  всенародним добром.

Статтею 10 Конституції УРСР 1978 року передбачено, що основу  економічної  системи  України  становить соціалістична власність на засоби виробництва  у  формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне  їм  для  здійснення  статутних завдань.

До 1966 року до передачі будівлі і приміщень на баланс Кіровського райвійськкомату спірна будівля літ. А-3 мала статус житлового будинку.

Відповідно до Порядку фінансування будівництва, затвердженого у 1965 році постановою Ради Міністрів СРСР фінансування будівництва може бути здійснене безпосередньо зацікавленими організаціями (нецентралізовані капіталовкладення) або через ради депутатів трудящих (державні капіталовкладення).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 11.05.1988 року №151/7 було дозволено виконкому Кіровської районної ради проведення капітального ремонту з прибудовою призовної ділянки району по пров. Скоріковський,1.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів №495 від 30.12.1988 року замовником проектування прибудови та реконструкції існуючої будівлі Кіровського райвійськкомату було Управління капітального будівництва міськвиконкому, тобто будівництво спірних об’єктів могло відбуватися лише за рахунок державних коштів.

Відповідно до пункту 4 статті 2 Закону України „Про власність” на території України існує приватна, колективна та державна власність і законодавство забезпечує власникам рівні умови захисту права власності.

До державної належить загальнодержавна та комунальна власність, суб’єктами права на які є відповідно держава в особі Верховної ради України і адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних та сільських Рад народних депутатів (стаття 32 Закону України „Про власність”).

Згідно листа від 28.11.2005 року №19/5/393 комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради направленого на адресу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області будівлі і споруди, розташовані за адресою: пров. Скоріковський,1 не належать до комунальної власності територіальної громади міста (а.с.81).

Станом на день звернення позивача до суду реєстрація права власності на будівлі і споруди, розташовані по пров. Скоріковський,1 у КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” не проводилась (лист від 06.05.2005 року №3307).

Згідно листа від 05.12.2005 року №1077 військового комісару Дніпропетровського обласного військово комісаріату (а.с.83)  балансова вартість будівель Кіровського РВК становить 576,7 тис. грн. та будівля тимчасово взята на бухгалтерський облік. Рішення відповідних органів згідно з яким в 1966 році здійснювалась передача цієї будівлі Кіровському районному військкомату в Дніпропетровському ОВК відсутні.

Державне майно, незалежно від того на балансі якої організації воно знаходиться не втрачає статусу державної власності.

Відповідно до частини першої статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб’єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об’єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що управління об’єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти.

Зміна правового режиму майна суб’єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом (ч.2 статті 145 Господарського кодексу України).

Згідно ч.3 статті 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання,  заснованого на державній (комунальній) власності,  може бути  змінений  шляхом приватизації    майна   державного   (комунального)   підприємства відповідно до закону. Позивач, як орган приватизації, не проводив приватизацію вказаної будівлі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання права державної власності на приміщення будівлі по пров. Скоріковський,1 підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги до Комунального підприємства ”Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” про реєстрацію права державної власності, то вона не підлягає задоволенню у зв’язку з відсутністю на моменту звернення з позовом до суду порушених прав та інтересів позивача, що підлягають захисту у встановленому порядку, тобто відсутністю спору між позивачем та відповідачем-2.

Державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого в Міністерстві юстиції України 07.02.2002 року №7/5 (надалі –Тимчасове Положення).

Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред’явленим правовстановлювальним документам (п.3.5 Тимчасового Положення). Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п.3.6 Тимчасового положення).

Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, зазначені в Додатку №1 до Тимчасового Положення (п.2.1 Тимчасового Положення) та документи, передбачені статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Згідно пункту 10 Переліку документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності. Позивач не звертався до відповідача з вимогою зареєструвати право власності, не надавав право встановлювальні документи та не отримав відмову у реєстрації прав власності.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Визнати право державної власності на приміщення будівлі літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7 м2, літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 м2, В (гараж на три автомобілі) площею 99,9 м2, Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський, 1 в особі Верховної Ради України.

В задоволенні вимоги про зобов'язання комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право державної власності на приміщення  будівлі літ. А-3 (триповерхова будівля) площею 835,7 м2, літ. Б-2 (двоповерхова будівля) площею 391,3 м2, В (гараж на три автомобілі) площею 99,9 м2, Д (навіс), Г (уборна, крематорій), усього 1248,9 м2 за адресою: м. Дніпропетровськ, пров. Скоріковський, 1 –відмовити.

У позові до Дніпропетровської міської ради –відмовити.

Стягнути з Кіровської районної у місті ради (49038,  м. Дніпропетровськ, вул.. Ленінградська, 42, код ЄДРПОУ 04052471) в доход Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, пл. Шевченка, 7, рахунок 31111095600005 в УДКУ в Дніпропетровській області ЗКПО 242 467 86, МФО 805012) державне мито в розмірі 85 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Кіровської районної у місті ради (49038,  м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 42, код ЄДРПОУ 04052471)  на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (03057, м. Київ, пр. Перемоги 44,  рахунок 2600 201 418 0001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325 707 ЄДРПОУ 300 453 70) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                          Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84

Господарського процесуального кодексу України, - 12.07.2006 року)