донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.06.2013 р. справа №908/414/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:Ященко Р.Ю. - за дов. №14-51 від 22.03.2013р.

від відповідача:Жейнова А.І. - за дов. №7 від 04.01.2013р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області

від03.04.2013 року

у справі№ 908/404/13-г (суддя Дьоміна А.В.)

за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області

про стягнення штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних нарахувань за порушення грошового зобов"язання

ВСТАНОВИВ:

У 2013р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області про стягнення штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних нарахувань за порушення грошового зобов"язання

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.04.2013р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задоволені частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області 40 778,88 грн. суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 66 642,87 грн. 3% річних та 2 148,44 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області, з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 03.04.13р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», через канцелярію суду надав відзив, який долучено до матеріалів справи та у судовому засіданні просить рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольгаз" був укладений договір купівлі-продажу природного газу №142092/11 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов»язується у ІV кварталі 2011 року поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.2.1 договору.

Продавець передає покупцеві у ІV кварталі 2011 року природний газ у обсязі до 116 100,000 тис. куб.м. (п.2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1, п.3.3 договору право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати підписані та скріплені печаткою покупця продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.3.4 договору).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки (п.6.1 договору). Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

Даний договір набирає чинність з моменту його укладання і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків - до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем у жовтні 2011р. - грудні 2011р., у січні - березні 2012р. було поставлено відповідачу газ на суму 32 525 052,16грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписаний обома сторонами без розбіжностей і скріплений печатками обох підприємств.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані з порушенням п.6.1, п.6.2 договору, що підтверджується реєстром прийнятих платежів на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від ВАТ "Мелітопольгаз" через АТ "Ощадбанк" за період 31.01.2011. по 20.12.2012 включно.

У зв»язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення пені в розмірі 321 956,95 грн., 3% річних в розмірі 66 642,87грн., інфляційних в сумі 40 778,88грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка газу була здійснена відповідно до умов договору №14/2092/11 від 30.09.2011р., який є предметом даного спору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами без розбіжностей.

Оплата була здійснена з порушенням строків.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області 3% річних в розмірі 66 642,87 грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

При зверненні з позовом позивач просив стягнути з відповідача суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 40 778,88 грн. Господарським судом задоволені позовні вимоги в цій частині.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань колегія суддів вважає його помилковим, а вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Рекомендаціями Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачається, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць, тому сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права").

Заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати отриманого природного газу у період жовтні 2011р. - грудні 2011р., у січні - березні 2012р., існувала менше ніж 15 календарних днів за кожний період.

В даному випадку до прострочених платежів не може бути застосована індексація, у зв'язку з тим, що прострочка за цими платежами мала місце за період менший, ніж місяць. Таким чином, на суми заборгованості за вказаними періодами інфляційні втрати не нараховуються.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №15/021-12 від 30.08.2012, № 5002-13/561-2012 від 13.12.2012.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення суми інфляційних нарахувань у розмірі 40 778,88 грн., тому рішення господарського суду у цій частині підлягає скасуванню.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг позивачем нарахована пеня в розмірі 321 956,95грн. відповідно до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу. Господарським судом відмовлено у задоволені позовних вимог у цій частині. Рішення мотивовано тим, що ухвалою суду від 20.08.2003 р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а у період дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем розрахунок пені здійснений не вірно.

Як зазначено вище, остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Проте, слід зазначити, що норма ст. 253 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано її початок.

Таким чином, моментом виникнення заборгованості у відповідача є 11 число місяця наступного за місяцем поставки зважаючи на приписи ст. ст. 251-254 ЦК України.

З розрахунку вбачається, що позивачем нарахована пеня на ще неіснуючу заборгованість, також позивачем не враховані часткові проплати відповідача залишку боргу, у порушення п. 7.2. договору.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального права України, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013 року у справі №908/414/13-г підлягає частковому скасуванню.

Одночасно колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне наголосити на тому, що у порушення вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України оригінал рішення суду по справі №908/414/13-г не містить штрих-код.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому колегія суддів дійшла висновку про прийняття нового рішення.

Відтак, Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі за подання позову та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013р. у справі №908/414/13-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013р. у справі №908/414/13-г - скасувати частково.

Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ до Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь про стягнення з відповідача суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 40 778,88 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул. Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, 01001, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних у розмірі 66 642,87 грн., судовий збір за подання позову в сумі 1 333,86 грн.

В інший частині рішення господарського суду Запорізької області від 03.04.2013р. у справі №908/414/13-г - залишити без змін.

Стягнути з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ (м. Київ, 01001, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м.Мелітополь м. Мелітополь Запорізької області, 72318, вул.Чкалова, 47-А, код ЄДРПОУ 05535349) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 666,43 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу; 2 - позивачу;

3 - відповідачу;4 - ДАГС;

5- ГСЗО.