АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/743/13

Справа № 2027/2-2309/2011 Головуючий 1 -ї

Категорія: "право власності" інстанції: Омельченко Н. І.

Доповідач: Бурлака І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 10» червня 2013 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами представника приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа - ВГІРФО Московського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку, зустрічним позовом ОСОБА_11, ОСОБА_10 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, комісії, купівлі-продажу квартири та стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення суми за договором позики на користь зміненого кредитора у зобов'язанні та задоволення вимог про стягнення суми боргу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2011 року ОСОБА_8 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_11. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.09.2010 року він набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, яку 30.09.2010 року зареєстрував в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Проте в спірній квартирі до теперішнього часу зареєстровані та продовжують проживати відповідачі, які не являються членами його сім'ї та між ними будь - якої домовленості або правочинів щодо подальшого проживання не укладалося. Просив усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою, яка належить йому на праві власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідачів ОСОБА_10 та ОСОБА_11; стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати: судовий збір в сумі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37,00 грн., витрати за надання правової допомоги в сумі 5,328, 00 грн., а всього - 5373,50 грн.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позов не визнали та звернулися до суду до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2 з зустрічним позовом, в якому просили визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотеко держателя, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_4 та ними; визнати недійсним договір комісії, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_6 та ними; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 11.09.2009 року між ОСОБА_6, який діяв від їх імені за договором комісії від 16.07.2009 року та ОСОБА_8; повернути їм спірну квартиру шляхом визнання за ними права власності за кожним по ? частині; стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на їх користь моральну шкоду в розмірі 400000,00 грн. та судовий збір в сумі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 10000,00 грн. При цьому посилалася на те, що 16.07.2009 року між ними та ОСОБА_4 приватним нотаріусом ОСОБА_2 посвідчено договір про задоволення вимог іпотекодержателя та договір позики, згідно якого ОСОБА_4 передав їм в борг гроші в сумі 23120 доларів США, які вони зобов'язалися повернути не пізніше 16.07.2010 року щомісячно по 510,00 доларів США, починаючи з 16.08.2009 року до 16.06.2010 року, остаточна сума боргу в розмірі 17510,00 доларів США повинна бути повернута не пізніше 16.07.2010 року. Вважали, що вказані договори не відповідають діючому законодавству, суперечать інтересам держави і суспільству, оскільки договір позики укладено між фізичними особами, предметом якого є іноземна валюта - долари США, яка не є законним платіжним засобом, який використовується на території України, а зміст договору про задоволення вимог іпотекодержателя не відповідає вимогам ст. 591 ЦК України і посвідчення такого договору не передбачено Інструкцією про порядок вчинення дій нотаріусами України. 16.07.2009 року між ними та ОСОБА_6 посвідчено договір комісії, згідно якого вони доручали ОСОБА_6 продати їх квартиру за ціною не менше 200000,00 грн., однак вони ніколи такий договір не укладали, за договором позики вони добросовісно повертали борг ОСОБА_4 та не мали наміру продавати спірну квартиру. 02.08.2009 року вони повернули ОСОБА_4 гроші достроково, про що він особисто склав розписку. На теперішній час з вини відповідачів вони позбавлені права власності на спірну квартиру.

ОСОБА_6 не погодився з позовом та зустрічним позовом та звернувся до суду через свого представника ОСОБА_7 до ОСОБА_11, ОСОБА_10, третя особа - ОСОБА_4 з зустрічним позовом, в подальшому уточненим, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на його користь 127200,80 грн. основного боргу, 808000,00 грн. пені, 1500,00 грн. суму комісійної винагороди, а всього - 936700,80 грн.; задовольнити його вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки за договором позики як зміненого кредитора у зобов'язанні; визнати за ним право власності на спірну квартиру; усунути йому перешкоди в користуванні спірною квартирою шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_11 та ОСОБА_10; стягнути з відповідача на його користь судові витрати в розмірі 2823,00 грн. При цьому посилався на те, що до ОСОБА_6 звернулися ОСОБА_11 та ОСОБА_10 з проханням продати їх квартиру за 200000,00 грн. та запевнили його, що вони візьмуть позику, поки квартиру не буде продано, тому 16.07.2009 року одночасно укладено договір позики з ОСОБА_4 та договір комісії з ОСОБА_6 11.09.2009 року спірна квартира була продана ОСОБА_8, а 19.10.2011 року ОСОБА_6 направив звіт про виконання своїх зобов'язань за вказаним договором. Однак, винагороди за виконані свої зобов'язання ОСОБА_6 не отримав. При укладенні договору купівлі-продажу спірна квартира на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя знаходилася під забороною відчуження, тому він отримав згоду від ОСОБА_4 на здійснення продажу спірної квартири, але заборона відчуження квартири не скасовувалася, з реєстру іпотек спірна квартира не виводилася. 02.04.2011 року ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 з пропозицією виконати перед ним зобов'язання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 На цей час сума неповернутого боргу становила 127200,80 грн., неустойка за 254 дні з розрахунку по 2000,00 грн. за кожний день прострочення становила - 508000, 00 грн., а всього 635200,80 грн. Вважав, що на підставі ч. 1 ст. 516 ЦК України відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, яка здійснюється без згоди боржника. Крім того розмір неустойки в розмірі 508000,00 грн. сплачено ОСОБА_6 ОСОБА_4 20.10.2011 року ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_11 та ОСОБА_10 направлено повідомлення, відповіді він не отримав. З моменту виконання ОСОБА_6 обов'язку перед ОСОБА_4 і до моменту подання позову сплинуло 250 днів, сума пені за цей час, а саме з 02.04.2011 року по 08.12.2011 року склала 1008000,00 грн., а всього 1135200,80 грн. + 1500,00 - винагорода комісіонера - 200000,00 грн. вартість проданої квартири, а всього 936700,80 грн.

