ОКРЕМА УХВАЛА
Справа №: 22-ц/191/602/13Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим міста Феодосіі у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 березня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги вмотивовані тим, що рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 січня 2011 року спільне домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 було поділено між співвласниками. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просили суд виділити в користування позивачам земельну ділянку площею 331 кв.м на ? ідеальну частку домоволодіння, а другому співвласнику - ОСОБА_8 на ? частку виділити у користування земельну ділянку площею 331 кв.м, що відповідає його ідеальній частки. Пропонована межа порядку користування з необхідними прив'язками позначена в додатку № 3 до експертного висновку червоною лінією, у загальне користування співвласників виділити земельну ділянку площею 2,0 кв.м для обслуговування та ремонту будівель, які належать кожному співвласнику.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 14 березня 2013 року позов задоволено. У користування ОСОБА_6, ОСОБА_7 виділено земельну ділянку площею 331 кв.м на ? ідеальну частку домоволодіння, також співвласнику ОСОБА_8 на ? частку домоволодіння виділено земельну ділянку такої ж площі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Так, апелянт, посилаючись на зміст ст. 120 Земельного кодексу України, Постанову пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані указані норми права, оскільки спірна земельна ділянка не перебувала у власності або користування сторін, а тому суд при ухваленні оскаржуваного рішення вийшов за межі своїх повноважень, фактично надавши у постійне користування земельну ділянку фізичним особам.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосії від 04 червня 2013 року прийнята відмова ОСОБА_6 та представника позивачів ОСОБА_9 від позовних вимог, рішення Судацького міського суду АР Крим від 14 березня 2013 року скасовано і провадження по справі закрито.
При перегляді справи судом апеляційної інстанції встановлені грубі порушення норм процесуального та матеріального права, які були допущені судом першої інстанції, але не стали підставою для скасування рішення.
Частинами 1, 6 ст. 130 ЦПК України передбачено, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого розгляду справи. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд: уточнює позовні вимоги; вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню; з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин, вирішує інші питання, визначені ч. 6 ст. 130 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і прияє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 10 жовтня 2012 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про встановлення порядку користування земельною ділянкою і призначено попереднє судове засідання на 19.10.2012 року (а.с. 19), під час проведення якого призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи для визначення варіантів користування земельною ділянкою. Після проведення судової експертизи провадження по справі відновлено і 14 березня 2013 року ухвалено рішення про визначення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Матеріали справи не містять не лише правовстановлюючих документів сторін на спірну земельну ділянку, а й документів щодо їх прав власності на будинок АДРЕСА_1.
При цьому, судом не були дотримані норми ст.ст. 10, 130, 213 ЦПК України, не визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору, а саме: не встановлений правовий режим спірної земельної ділянки, не з'ясовано чи є у сторін право користування або володіння земельною ділянкою, чи приймалися рішення органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування щодо надання спірної земельної ділянки їм у власність чи користування, її цільове призначення. Указані обставини сталі підставою для витребування судом апеляційної інстанції за клопотанням сторін відомостей про правовий режим спірної земельної ділянки і підставою для неодноразового відкладення розгляду справи.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Судацької міської ради № 310 від 15.06.1999 року надана у постійне користування ОСОБА_10 (а.с. 108), а рішенням того ж органу № 506 від 16.07.2001 року передана ОСОБА_10 у приватну власність для індивідуального будівництва (а.с. 109), останнім отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку 1-КМ № 052414 від 27.07.2001 року.
Отже, визначивши порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, суд першої інстанції фактично розпорядився земельною ділянкою, що є власністю ОСОБА_10, який не був залучений до участі у справі.
Наведене свідчить про те, що судом першої інстанції були порушені правила, визначені ст.ст. 10, 130, 213 ЦПК України, що привело до порушення норм процесуального права України та положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка передбачає право людини на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до положень ст. 320 ЦПК України апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених статтею 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне указані факти довести до відома голови Судацького міського суду АР Крим - Іоненко Т.І. для належного реагування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 211 і 320 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
УХВАЛИЛА:
Про зазначені порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону довести до відома голови Судацького міського суду АР Крим - Іоненко Т.І. для належного реагування.
Про вжиті заходи повідомити Апеляційний суд Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у встановлений законом строк.
Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Судді:
О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді