Справа № 2-14/11

Провадження №2/541/1/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 червня 2013 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді - Альошиної Н.М.,

при секретарі Калініченко Л.О.,

представника позивача Бідник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особа Миргородська міська рада Полтавської області, як орган опіки та піклування про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2010року позивач Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особа Миргородська міська рада Полтавської області, як орган опіки та піклування про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому просив суд стягнути в солідарному порядку на його користь з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за договором споживчого кредиту № 11270517000 від 18.12.2007року в сумі 131.881,31грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11270517000 від 18.12.2007 року.

Згідно з умовами Кредитного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів, на умовах його повернення на строк користування з 18.12.2007року до 18.12.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом, з розрахунку 13,90 % річних.

Згідно з умовами Кредитного договору (п.п. 1.2.2., 4.1., 4.2.), відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у встановлені Кредитним договором терміни.

З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 1 від 18.12.2007 року.

Пунктом 1.1. Договору поруки передбачено, що відповідачка ОСОБА_4 зобов'язалася перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед позивачем в повному обсязі, що виникли з Кредитного договору, як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно п. 1.3. Договору поруки, відповідач ОСОБА_4 відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_3, в тому числі, за повернення основної суми боргу, відсотків, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору поруки, відповідальність відповідачів є солідарною.

В зв'язку з невиконанням Відповідачем ОСОБА_3 умов Кредитного договору, позивач направив відповідачам листи вимоги, згідно з якими відповідачам було запропоновано виконати свої зобов'язання: сплатити заборгованість по поверненню кредиту. Однак, заборгованості по кредиту у встановлений строк відповідач ОСОБА_3 не сплатив.

Відповідно до умов Кредитного договору, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на один місяць, та/або у випадку порушення позичальником умов договору застави/іпотеки, вказаного в Кредитному договорі, Позивач має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному в розділі 11 цього договору.

Відповідно до п. 6.2. Кредитного договору, у випадку настання обставин, передбачених, Кредитним договором, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з моменту отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 не здійснює платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих по ньому відсотках в обумовлені Кредитним договором строки, чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Станом на 21 грудня 2009 року заборгованість відповідачів перед банком за Кредитним договором становить :

16 053 (шістнадцять тисяч п'ятдесят три) долари США 05 центів - залишок основної заборгованості по кредиту ;

- 396 (триста дев'яносто шість) доларів США 71 центів - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування Кредитом,

31 (тридцять один) доларів США 22 центів - сума пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості за Кредитом ;

3 (три) долари США 50 центів - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування Кредитом;

Разом 16 484 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) доларів США 48 центів, що по курсу НБУ (1 долар США = 7,97 станом на 21 грудня 2009 року становить 131 381 (сто тридцять одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня 31 копійки.

Крім того, згідно п. 4.3. Кредитного договору нарахована сума штрафу - 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.

Загальна сума заборгованості становить: 131 881 (сто тридцять одна тисяча вісімсот вісімдесят одна) гривня 31 копійки.

14.05.2013 року (а.с.146-147т.2) від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій він зазначив, що у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором його заборгованість перед Позивачем від дати подання позову збільшилась і станом на 18.01.2012 року становить:

залишок основної заборгованості по кредиту 16 053.05 доларів США що по курсу НБУ на 22.04.2013 р. складає 128 312,03 грн.

- прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом

8943,25 доларів США , що по курсу НБУ на 22.04.2013 р. становить 71 484,20 грн.

- сума пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості за Кредитом становить 6 544,11 грн.

- сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування Кредитом 8 030,57 грн.

Крім того, згідно п. 4.3. Кредитного договору нарахована сума штрафу - 500 (п'ятсот) гривень .

Загальна сума заборгованості становить: 214 870,91 (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят грн. 91 коп.) гривень.

В судовому засіданні представник позивача Бідник А.А., діючий відповідно довіреності позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, додатково пояснивши при цьому, що банк ідучи назустріч клієнтові уклав договір реструктуризації в 2009році, але відповідач ОСОБА_3 взагалі перестав його сплачувати та спілкуватися з банком, тому відсотки нараховуються до повного погашення кредиту.

Ухвалою суду від 22.09.2010р.(а.с.99 т.1) до участі у справі в якості 3 особи, що не заявляє самостійних вимог залучено Миргородську міську раду Полтавської області, як орган опіки та піклування, оскільки в квартирі під яку оформлявся кредит зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ухвали суду від 01.02.2012р.(т.2,а.с.37) провадження за цією справою було зупинене до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4,ОСОБА_3 до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання недійсним споживчого кредитного договору та договору поруки до набрання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.09.2012р. законної сили.