Ухвалами Московського районного суду м. Харкова від 03.11.2011 року та 26.11.2011 року позови об'єднано в одне провадження.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06.08.2012 року залучено в якості співвідповідача у справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 - ОСОБА_8

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_8 - відмовлено; позов ОСОБА_11 та ОСОБА_10 - задоволено частково; визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотеко держателя, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_11, ОСОБА_10; визнано недійсним договір комісії, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_6 та ОСОБА_11, ОСОБА_10; визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 11.09.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за договором комісії від 16.07.2009 року та ОСОБА_8; визнано за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 право власності на квартиру АДРЕСА_1; стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з кожного на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_10 судових витрат по 455,00 грн., за надання правової допомоги по 2500,00 грн., а всього по 2955,00 грн., в іншій частині позову - відмовлено; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 - відмовлено.

Не погодилися з таким рішенням суду ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та через своїх представників подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду - скасувати; ОСОБА_2 просила в задоволенні позову ОСОБА_13 та ОСОБА_10 - відмовити; ОСОБА_4 - в задоволенні позову ОСОБА_13 та ОСОБА_10 - відмовити; ОСОБА_8 - рішення змінити, в задоволенні позову ОСОБА_11 та ОСОБА_10 - відмовити, задовольнити позов ОСОБА_8 При цьому посилалися на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважали, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарги виклали свої вимоги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги представника приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 необхідно відхилити, рішення суду - залишити без змін. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_8 та зустрічному позові ОСОБА_6, задовольняючи частково позов ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та визнаючи недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_4 та ними, визнаючи недійсним договір комісії, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_6 та ними, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 11.09.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 між ОСОБА_6, який діяв від їх імені за договором комісії від 16.07.2009 року та ОСОБА_8; визнаючи за ОСОБА_11 та ОСОБА_10 право власності на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог закону.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.07.2009 року між ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 укладено договір позики строком до 16 липня 2010 року, згідно якого ОСОБА_4 передав, а вони отримали у позику 23120,00 доларів США із щомісячним погашенням позики в розмірі 510,00 доларів США, (а. с. 91, 92, т. 1). У забезпечення виконання зобов'язань 16.07.2009 року між ними укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно якого в разі невиконання боржниками зобов'язань за договором позики, сторони домовилися щодо вчинення відповідного виконавчого напису, після чого право власності на їх трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 переходить до ОСОБА_4 Свої зобов'язання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виконували належним чином, щомісячно погашали позику в розмірі 510,00 доларів США, (а. с. 134 - 138, т. 2). 02.08.2009 року позику погашено повністю, за заявою ОСОБА_4 знято заборону на відчуження спірної квартири і за договором комісії від 16.07.2009 року між ними та ОСОБА_6, порушуючи права ОСОБА_11 та ОСОБА_14 11.09.2009 року ОСОБА_6 здійснено продаж спірної квартири ОСОБА_8 У зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 порушено відносно них кримінальну справу за ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України, яка знаходиться в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова.

Посилання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на те, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, договір комісії та договір купівлі - продажу, які посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 являються законними, судовою колегією не приймаються з наступних підстав.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Визнаючи недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, суд першої інстанції правильно зазначив, що у вказаному договорі відсутні порядок, умови реалізації та набуття права власності, що суперечить зокрема вимогам ст. ст. 328, 334, ЦК України, ст. 33 - 41 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, яка діяла на час виникнення спірних відносин.

Визнаючи недійсним договір комісії, посвідчений 16.07.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 між ОСОБА_6 та ними та визнаючи недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 11.09.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 між ОСОБА_6, який діяв від їх імені за договором комісії від 16.07.2009 року та ОСОБА_8, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ввели ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в оману, оскільки намір на продаж спірної квартири вони не мали, продовжували сплачувати позику і у серпні 2009 року погасили її. Однак не дивлячись на те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виконали свої зобов'язання, 11.09.2009 року спірну квартиру було продано, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 355 КК України, яка знаходиться в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, такий правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вбачається з матеріалів справи щодо інформації, яка зазначена в заяві представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про недостовірність доказу у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, не виник спір, тому цей доказ відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України до уваги судом не приймався.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши належну оцінку доказам у справі, зазначив у рішенні про недоведеність відповідності договору про задоволення вимог іпотекодержателя, комісії, купівлі - продажу цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам ОСОБА_11, ОСОБА_10, його моральним засадам, тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: