ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 5015/4707/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю представника скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Львівської області від 30 січня 2013 року у справі №5015/4707/11 про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л"

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Чорній Л.З.) ухвалою від 30 січня 2013 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо неправомірних дій ліквідатора та відклав розгляд справи.

ОСОБА_2 звернулась із апеляційною скаргою, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 30 січня 2013 року у справі №5015/4707/11 в частині відмови в задоволенні скарги щодо неправомірних дій ліквідатора і задовольнити скаргу.

Стверджує, що до порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" Миколаївський районний суд Львівської області ухвалою від 28 жовтня 2009 року затвердив мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та боржником, якою передбачено періодичну сплату приватним підприємством "К.І.К.-Л" заборгованості в загальній сумі 40513,00 грн. ОСОБА_2 На примусове виконання мирової угоди суд 29 січня 2010 року видав виконавчий лист. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області №55/10 від 29 січня 2010 року відкрито державною виконавчою службою 28 квітня 2010 року, яке тривало до 20 вересня 2011 року. Після повторного звернення ОСОБА_2 виконавче провадження знову було відкрито постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 30 серпня 2012 року. Надалі виконавчий лист був надісланий ліквідатору Гупалу Т.В. 03 січня 2013 року ОСОБА_2 подала ліквідатору приватного підприємства "К.І.К.-Л" заяву про виплату боргу. Однак листом від 11 січня 2013 року арбітражний керуючий Гупало Т.В. відмовив у задоволенні цієї заяви. Апеляційну скаргу обґрунтовує ст. 67 закону України «Про виконавче провадження» та ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та всі учасники провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" повідомлені належним чином. У судовому засіданні 05 червня 2013 року оголошено перерву на 12 червня 2013 року.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 05 червня 2013 року у склад колегії замість судді Давид Л.Л., яка перебуває у відпустці уведено суддю Хабіб М.І.

У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Пояснив, що за виконавчим документом належало стягнути з приватного підприємства "К.І.К.-Л" на користь ОСОБА_2 40513,00 грн. згідно із затвердженою судом мировою угодою. Названа сума заборгованості виникла через невиконання боржником договірних зобов'язань, така не стягнена з боржника в примусовому порядку й боржником добровільно не сплачена.

Арбітражний керуючий Гупало Т.В. апеляційну скаргу заперечує, вважає таку безпідставною і незаконною, оскільки згідно з ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_2 повинна була впродовж тридцяти днів з дати опублікування в газеті «Голос України» оголошення про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" (17 вересня 2011 року) звернутись до господарського суду Львівської області із заявою з грошовими вимогами до боржника, копію якої надіслати боржнику і розпоряднику майна боржника. Однак, такої заяви ОСОБА_2 не подавала. За даними обліку боржника не числиться заборгованості підприємства з виплати заробітної плати ОСОБА_2, а також відсутні будь-які інші відомості, які за законом повинні бути внесені окремо до реєстру вимог кредиторів, незалежно від подання заяви кредитором.

Додатково арбітражний керуючий Гупало Т.В. повідомив, що на його запити Головне управління юстиції у Львівській області листом від 02 листопада 2012 року за № 09.1-45/90/11/Вб-15873 повідомило про те, що у зведеному виконавчому провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відносно боржника приватного підприємства "К.І.К.-Л" перебувало й виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-143/09 (55/10). Державним виконавцем 20 вересня 2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Сихівський ВДВС ЛМУЮ листом від 27 серпня 2012 року за № В/10-36463 скерував арбітражному керуючому Гупало Т.В. вісімнадцять виконавчих документів про стягнення боргу з приватного підприємства "К.І.К.-Л", у переліку яких відсутній виконавчий лист Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року №55/10.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 і матеріали справи, заслухав пояснення представника скаржника та арбітражного керуючого Гупала Т.В. і вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з нижченаведених підстав.

