КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. Справа№ 5011-3/4062-2012-11/462-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Корсакової Г.В.

Гончарова С.А.

В судовому засіданні брали участь представники :

від позивача: Семенчук В.Ю. - представник за довіреністю № 10 від 02.01.2013 року;

від відповідача 1: Гриценко О.В. - представник за довіреністю № 23/Б/12 від 23.03.2012 року;

від відповідача 2: Рудницька М.Й. - представник за довіреністю 09/К/13 від 09.04.2012 року;

від відповідачів 3-6: не з'явились;

від третьої особи: Кошлій Р.В. - представник за довіреністю № 741 від 23.10.2012 року,

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна", Приватного підприємства "Артбудінвест" та Головного управління юстиції у Черкаській області на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012р.

у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна",

2) Приватного підприємства "Артбудінвест",

3) Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області,

4) Приватного підприємства "Нива-В.Ш.",

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецреалізація",

6) Головного управління юстиції у Черкаській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії"

про визнання прилюдних торгів недійсними,

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення та апеляційної скарги:

В квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" (надалі - ТОВ "Черкаська птахофабрика", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна" (надалі - ТОВ "Ресурс-Україна", відповідач 1), Приватного підприємства "Артбудінвест" (надалі - ПП "Артбудінвест", відповідач 2), Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області (надалі - Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області, відповідач 3), Приватного підприємства (надалі - ПП "Нива-В.Ш.", відповідач 4), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрспецреалізація" (надалі - ТОВ "Торговий дім "Укрспецреалізація", відповідач 5) про визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулися 17.11.2011 року, 18.11.2011 року та 29.12.2011 року; скасування протоколів проведення прилюдних торгів з реалізації вказаного нерухомого майна, а саме : протоколи торгів, що проводились Філією 24 ПП "Нива-В.Ш" № 2411171-01, № 2411171-02, № 2411171-03, № 2411171-04 від 17.11.2011 року та протоколи торгів, що проводились TOB "Торговий дім "Укрспецреалізація"№ 1-24162/1, № 1-24162/2 від 29.12.2011 року та № 1-24162 від 18.11.2011 року; скасування актів Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про реалізацію нерухомого майна від 23.11.2011 року (на підставі протоколу № 1-24162 від 18.11.2011 року), від 24.11.2011 року (на підставі протоколу № 2411171-01 від 17.11.2011 року), від 24.11.2011 року (на підставі протоколу № 2411171-02 від 17.11.2011 року), від 24.11.2011 року (на підставі протоколу № 2411171-03 від 17.11.2011 року), від 24.11.2011 року (на підставі протоколу № 2411171-04 від 17.11.2011 року) та відповідні свідоцтва про право власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна; визнання прилюдних торгів по реалізації рухомого майна TOB "Черкаська птахофабрика" недійсними, які були проведені у виконавчому проваджені ВП № 26117062; скасування протоколів проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, відповідно до переліку наведеного у виконавчому написі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.05.2010 року № 1296.

До прийняття рішення у справі позивач доповнив позовні вимоги та просив суд: скасувати акти Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про реалізацію нерухомого майна від 11.01.2011 року, видані на підставі протоколів від 29.12.2011 року № 1-24162/1 по реалізації комплексу нежитлових приміщень та споруд : Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10а та від 29.11.2011 року № 1-24162/1 по реалізації комплексу нежитлових приміщень та споруд : Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10 ; визнати аукціони від 17.02.2012 року та від 24.02.2012 року з реалізації арештованого рухомого майна ТОВ "Черкаська птахофабрика", які були проведені у ході виконавчого провадження ВП № 26117062 недійсними; скасувати протоколи проведення аукціонів з реалізації рухомого майна, а саме : з № 2412001-01 до № 2412001-09 від 17.02.2012 року, з № 2412021-01 до № 2412021-04 від 24.02.2012 року, з № 2412022-01 до 2412022-22 від 24.02.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що прилюдні торги (аукціони) з реалізації майна, що належало позивачу, були проведені з численними порушеннями норм чинного законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки продаж майна ТОВ "Черкаська птахофабрика" здійснювався як у процедурі розпорядження під час дії мораторію та прямої заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника, так і в процедурі ліквідації; а також чинного, в тому числі законодавства про виконавче провадження, оскільки під час організації та проведенні торгів було порушено вимоги ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", через те, що державний виконавець належним чином не повідомив боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна.

Позивач також зауважував, що 17.11.2011 року відбулись прилюдні торги з реалізації іпотечного майна, на яке звернуто стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу від 21.11.2011 року № 2597, що свідчить про те, що торги проведені з порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, та Законом України "Про виконавче провадження".

Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області проти задоволення позову заперечувало, посилаючись те, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки він не передбачений Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, та Законом України "Про виконавче провадження", фактично позивачем оскаржуються дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які мають самостійний спосіб оскарження і підлягають розгляду в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК). Орган державної виконавчої служби зауважив, що прилюдні торги з реалізації майна позивача проводились в межах зведеного виконавчого провадження з дотриманням норм чинного законодавства і підстави для визнання їх недійсними відсутні.

ТОВ "Ресур-України" проти задоволення позову також заперечувало, вказуючи на пропуск позивачем строку, встановленого ст. 48 Закону України "Про іпотеку", в межах якого позивач має право звернутись до суду з позовом про оскарження результатів прилюдних торгів, що є самостійною підставою для відмови в позові. Крім того, відповідач 1 зазначив, що прилюдні торги від 17.11.201 року, 18.11.2011 року, 29.12.2011 року, за результатами яких він визнаний переможцем, проводились при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 08/04-11 з дотриманням норм чинного законодавства і підстави для визнання цих торгів недійсними відсутні.

ПП "Артбудінвест" проти задоволення позову також заперечувало, зазначаючи, що ПП "Артбудінвест" не може бути визнано належною стороною у справі, оскільки до нього не було пред'явлено позовні вимоги.

Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі - ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", третя особа) у відзиві на позовну заяву зазначило, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на те, що права позивача не порушені, оскільки в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності позивача на майно, що було реалізовано на прилюдних торгах. Крім того, третя особа зауважила, що позивач не оскаржував дії державного виконавця у виконавчому провадженні в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а тому посилання позивача на неправомірність дій (бездіяльність) державного виконавця, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, не можуть бути підставою для визнання торгів недійсним. ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" також зазначило, що додані позивачем до заяви про збільшення позовних вимог копії документів не можуть вважаються належними і допустимими доказами та не можуть беруться судом до уваги у вирішенні спору, оскільки ці документи не засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55. Крім того, третя особа заявляла клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду Черкаської області, оскільки вважає, що спір про оскарження прилюдних торгів згідно ст. 16 ГПК та ст. 48 Закону України "Про іпотеку" підлягає розгляду за місцезнаходження нерухомого майна, яке було предметом торгів.

Відповідач 4 та відповідач 5 не скористались своїм процесуальним правом на участь представника в засіданні суду, письмові відзиви позовну заяву не подавали.

Справа неодноразово переглядалась різними судовими інстанціями.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року у справі № 5011-3/4062-2012, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року, позов задоволено частково; визнано прилюдні торги, які відбулися 17.11.2011 року, 18.11.2011 року та 29.12.2011 року, по реалізації об'єктів нерухомого майна ТОВ "Черкаська птахофабрика", що оформлені протоколами Філії 24 ПП "Нива-В.Ш.", протоколами ТОВ "ТД "Укрспереалізація" недійсними; визнано прилюдні торги по реалізації рухомого майна ТОВ "Черкаська птахофабрика", які відбулись 17.02.2012 року та 24.02.2012 року у ході виконавчого провадження ВП № 26117062, що оформленні відповідними протоколами, недійсними; в іншій частині провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 року скасовано в частині задоволення позовних вимог. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В решті рішення та постанову залишено без змін. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року про забезпечення позову залишено без змін.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року задоволено позовні вимоги в частині визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулись 17.11.2011 року, 18.11.2011 року та 29.12.2011року по реалізації об'єктів нерухомого майна ТОВ "Черкаська птахофабрика" та визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації рухомого майна ТОВ "Черкаська птахофабрика", які відбулись 17.02.2012 року та 24.02.2012 року. Визнано недійсними вказані прилюдні торги. Стягнуто з відповідачів 4, 5 на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, відповідно, по 536,50 грн. з кожного.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані прилюдні торги з реалізації майна ТОВ "Черкаська птахофабрика" були проведені після порушення провадження у справі про банкрутство під час дії мораторію та прямої заборони на відчуження будь-яких активів боржника.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Ресурс-Україна", ПП "Артбудінвест", Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області та ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову з підстав порушення судом норм п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року N 2677-V); ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин); ст. 48 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 256, 258 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК) та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, висновкам Верховного Суду України, викладених у постановах від 19 вересня 2011 року № 21-120а11 та від 26 грудня 2012 року № 6-140цс12.

Апеляційні скарги прийняті судом до провадження і їх розгляд здійснюється в одному апеляційному провадженні.

При цьому, враховуючи те, що Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області є відокремленим підрозділом Головного управління юстиції у Черкаській області (залучений до участі у справі, в якості іншого відповідача, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року) та не є юридичною особою, а апеляційна скарга Управління ДВС ГУЮ у Черкаській області підписана представником Тимощук А.В., яка діяла за дорученням Головного управління юстиції у Черкаській області згідно довіреності № 162/09 від 13.01.2012 року (а.с. 79 т. 7); в поданому клопотанні від 07.02.2013р. (том 8, а.с. 55) заявник також просить проінформувати про результати розгляду справи саме Головне управління юстиції у Черкаській області. Суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга фактично подана Головним управлінням юстиції у Черкаській області, а тому, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність її розгляду по суті та відхилення клопотання відповідача 6 про його заміну на відповідача 3.

Клопотання третьої особи про фіксацію судового процесу задоволено судом апеляційної інстанції на підставі ч. 7 ст. 81-1 ГПК України України. Розгляд апеляційних скарг здійснювався судом за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги, в яких доводи апелянтів відхилив, просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Представники відповідачів 3-6, в судове засідання 06.06.2013р. не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи реєстр згрупованих поштових відправлень від 30.05.2013р.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а також з огляду на обмеження розгляду апеляційних скарг процесуальними строками, тривалий термін знаходження справи в провадженні суду апеляційної інстанції, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційних скарг за відсутності представників відповідачів 3-6 (з урахуванням їх обізнаності про знаходження в провадженні суду апеляційної інстанції даної справи, наданих ними пояснень та поданих доказів).

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені учасниками апеляційного провадження частково з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях витребуваних оригіналів документів (та з урахуванням доводів відповідача 6, викладених в поясненнях (том 9, а.с. 149) з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників апеляційного провадження, розглянувши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, оглянувши оригінали наданих документів, Київський апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи і це також з'ясував суд першої інстанцій, 17.11.2011 року спеціалізована організація - Філія 24 ПП "Нива-В.Ш." за заявкою державного виконавця провела прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмету іпотеки), що належить позивачу. Предметом поведених 17.11.2011 торгів стали наступні об'єкти: комплекс нежитлових приміщень та споруд за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Худяки, вул. Шевченка, 156а (протокол № 2411171-01 (а.с. 37 т. 1)); комплекс нежитлових приміщень та споруд за адресою: Черкаська обл., Золотоніський район, с. Каленики, вул. Підгірна, 64 (протокол № 2411171-02 (а.с. 35 т.10)); комплекс нежитлових приміщень та споруд за адресою: Черкаська обл., Драбівський район, с. Мехедівка, вул. Черкаська, б/н (протокол № 2411171-03 (а.с. 39 т.1)); комплекс нежитлових приміщень та споруд за адресою: Черкаська обл., Черкаський район, с. Худяки, вул. З. Космодем'янської, 56 (протокол № 2411171-04 (а.с. 33 т.1)). Переможцем вказаних торгів було визначено ТОВ "Ресурс-Україна". За результатами торгів, проведених 17.11.2011 року, 24.11.2011 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчий В.В. склав акти про реалізацію нерухомого майна (а.с. 52-55 т. 1).

Суд апеляційної інстанції встановив, що 17.11.2011 року прилюдні торги проводились у межах процедури виконання зведеного виконавчого провадження № 28429509 від 11.10.2011 року (накази господарського суду міста Києва, видані в період з 21.12.2009 року по 26.07.2012 року про стягнення з боржника на користь стягувачів суму боргу в розмірі 8661193,48 грн (а.с. 56-58 т. 9)).

