ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 909/161/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Марко Р.І.,

Якімець Г.Г.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

прокурор з'явився,

від позивача з'явився,

від відповідача з'явився,

розглянув апеляційну скаргу комунального підприємства «Водотеплосервіс», м.Калуш Івано-Франківської області,

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року, суддя Кавлак І.П.

у справі за №909/161/13-г

за позовом: заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ

до відповідача: комунального підприємства «Водотеплосервіс», м.Калуш Івано-Франківської області,

про стягнення заборгованості в сумі 9 402 622,01 грн.,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року позовні вимоги заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задоволено повністю та стягнено з КП «Водотеплосервіс» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» заборгованість в сумі 9 402 622,01 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджена документально та визнана представником відповідача у судовому засіданні.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що заступником прокурора Івано-Франківської області позовна заява подана не в інтересах держави, а в інтересах саме самостійного суб'єкта господарської діяльності - ДПЗД «Укрінтеренерго».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, з огляду на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі докази у справі та прийняв правомірне рішення.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду введено у склад колегії з розгляду справи № 909/161/13-г замість судді Костів Т.С. - суддю Якімець Г.Г. з підстав, зазначених у розпорядженні.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, які підтримали свою позицію, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 жовтня 2012 року між державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в особі виробничої філії ДПЗД "Укрінтеренерго» "Калуська теплоелектроцентраль" (далі - продавець) та комунальним підприємством «Водотеплосервіс» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 44/5-82.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за даним договором продавець зобов'язується у період з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року включно продавати (передавати) покупцю теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі-теплову енергію), яка виробляється виробничо-структурним підрозділом - ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" продавця, в потрібних покупцю обсягах відповідно до умов даного договору, а покупець зобов'язується купляти(приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку подачі теплоносія на житловий масив м. Калуша при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 20 град. С, що є невід'ємною частиною даного договору (додатки №№1,1а), та своєчасно і в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору та виконувати інші умови, передбачені даним договором.

У відповідності до умов договору, позивач відпустив відповідачу у жовтні 2012 року 4573 Гкал теплової енергії, а також 16228 тонн деаерованої води та 14465 тонн технічної води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 3672 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб'єктів господарювання - 901 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 31.10.12.

Зазначений вище акт підписаний керівниками та скріплений печатками юридичних осіб.

Вартість наданої у жовтні 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 1571160 грн. 23 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 747545 грн. 76 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 565323 грн. 44 коп.

Вартість наданої у жовтні 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 223 135 грн. 00 коп. без ПДВ, технічної води - 35156 грн. 03 коп.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом жовтня 2012 року продукції становить - 1885392 грн. 28 коп.

02.11.12 КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок-фактуру від 31.10.12 № ТЦ-0000092на оплату вартості спожитої протягом жовтня 2012 року теплової енергії. Даний факт підтверджується відміткою на листі-вимозі від 02.11.12 № 44/33-103-1769.

Позивач відпустив відповідачу у листопаді 2012 року 10934 Гкал теплової енергії, а також 29848 тонн деаерованої води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 8897 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб'єктів господарювання - 2037 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 04.12.12 № 1642.

Вартість наданої у листопаді 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 3499756 грн. 54 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 1811251 грн. 26 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 1 278 095 грн. 28 коп.

Вартість наданої у листопаді 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 410 410 грн. 00 коп. без ПДВ.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом листопада 2012 року продукції становить - 4199707 грн. 85 коп.

КП «Водотеплосервіс» 05.12.12 отримало виставлений рахунок-фактуру від 30.11.12 № ТЦ-0000105 на оплату вартості спожитої протягом листопада 2012 року теплової енергії. Даний факт підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на листі-вимозі від 05.12.12 № 44/33-103-1944 ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» Калуська ТЕЦ про оплату вартості теплової енергії.

Позивач відпустив відповідачу у грудні 2012 року 19548 Гкал теплової енергії, а також 37228 тонн деаерованої води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 15806,5 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб»єктів господарювання - 3741,5 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 31.12.12 та листом КП «Водотеплосервіс» від 02.01.13 № 2.

Вартість наданої у грудні 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 6077339 грн. 03 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 3217887 грн. 27 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 2347566 грн. 76 коп.

Вартість наданої відповідачу у грудні 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 511885 грн. 00 коп. без ПДВ.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом грудня 2012 року продукції становить без ПДВ - 6077339 грн. 03 коп., ПДВ - 1215467 грн. 81 коп., всього з ПДВ - 7292806 грн. 84 коп.

За період жовтень-грудень 2012 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії та деаерованої води на суму 13377906 грн. 97 коп.

Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії. Оплата за теплову енергію здійснюється покупцем шляхом 100% оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію виконується на підставі акта прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку - до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.1.1 договору покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.

В порушення договірних зобов'язань відповідач за теплову енергію належним чином не розрахувався. За отриману протягом жовтня-грудня 2012 року теплову енергію сплатив частково; оплату залишку вартості отриманого товару в сумі 9 542 488 грн. 15 коп. не здійснив.

В процесі розгляду справи між КП "Водотеплосервіс" та ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ підписано акти припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог, а саме: №2 від 26.02.13 на суму 51133 грн. 06 коп., № 3 від 25.03.13 на суму 39531 грн. 60 коп.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 9 402 622 грн. 01 коп. за отриманий відповідачем товар не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається представником відповідача. За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 9 402 622 грн. 01 коп. є обґрунтована.

Щодо доводів скаржника про те, що позовна заява подана не в інтересах держави, а в інтересах саме самостійного суб'єкта господарської діяльності - ДПЗД «Укрінтеренерго», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Один із принципів державної політики у сфері теплопостачання згідно статті 6 Закону України «Про теплопостачання» є забезпечення енергетичної безпеки держави.

Завданням державного управління у сфері теплопостачання є забезпечення надійності теплопостачання як одного з необхідних елементів безпеки людини (ст. 9 Закону України «Про теплопостачання»).

Відповідно до ст.11 вказаного Закону та положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. N1540, Мінпаливенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в паливно-енергетичному комплексі та у сфері теплопостачання.

Міністерство палива та енергетики України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», відокремленим структурним підрозділом якого, згідно Наказу Мінпаливенерго від 14.07.2008 року №373, є виробнича філія «Калуська теплоелектроцентраль», є державним підприємством, що засноване на державній власності відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 15.01.1993 року №03. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року №134 «Питання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», ДПЗД «Укрінтеренерго»віднесене до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, тобто ДПЗД «Укрінтеренерго»є державним підприємством, заснованим Міністерством палива та енергетики, яке здійснює функції управління майном підприємства.

Повноваження прокурора в судовому процесі визначені Законом України "Про прокуратуру", Господарським процесуальним кодексом України та Конституцією України.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Зокрема, статтею 2 ГПК передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до нього в інтересах держави. Однак поняття "інтереси держави" є оціночним. Прокурор має визначати їх у кожному конкретному випадку, обґрунтовувати необхідність захисту інтересів держави та зазначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах. Положенням вказаної норми надано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 за №3-рп/99, яким визначено поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", як орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, подання заступником прокурора Івано-Франківської області до відповідача позову було здійснено відповідно до абзацу 2 ч. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, де зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, про що зазначено в позовній заяві, яка у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційним судом відмовлено в задоволенні апеляційної скарги КП «Водотеплосервіс» витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України залишаються на скаржнику.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року в справі №909/161/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства «Водотеплосервіс» №604 від 26.04.2013 року- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Р.І.Марко

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови

виготовлено 17.06.2013р.