УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

справа № 201/6798/13-ц

пр. 2/201/2067/2013

РІШЕННЯ

іменем України

14 червня 2013 р. м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Нижник І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради «Про визнання недійсним договору», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з зазначеним позовом до відповідачів та просить:

1. Визнати договір Іпотеки № 11177477000/1 від 02 липня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02 липня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 7019 - недійсним;

2. Скасувати заборону на відчуження квартири за номером АДРЕСА_1 накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровану в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 284;

3. Внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо обтяження нерухомого майна іпотекою згідно договору іпотеки № 11177477000/1 укладеного 02 липня 2007 року;

4. Внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про виключення запису з реєстру щодо накладання заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № 11177477000/1 укладеного 02 липня 2007 року.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що він розлучений з ОСОБА_4 згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від16 липня 2007 року. У нього з відповідачем 1 є спільна дитина - ОСОБА_6, 2002 року народження. Після розлучення дочка продовжила проживати з відповідачем 1 в квартирі АДРЕСА_1. На початку травня 2013 року позивач дізнався, що квартира АДРЕСА_1, де проживає його донька передана в іпотеку, згідно договору № 11177477000/1 від 02.07.2007 року. Вважає, що дії відповідача-1 та відповідача-2 з укладення договору іпотеки № 11177477000/1 від 02.07.2007 року є такими, що порушують права його доньки, яка є малолітньою дитиною.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала згідно до викладеного у позовній заяві на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні позов визнав, просив суд позовні вимоги позивача задовольнити.

Відповідач - 2 та третя особа про час та місце слухання повідомлялись належним чином у судове засідання представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, ніяких заяв та клопотань до суду не надіслали. З таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст.169 ч.4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, що не з'явилися, постановивши рішення у відповідність до ч.2 ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідні до них правовідносини:

1 червня 2002 року у відділі РАГСу виконкому Бабушкінської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який 16 липня 2007 року розірвано рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (а.с.8). ІНФОРМАЦІЯ_1 від цього шлюбу народилася ОСОБА_6, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.11.2002 року, реєстраційний запис № 1036 (а.с.7). Згідно договору купівлі-продажу квартири від 02.07.2007 року, ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9). Згідно довідки наданій щодо ОСОБА_6, з 02.07.2007 року, вона проживає за адресою кв. АДРЕСА_1. 02 липня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 11177477000/1, згідно до якого зазначену квартиру передано в іпотеку Банку в забезпечення усіх грошових зобов'язань, взятих на себе останньою за кредитним договором (а.с.10-13). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 16622604 від 12.11.2007 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4. Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 12.11.2007 року. Таким чином реєстрація права власності на передану в іпотеку 02.07.2007 року квартиру відбулася лише через більш як чотири місяці - 12.11.2007 року (а.с.14).

Правовідносини, що склалися між сторонами законодавчо врегульовані наступним чином:

Згідно ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» - держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Згідно - ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У відповідність до ст. 177 СК України - Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.

Згідно п.44 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що вникають із кредитних правовідносин» - згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Положення статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, діє з 1 січня 2006 року і на договори, укладені до цієї дати, не поширюються (стаття 58 Конституції України).

Відповідно до вимог ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"№1952-IV від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстроване згідно з вимогами цього Закону.

У відповідність до ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до вимог частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а відповідно до вимог статті 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Згідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 208 ЦК України визначає правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян; 4) інші правочини, щодо яких встановлена письмова форма.

Крім того, необхідною умовою укладення договорів є їх державна реєстрація. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Реєстрації, зокрема підлягають договори купівлі продажу нерухомого майна.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Згідно до вимог ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ч.3 ст.10 та до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін виник спір.

Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В даному випадку в договорі іпотеки № 11177477000/1 від 02.07.2007 року, що укладений між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» відсутня згода Органу опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради. Правочином, який не може вчинятись батьками без згоди органу опіки та піклування, було здійснено відмову від майнових прав дитини, до яких відноситься зокрема і право користування жилим приміщенням. У випадку, коли з поданих нотаріусу документів, зокрема зі змісту правовстановлюючих документів, а саме довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини, вбачається, що право власності або право користування цим майном належить дитині, нотаріус обов'язково повинен був вимагати згоду органу опіки та піклування. Батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Крім того, положення договору Іпотеки № 11177477000/1 від 02.07.2007 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02.07.2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 7019, свідчать про розпорядження відповідачем 1 правами на нерухоме майно до моменту державної реєстрації таких прав, яка була здійснена лише 12.11.2007 року. Положення договору Іпотеки № 11177477000/1 від 02.07.2007 року не містять відомостей щодо істотних умов цього договору в частині основних зобов'язань та строків. За таких умов укладення сторонами іпотечного договору суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"№1952-IV від 01 липня 2004 року, норми якого забороняють укладання правочинів щодо нерухомого майна до здійснення державної реєстрації права власності на таке майно, укладений сторонами іпотечний договір суперечить вимогам ч.2 статті 18 Закону України «Про іпотеку» де встановлено, що у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних в п.2 цій статті, істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 208, 210, 212, 215, 216 Цивільного Кодексу, ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.17 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. 4 Закону України "Про іпотеку", ст.77 Сімейного кодексу, п.44 Постанови №5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що вникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк, Третя особа: Орган опіки та піклування Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради «Про визнання недійсним договору» - задовольнити.

Визнати договір Іпотеки № 11177477000/1 від 02 липня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 02 липня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 7019 - недійсним.

Скасувати заборону на відчуження квартири за номером АДРЕСА_1 накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровану в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 284 .

Внести до Державного реєстру іпотек відомості про виключення запису з реєстру щодо обтяження нерухомого майна іпотекою згідно договору іпотеки № 11177477000/1 укладеного 02 липня 2007 року.

Внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про виключення запису з реєстру щодо накладання заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № 11177477000/1 укладеного 02 липня 2007 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Cуддя: С.С. Федоріщев