Суд апеляційної інстанції також з'ясував, що 21.11.2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинив виконавчий напис за № 2927, зареєстрований в реєстрі за № 1250 (а.с. 144-147 т. 1), про звернення стягнення на майно : А) майновий комплекс птахофабрики, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, с. Мехедівка, вул. Черкаська, 110; Б) комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Каленики, вул. Підгірна, 64; В) комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Худяки, вул. З. Космодем'янської, 56; Г) комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район с. Худяки, вул. Шевченка, 156а. Вказане майно належало позивачу та знаходилось в іпотеці згідно іпотечного договору від 16.03.2007 року, який був укладений між позивачем та ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (а.с. 149-157 т. 1). Тобто, 21.11.2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. вчинив виконавчий напис за № 2927 про звернення стягнення на майно, що раніше вже було реалізовано на прилюдних торгах. Державний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання (виконавчий напис за № 2927 від 21.11.2011 року) лише 22.11.2011 року (а.с. 172-173 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи і це також встановив суд першої інстанцій, 18.11.2011 року інша спеціалізована організація - ТОВ "Торговий дім "Укрспецреалізація" (Черкаська філія) за заявкою державного виконавця також провела прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить позивачу, а саме : комплексу нежитлових будівель за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66 у складі: адмінбудинок з лабораторією (літ. А-1) площею 211,4 кв. м.; трансформаторна підстанція з котельнею (літ. Б-1) площею 133,8 кв. м.; електрощитова (літ. В-1) площею 17,9 кв. м.; приміщення пожежної насосної (літ. Г-1) площею 21,6 кв. м.;комбікормовий цех (літ. Д) каркасна споруда висотою 12 м.; убиральня (літ. Е); пожежні резервуари (позн. І) підземні споруди - суцільна 1 споруда; площадка (позн. ІІ) асфальтовий майданчик приблизною площею 900 кв. м.; огорожа (позн. № 1). У торгах взяли участь ТОВ "Ресурс-Україна" та ТОВ "Артбудкомфорт". Переможцем торгів визнано ТОВ "Ресурс-Україна", що підтверджується протоколом № 1-24162, який підписаний ліцитатором і переможцем торгів і затверджений керівником спеціалізованої організації (а.с. 41 т. 1). За результатами торгів, проведених 18.11.2011 року, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчий В.В. 23.11.2011 року склав акт про реалізацію нерухомого майна (а.с. 50-51 т. 1).

Суд апеляційної інстанції з'ясував, що вказані торги проводились в межах виконавчого провадження № 26292523 (постанова головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державного виконавчої служи Головного управління юстиції у Черкаській області про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2011 року № 26292523 (а.с. 168-169 т. 1)) з примусового виконання виконавчого напису за № 1276 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. від 14.05.2010 року про звернення стягнення на іпотечне майно (комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10а; комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10; комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Шмідта, буд б/н; комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б). Вказане майно знаходилось в іпотеці у банку згідно іпотечного договору від 25.04.2007 року, що укладений між позивачем та ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", зареєстрований в реєстрі за № 1558 (а.с. 138-143 т. 1).

Інше майно, на яке було звернуто стягнення згідно виконавчого напису нотаріуса від 14.05.2010 року за № 1276, зокрема : комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10а; комплекс, що знаходиться за адресою Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Кооперативна, 10, було реалізовано після уцінки (акт уцінки арештованого майна від 06.12.2011 року (а.с. 34 т.1) на прилюдних торгах, які були проведені ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" 29.12.2011 року. Вказані обставини підтверджуються протоколами № 1-24162/1, № 1-24162/2 від 29.12.2011 року (а.с. 45-48 т. 1), які підписані ліцитатором і переможцем торгів ТОВ "Ресурс-Україна" і затверджені керівником спеціалізованої організації. За результатами торгів, проведених 29.12.2011 року, державним виконавцем 11.01.2012 року складено акти про реалізацію нерухомого майна (а.с. 87-90 т. 1).

