ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29.08.06р. | Справа № 39/78(30/296) |
За позовом Закритого акціонерного товариства фінансово - будівельна компанія "Альмірус і К", м. Дніпропетровськ
до Військової частини 3054, м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в розмірі 308052,96 грн.
Розгляд скарги на дії державної виконавчої служби
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача –Путяєв В.М., директор
від відповідача - Гусельник В.І., дов. від 20.03.2006 № 4, Мельник, В.М. командир частини
від ВДВС –Вострікова А.А., дов. від 26.04.2006 № 11377/08
від прокурора не з’явився
Суть спору:
Суть спору викладена в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2005, постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2005, постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2006, та рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006.
Відповідач та прокурор звернулися зі скаргами на дій Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в яких просять суд скасувати постанову ДВС від 15.08.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та заборонити ДВС накладати арешт на рахунки по відповідних статтях кошторису захищених статей військової частини 3054 ВВ МВС України.
Позивач проти поданої скарг заперечує, посилаючись на відповідність дій ДВС щодо винесення оскаржуваної постанови вимогам закону.
Ухвалою господарського суду від 22.08.2006 скаргу прийнято до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, господарський суд, -
в с т а н о в и в :
15.08.2006 Державною виконавчою службою у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, на виконання наказів господарського суду Дніпропетровської області № 9/204, 30/296, 39/78(30/296) було винесено постанову “Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження”, відповідно до якої державний виконавець керуючись ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” наклав арешт на рахунки, що належать відповідачеві.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на підставі рішення суду накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах,
на рахунки в цінних паперах.
Тобто за змістом зазначеної статті державному виконавцю надано право накладати арешт саме на грошові кошти боржника, а не на його рахунки, на яких знаходяться ці кошти.
Зазначений висновок також кореспондується з вимогами п. 5.1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, згідно якого, за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36), а саме постанова про арешт коштів боржника, яка виноситься на підставі ст.ст. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження”, та ст. 59 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що виносячи постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою фактично накладено арешт на рахунки відповідача, Державною виконавчою службою у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було порушено вимоги Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Щодо вимог скаржника відносно заборони ДВС накладати арешт на рахунки по захищених статтях кошторису, слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, дія якого згідно ст. 10 вказаного Закону поширюється на відповідача, як на військове формування, військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей).
Тобто відповідно до вимог вищенаведеної норми Закону, відповідач за своїми зобов’язаннями, в тому числі встановленими рішеннями суду, відповідає грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, окрім тих, що віднесені по відповідних статтях кошторису до захищених статей.
Перелік захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України визначений ст. 32 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”.
Таким чином під час здійснення заходів із примусового виконання рішення судів Державні виконавці мають звертати стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках військових частин, крім визначених у встановленому порядку захищених статей.
Отже з урахуванням того, що ДВС під час винесення оскаржуваної постанови не було враховано встановлених чинним законодавством України обмеження щодо відповідальності військових частин, суд вважає скаргу відповідача в частині заборони ДВС накладати арешт на рахунки по захищених статтях кошторису обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 50 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.ст. 5, 10 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
у х в а л и в :
Скасувати Постанову Державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 15.08.2006 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Заборонити Державній виконавчій службі у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Військової частини 3054 ВВ МВС України по відповідних захищених статтях кошторису.
Суддя | О.В. Ліпинський |
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | О.О. Юревич |