Згідно з матеріалами справи провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" порушене ухвалою господарського суду Львівської області від 16 серпня 2011 року, а ухвалою підготовчого засідання суду від 08 вересня 2011 року введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гупала Тараса Вальдемаровича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" опубліковано в газеті «Голос України» №173 (5173) від 17 вересня 2011 року.

Ухвалою від 23 грудня 2011 року господарський суд Львівської області затвердив реєстр вимог кредиторів приватного підприємства „К.І.К.-Л" та вказав, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після встановленого строку їх подання або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, що відповідає приписам ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в чинній на той час редакції).

Постановою від 17 липня 2012 року суд визнав приватне підприємство "К.І.К.-Л" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Гупала Тараса Вальдемаровича.

03 січня 2013 року ОСОБА_2 12 квітня 2012 року звернулась до ліквідатора приватного підприємства "К.І.К.-Л" із заявою, в якій просила провести виплату боргу за виконавчим листом Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 55/10, до якої додала копію постанови державного виконавця від 30 серпня 2012 року.

Листом від 08 січня 2013 року арбітражний керуючий Гупало Т.В. з посиланням на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повідомив ОСОБА_2, що її вимоги не підлягають до задоволення, оскільки такі виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л", не заявлені у встановлений законом строк після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство й в силу закону вважаються погашеними та не розглядаються.

17 січня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Львівської області зі скаргою, у якій з посиланням на ст. 67 закону України «Про виконавче провадження», ст. 24 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» просила суд визнати неправомірними дії ліквідатора Гупала Тараса Вальдемаровича про відмову в задоволенні заяви про виплату боргу за виконавчим листом Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 55/10 та зобов'язати ліквідатора Гупала Тараса Вальдемаровича визнати кредиторські вимоги ОСОБА_2 згідно з виконавчим листом Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 55/10.

Скарга мотивована тим, що приватне підприємство "К.І.К.-Л" заборгувало ОСОБА_4 40513,00 грн. Означена сума заборгованості підтверджена ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2009 року у справі №2-143/09, якою затверджено мирову угоду, укладену між приватним підприємством "К.І.К.-Л" і ОСОБА_2 29 січня 2010 року Миколаївський районний суд видав виконавчий лист, а 28 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання названого виконавчого листа, яке тривало до 20 вересня 2011 року, коли постановою орган державної виконавчої служби виконавчий лист було повернено. Вказану постанову ОСОБА_2 оскаржила 07 жовтня 2011 року, однак безрезультатно - постановою від 17 жовтня 2011 року в задоволенні скарги відмовлено. Повторно виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 30 серпня 2012 року. Надалі виконавчий лист був надісланий ліквідатору Гупалу Т.В. Заяву ОСОБА_2 від 03 січня 2013 року про виплату боргу арбітражний керуючий Гупало Т.В. листом від 11 січня 2013 року відхилив. Відмову ліквідатора вважає незаконною, оскільки ст. 67 закону України «Про виконавче провадження» передбачає виконання виконавчого документа ліквідатором навіть після спливу строку для подачі письмових заяв до боржника в порядку ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, в період дії оголошення ОСОБА_4 оскаржувала постанову державного виконавця від 20 вересня 2011 року про повернення виконавчого документа, а постанову про результати розгляду скарги отримала після кінцевого строку подачі заяви з вимогами до боржника.

До скарги додано, зокрема, копію виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області № 55/10 від 29 січня 2010 року.

Господарський суд Львівської області розглянув скаргу ОСОБА_2 та відмовив у її задоволенні. Суд вказав, що з огляду на фактичні обставини справи та приписи ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошові вимоги ОСОБА_2 є конкурсними (виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л"), такі, не заявлені у встановлений законом строк після опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство й в силу закону вважаються погашеними.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

За змістом ст.ст. 101, 106 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарги на рішення місцевого господарського суду.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч.ч. 1, 2 статті 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дати опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як випливає з матеріалів справи, заборгованість боржника в сумі 40513,00 грн. виникла на підставі мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 і приватним підприємством "К.І.К.-Л", затвердженої ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2009 року у справі № 2-143/09 та виконавчого листа № 2-143/09 (55/10), що перебував на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, однак, не виконаний. Тобто, грошове зобов'язання боржника сплатити ОСОБА_2 40513,00 грн. виникло задовго до 16 серпня 2011 року - дати порушення провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л".