Повторні прилюдні торги з реалізації майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, вул. Шмідта, буд б/н, 29.12.2011 року не відбулись, у зв'язку з відсутністю бажаючих покупців (лист ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація" № 1-24162-2 від 29.12.2011 року (а.с. 49 т. 1).

Суд апеляційної інстанції також з'ясував, що 24.02.2012 Філія 24 ПП "Нива-В.Ш." провела аукціони з реалізації арештованого рухомого майна, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля, на яке було звернуто стягнення згідно виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою 17.05.2010 року А.В. № 1296 (а.с. 141-143 т. 1). В аукціонах взяли участь ПП "Артбудінвест" та ТОВ "Артбудкомфорт". Переможцями аукціонів за всіма 22 лотами визнано ПП "Артбудінвест", що підтверджується протоколом №№ 2412022-01 - 2412022-22, який підписаний ліцитатором і переможцем аукціонів ПП "Артбудінвест" і затверджено директором Філії 24 ПП "Нива-В.Ш." (а.с. 99-142 т. 2).

Аукціони, що оформлені протоколом №№ 2412022-01 - 2412022-22, проводилися Філією 24 ПП "Нива-В.Ш." в межах виконавчого провадження № 26117062 (постанова старшого державного виконавця Державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 26.04.2011 року № 26117062 (а.с. 171 т. 1)) з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 17.05.2010 року № 1296 про звернення стягнення на заставне майно (обладнання та інші основні засоби ІІ та ІІІ груп балансу, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Старосілля та с. Подольське, вул. Комсомольська, 28). Вказане належало позивачу та було передано в заставу банку за договором застави від 25.04.2007 року, що укладений між позивачем та ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (а.с. 141-143 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи і це також встановив суд першої інстанцій, 17.02.2012 року організатор аукціонів - спеціалізована організація Філія 24 ПП "Нива-В.Ш." провела аукціони з реалізації арештованого рухомого майна, що належить позивачу та знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 66-б, а саме : лот № 01 - лінія по виробництву комбікормів; лот № 02 - котел бистрого пару DAMPFFIX; лот № 03 - скважина з башнею Рожновського; лот № 04 компресор гвинтовий SCK; лот № 05 - вантажний підйомник; лот № 06 - станція катодного захисту ТК 1200; лот № 07 - резервуар Л4-ВХ2Г-16; лот № 08 - транспортні скребкові ланцюгові; лот № 09 -автомобілезавантажувач. Переможцями аукціонів за всіма 9 лотами визнано ПП "Артбудінвест", що підтверджується протоколом №№ 2412001-01 - 2412001-09, який підписано ліцитатором і переможцем аукціонів ПП "Артбудінвест" і затверджено директором Філії 24 ПП "Нива-В.Ш." (а.с. 69-89 т. 2).

Крім того, 24.02.2012 року Філія 24 ПП "Нива-В.Ш." провела також аукціони з реалізації іншого рухомого майна, що належить позивачу, а саме : обладнання та основні засоби, що знаходяться за адресою: Черкаський район, с. Худяки, вул. Шевченка, 156 а (протокол № 2412021-01 від 24.02.2012 (а.с. 91-92 т. 2)), обладнання та основні засоби, що знаходяться за адресою: Золотоніський район, с. Каленики, вул. Підгірна, 64 (протокол № 2412021-02 від 24.02.2012 (а.с. 93-94 т. 2)), обладнання та основні засоби, що знаходяться за адресою: Драбівський район, с. Мехедівка, вул. Черкаська (протокол № 2412021-03 від 24.02.2012 (а.с. 95-96 т. 2)), обладнання та основні засоби, що знаходяться за адресою: Черкаський район, с. Худяки, вул. З. Космодем'янської, 56 (протокол № 2412021-04 від 24.02.2012 (а.с. 97-98 т. 2)). Переможцем аукціонів за всіма 4 лотами також визнано ПП "Артбудінвест".