Згідно Ухвали Апеляційного суду Харківської області від 28.03.2013р. (т.2 а.с.133-135) рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.09.2012р. залишено без змін.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3,ОСОБА_4, згідно довіреностей (а.с. 247 т.1, 24 т.2) ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позову відмовити за безпідставністю, оскільки 18 грудня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір згідно якого банк зобов'язувався надати 20 000 (двадцять тисяч) доларів США та 101 (сто одну) тисячу гривень під 13,9% річних на строк до 18.12.2017 року.

Пунктом 1.2. предмету договору визначено, що кредит банк мусить надати 18 грудня 2007 року.

Того ж дня банком було надано відповідачеві через касу позивача валютні кредитні кошти готівкою тільки у доларах США в сумі фактично 19 700 доларів (дев'ятнадцять тисяч сімсот доларів), оскільки при видачі касир банку утримав 300 (триста) доларів у якості комісії згідно п.1.3.5. договору.

Суму у гривнях банк надати відмовився, усно обґрунтовуючи свою відмову відсутністю коштів в необхідному об'ємі.

Таким чином, банк, не виконав повністю свої обов'язки за договором, що поставило відповідача у скрутне становище, бо за таких обставин угода з банком не відповідала первинним домовленостям і не могла задовольнити його потреби, з метою чого, власне він і укладав зазначений кредитний договір.

Він опинився у ситуації, коли укладена кредитна угода не відповідала його первинним намірам і домовленостям сторін, він ще й не міг виправити своє становище, в якому опинився з вини банку і не зміг в необхідному об'ємі профінансувати свої потреби, що неминуче відобразилось на його подальших справах.

Таким чином, банк свої обов'язки по кредитному договору - не виконав, що дає підстави оспорювати його дійсність.

Будь-який матеріальний позов про стягнення повинен бути обґрунтований розрахунком. Жоден з двох наданих позивачем суду розрахунків - недійсний, оскільки:

- перший розрахунок фактично від розрахунку має тільки назву з переліком невідомо звідки взятих сум;

- другий розрахунок виконаний у валюті без переводу у гривню, притому що суди приймають рішення тільки у національній валюті.

При цьому довідка банку про відповідний курс валют на день подачі позову (щоб зрозуміти його обґрунтованість за зазначеною сумою) - відсутня.

Крім того, другий „розрахунок" містить в собі значно меншу суму по об'єму дійсного повернення Відповідачем, оскільки розрахунок стосується іншої невстановленої особи і відноситься до стороннього договору від 23 лютого 2009 року, містить інший номер договору, ніж спірний.

А як відомо з матеріалів справи і встановленого рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.10.11р., (а. с. 242) Відповідач уклав з Позивачем договір споживчого кредиту 18.12.2007 року № 11270517000.

Тобто, наданий вдруге Позивачем „розрахунок" не відноситься ні до справи, ні до позовних вимог, ні до Відповідачів.

Таким чином, суттєва складова, для задоволення матеріального позову про стягнення

фактично не надана .

Крім того, підписавши додаток № 1 до кредитного договору за 3 місяці до підписання самого договору, сторони договору погодились з тим, що де-юре цей додаток недійсний, оскільки сам по собі він не є договором через те, що не містить істотних умов, а навпроти, за його редакцією є доповненням до ще неіснуючого у часі документу і містить посилання на неіснуючий предмет неіснуючого договору. Тобто, фактично сторони підписавши 21.09.2007р. графік погашення ще невиданого кредиту до ще не підписаного договору погодились з тим (після видачі грошових коштів позичальнику 18.12.2007року), що графіку погашення, як такого - не існує. Отже, позичальник має право до кінця дії цього договору повертати в будь-який час і стільки, як вважає за необхідне.

Відповідно, фактичне нарахування пені, штрафів та інших санкцій за даним договором не може існувати взагалі і з цієї ж підстави не може бути задоволене, оскільки відсутнє порушення зобов'язання зі сторони Відповідача .

В прохальній частині позову, обґрунтовано вимогу до стягнення грошових коштів посиланням на Закон України «Про іпотеку», в той час як подібне посилання може застосовуватись тільки при зверненні стягнення на майно. Тому, незрозуміло, що саме просить Позивач і відповідно, в цій, основній частині, позов теж є необґрунтованим.

Стосовно невідповідності, а отже, недійсності деяких суттєвих частин кредитного договору, і як наслідок, - недійсності договору в цілому.