При цьому за своєю правовою природою означена сума заборгованості не належить до грошових вимог, забезпечених заставою майна боржника; не є заборгованою заробітною платою чи іншими вимогами, відомості про які підлягають внесенню в реєстр вимог кредиторів за даними обліку боржника незалежно від подання заяви кредиторами.

Про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" в газеті «Голос України» 17 вересня 2011 року було опубліковано оголошення. Отже, ОСОБА_2 була повідомлена про порушення справи належним чином та у спосіб, установлений ст.ст. 1, 11 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відтак після опублікування 17 вересня 2011 року в газеті «Голос України» оголошення про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "К.І.К.-Л" ОСОБА_2 як конкурсний кредитор, повинна була у встановлених ч. 1 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строки і порядку звернутись до господарського суду Львівської області із заявою з грошовими вимогами до боржника, проте, не зверталась.

Оскарження ОСОБА_2 постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа та очікування результату розгляду цієї скарги жодним чином не позбавляло її обов'язку конкурсного кредитора виконати приписи ч. 1 ст. 14 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Слід зазначити, що у заяві від 03 січня 2013 року ОСОБА_2 просила арбітражного керуючого Гупала Т.В. « Провести виплату боргу за виконавчим листом Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 55/10».

Згідно з ст. 67 закону України «Про виконавче провадження» у разі ліквідації боржника - юридичної особи, виконавчий документ надсилається ліквідатору для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Тобто, у разі надсилання державною виконавчою службою виконавчого документа, ліквідатор повинен погашати заборгованість у порядку, встановленому законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як вимоги шостої черги.

Однак у матеріалах справи відсутні докази надсилання чи передачі ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Гупалу Т.В. виконавчого листа № 2-143/09 (55/10) про примусове стягнення коштів з приватного підприємства "К.І.К.-Л" на користь ОСОБА_2, виданого Миколаївським районним судом Львівської області 29 січня 2010 року.

Головне управління юстиції у Львівській області листом від 02 листопада 2012 року за № 09.1-45/90/11/Вб-15873 на запит арбітражного керуючого Гупала Т.В. повідомило про те, що у зведеному виконавчому провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відносно боржника приватного підприємства "К.І.К.-Л" перебувало й виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-143/09 (55/10). Державним виконавцем 20 вересня 2011 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Також Сихівський ВДВС ЛМУЮ листом від 27 серпня 2012 року за № В/10-36463 скерував арбітражному керуючому Гупало Т.В. виконавчі документи про стягнення боргу з приватного підприємства "К.І.К.-Л", однак у переліку таких відсутній виконавчий лист Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 55/10.

Згідно з листом від 26 листопада 2012 року за № 47895 (копію якого надав представник скаржника), Сихівський ВДВС ЛМУЮ скерував арбітражному керуючому Гупало Т.В. постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 2-143/09, а не сам виконавчий лист.

Відтак суд апеляційної інстанції констатує, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання органами державної виконавчої служби арбітражному керуючому Гупало Т.В. виконавчого листа Миколаївського районного суду Львівської області від 29 січня 2010 року № 2-143/09 (55/10).

Таким чином, немає підстав для висновку про незаконні дії арбітражного керуючого Гупала Т.В. при здійсненні ним повноважень ліквідатора банкрута приватного підприємства "К.І.К.-Л".

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, господарський суд Львівської області законно і обгрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо неправомірних дій арбітражного керуючого Гупала Т.В. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали від 30 січня 2013 року немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Увалу господарського суду Львівської області від 30 січня 2013 року у справі №5015/4707/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Хабіб М.І.