Таким чином, банк, згідно генеральної ліцензії на валютні операції, має право видавати валютні кредити, в тому числі і резидентам України. Але він же, як уповноважений банк - агент валютного контролю зобов'язаний слідкувати за відповідністю вимогам Декрету всіх валютних операцій, які через нього проходять. Таким чином, видавати валютні кредити резидентам України для розрахунку цією валютою з іншими резидентами України уповноважений банк як раз і не має права. З цього випливає, що Відповідач мав право видавати кредити в валюті інших країн, в тому числі і фізичним особам - резидентам України.

- виключно для розрахунків з нерезидентами України.

Так, мета кредитування є суттєвою, невід'ємною частиною кредитного договору, а банк зобов'язаний здійснити контроль за цільовим використанням кредиту. Саме тому всі кредитні угоди, в тому числі, і укладені у валюті інших країн, обов'язково містять пункт про мету кредиту.

Відсутність такого пункту тягне за собою недійсність договору.

Зазначену обставину визнає і НБУ. В його листі нормативного характеру від 22.01.2009р.

Відповідно, правовідносини, що виникають між банком і споживачем в зв'язку з укладанням кредитного договору, охоплюють не тільки надання кредиту, але й використання кредитних коштів за призначенням, тобто укладання відповідної угоди з третьою особою, передбаченою кредитною угодою в якості мети кредитування.

Доказів цільового використання за кредитним договором валютних кредитних коштів позичальником Позивач суду не надав.

За таких обставин спірний кредитний договір втратив ознаки як такого і є по суті договором безвідсоткової валютної позики, оскільки сплата відсотків за ним у валюті забороняється законом.

Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки .

З 20 березня 2008 року Відповідач почав порушувати зобов'язання за кредитним договором невчасно та не в повному обсязі сплативши черговий платіж у сумі 152 $ США замість 231,66 $ США і цей момент є відліковим для того, щоб Відповідач за договором поруки звернувся до Поручительки з вимогами якщо припустити, що такий, додаток до договору чинний.

Таким чином очевидно, що банк мав право пред'явити вимоги поручительці (якщо припустити дійсність поруки з 18.12.07р.) до 21 березня 2009 року, а не зробивши це - втратив таке право, як і поруку, а тому вважає, що позовні вимоги банку є безпідставними та необґрунтованими, отже незаконними, в тому числі через невиконання Позивачем обов'язків за договором, а спірні угоди, укладені сторонами, в тому вигляді „як є" - фактично нікчемними чи недійсними.

Як представник за довіреністю відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_7 позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

При цьому пояснив, що ОСОБА_4 не підписувала договір поруки, за яким їй пред'явлено позовні вимоги. Його підписала невстановлена особа, з незрозумілих для неї мотивів. Цей договір поруки (у наданій суду Позивачем редакції) має суму поруки

- 110 тисяч гривень, а відповідачці солідарно пред'явлено 134 182, 00 грн.

Порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, якщо фінансова установа та боржник, наприклад, уклали додаткову угоду про збільшення відсоткової ставки - порука припинилася, і сторона не несе відповідальність як поручитель, оскільки відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України „ціна у договорі визначається згідно домовленості сторін ". А ставка за користування грошима, до речі, збільшувалася згідно п. 1.3.1 та параграфу „5" кредитного договору - без узгодження зі ОСОБА_4

З 20 березня 2008 року Відповідач ОСОБА_3 почав порушувати зобов'язання за кредитним договором та не в повному обсязі сплативши черговий платіж -152 $ США замість 231,66 $ США).

Відповідач мав право ще у березні 2008 року пред'явити вимогу до поручителя вже у повному обсязі договору поруки, але не більше ніж до 20 вересня 2008 року, або позов - до 21 березня 2009 року - в інакшому випадку порука припиняється.

Першу вимогу до поручителя у вигляді позову банк направив до суду 19.03.10р., отже, банк не скористався своїм правом пред'явити вимоги до поручителя у встановлений законом термін.

Згідно із ч.2 п.4 ст.559 ЦК України, у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У випадку якщо кредитор пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителя, - договір поруки вважається припиненим. Обов'язком поручителя є саме обов'язок нести відповідальність перед кредитором, а виконати обов'язок боржника має право лише сам боржник. Відповідно обґрунтування позову - порука припинилася 21 березня 2009 року.

Представник 3 особи в судове засідання не з'явився, надавши суду лист від 12.06.2012р.в якому при вирішенні спору покладався на розсуд суду з урахуванням інтересів малолітньої дитини.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11270517000 від 18.12.2007 року. (а.с. 9-12).

Згідно з Кредитним договором позивач надав відповідачу ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США 00 центів (надалі - Кредит), на строк користування з 18.12.2007року до 18.12.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом, з розрахунку 13,90 % річних.

Згідно з умовами Кредитного договору (п.п. 1.2.2.), відповідач ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту у повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення. За користування кредитними коштами була встановлена процентна ставка - 13,9% річних, сплати процентів та комісії у встановлені Кредитним договором терміни.

Відповідно до ст.ст. 1054; 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Представник відповідачів не заперечував факту отримання ОСОБА_3 кредиту в доларах США.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_3 від отримання кредиту не відмовився та достроково цей кредит не повернув.

Відповідно до вимог ст.. 10,11,60 ЦПК України судом розглядаються справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Поскільки судом розглядаються справи в межах заявлених позовних вимог твердження представника відповідачів про недійсність договору поруки не є предметом розгляду справи.

З метою забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, між Позивачем та відповідачкою ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 1 від 18.12.2007 року (а.с.13) за умовами якого поручитель зобов'язалась перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_3 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту як існуючих в теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Поручителю відома сума кредиту -20.000дол.США, що еквівалентно 101.000грн., термін виконання основного зобов'язання - 18.12.2017р. Поручитель також зобов'язувався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник щодо повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором заборгованість перед банком станом на 18.01.2012 року становить: (а.с.148 - 157 т.2) 214.870,91грн. та складається з;

залишку основної заборгованості по кредиту 16 053.05 доларів США що по курсу НБУ на 22.04.2013 р. складає 128 312,03 грн.

- простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом

8943,25 доларів США , що по курсу НБУ на 22.04.2013 р. становить 71. 484,20 грн.

- суми пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості за Кредитом становить за період з 22.04.2012р. по 22.04.2013р. - 6 544,11 грн., та наданий її розрахунок (а.с. 156 т.2)

- сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування Кредитом - 8 030,57 грн. за період з 22.04.2012р. по 22.04.2013р. та наданий розрахунок. (а.с.156 т.2)

Крім того, згідно п. 4.3. Кредитного договору нарахована сума штрафу - 500 (п'ятсот) гривень.

Відповідно до ст.ст. 1054; 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Посилання представника відповідачів на те, що в 2009році укладався якийсь новий кредитний договір не відповідає дійсності, оскільки як встановлено в судовому засіданні та пояснив представник банку що ОСОБА_3 для погашення заборгованості за кредитним договором № 11270517000 від 18.12.2007р. та входження в графік погашення кредиту було реструктуризовано в 2009році заборгованість, яка відповідачами не виконана та вони припинили погашення боргу.

Представник відповідачів просив суд застосувати строк позовної давності згідно ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України, щодо пені.

Як слідує із розрахунку (а.с.156 т.2) пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 6544,11грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 8030,57грн. розраховані за період з 22.04.2012р. по 22.04.2013р., тобто в межах строку позовної давності.

Зважаючи на вище викладене, позовні вимоги АКІБ «УкрСиббанк» нині ПАТ «УкрСиббанк» до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають до задоволення та стягненню в солідарному порядку на користь позивача заборгованості по кредитному договору № 11270517000 від 18.12.2007 року та договору поруки № 1 від 18.12.2007 року в сумі 214.870,91грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позову позивачем сплачено відповідно до квитанцій (а.с.1,2 т.1, 145 т.2)) судовий збір 2245,70 грн., який підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_3 -1122,85грн. та ОСОБА_4 - 1122,85грн.

Керуючись ст. 10,11,60,88, 213-215,218,294 ЦПК України, ст. 526, 536, 553, 554, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В;

Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - задовольнити.

Стягнути солідарно з

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки м. Братськ Іркутської області, Росія, проживаючої в АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 214.870,91грн. (двісті чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень) 91 коп. заборгованості за кредитним договором №11270517000 від 18.12.2007 року, що складається із:

Залишку основної заборгованості по кредиту 16053,05 дол. США, що по курсу НБУ становить 128.312,03грн.

Простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом 8943,25 дол. США, що по курсу НБУ складає 71484,20грн.,

6544,11грн. -пені за несвоєчасне погашення простроченої заборгованості за кредитом,

8030,57 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом,

500грн. штраф згідно п.4.3 Кредитного договору.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" з кожного по 1.122,85 грн. (одна тисяча сто двадцять дві гривні) 85 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі 10 днів з дня отримання його копії, шляхом подачі апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя: Н. М. Альошина