Київський апеляційний господарський суд встановив, що 17.02.2012 року (протоколи №№ 2412001-01 - 2412001-09) та 24.02.2012 року (протоколи №№ 2412021-01- № 2412021-04) аукціони з реалізації рухомого майна проводились також у межах процедури виконання зведеного виконавчого провадження № 28429509. Рішення суду або виконавчий документ про звернення стягнення на рухоме майно, що було реалізовано на аукціонах, сторони не надали. В судовому засіданні 06.06.2013р. суду на запитання суду апеляційної інстанції з цих обставин представники сторін жодних пояснень не надали та не повідомили про обставини, які б унеможливили подання таких доказів.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції, щодо позивача у справі ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року порушено провадження у справі № 44/610-б про банкрутство.

Зазначеною ухвалою суду від 30.09.2009 року з моменту порушення провадження у справі введений мораторій на задоволення вимог кредиторів : зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію. Крім того, вказаною ухвалою заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника (абз. 2 п. 5); введено процедуру розпорядження майном боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Місцевий господарський суд встановив, що, незважаючи на наявність прямої заборони на відчуження будь-яких активів боржника та заборону стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, 17.11.2011 року при примусовому виконанні рішень господарського суду міста Києва (зведене виконавче провадження по виконанню виконавчих документів № ЄДРВП 28429509), 18.11.2011 року та 29.12.2011 року при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса № 1276 від 14.05.2010 року, 17.02.2012 року 24.02.2012 року при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 17.05.2010 року № 1296, були проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого та рухомого майна позивача. Зважаючи на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсними вказаних прилюдних торгів, як таких, що проведені з порушенням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції в цілому погоджуючись з тим, що реалізація майна позивача на прилюдних торгів проведена з істотними порушеннями прав позивача та вимог законодавства, вважає правильним висновок суду про задоволення позову та визнання недійсними оскаржуваних прилюдних торгів, додатково встановив на підставі ст. 101 ГПК наступні обставини.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 2 ст. 41 ГПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 66 ГПК позов забезпечується шляхом забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд міста Києва у справі № 44/610-б про банкрутство ТОВ "Черкаська птахофабрика") за своєю ініціативою застосував заходи по забезпеченню шляхом заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника (абз. 2 п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 30.09.2009 року у справі № 44/610-б).

Відповідно до п. 3 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють, зокрема, до винесення постанови про визнання боржника банкрутом.

Суд апеляційної інстанції встановив, що постанова про визнання боржника банкрутом у справі № 44/610-б була винесена 20.12.2011 року. Дана постанова була скасована постановою Київського апеляційного господарського суду України від 15.02.2012 року. Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду України від 15.02.2012 року скасовано, а постанову господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 44/610-б-43/145 про визнання банкрутом ТОВ "Черкаська птахофабрика" залишено в силі.

Отже, виходячи з положень п. 3 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вжиті ухвалою від 30.09.2009 року господарського суду міста Києва у справі № 44/610-б заходи забезпечення щодо заборони посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника діяли з 30.09.2009 року до 20.12.2011 року (дата винесення постанови про визнання боржника банкрутом), а також в період з 15.02.2012 року до 20.03.2012 року (період, протягом якого постанова про визнання боржника банкрутом була скасована). Тобто, оскаржувані прилюдні торги (аукціони) проводились спеціалізованими організаціями саме під час дії заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ст. 115 ГПК встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Аналогічні положення закріплені і в ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачає обов'язковість виконання судових рішень усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що всупереч ухвали господарського суду міста Києва у справі № 44/610-б від 30.09.2009 року, якою вжиті заходи забезпечення та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо майнових активів боржника, 17.11.2011 року, 18.11.2011 року, 29.11.2011 року, 17.02.2012 року та 24.02.2012 року Філія 24 ПП "Нива-В.Ш." та ТОВ "Торговий дім "Укрспецреалізація" провели торги (аукціони) з реалізації нерухомого та рухомого майна боржника, що свідчить про порушення організаторами торгів норм Конституції України, ГПК, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зазначені порушення є достатньою підставою для визнання оскаржуваних торгів (аукціонів) недійсними (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.05.2008р. у справі № 10/252/07 господарського суду Запорізької області).

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив також й інші порушення норм чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів 17.11.2011 року та аукціонів 17.02.2012 року (протоколи №№ 2412001-01 - 2412001-09), 24.02.2012 року (протоколи №№ 2412021-01- № 2412021-04), що є окремою підставою для визнання цих торгів (аукціонів) недійсними.

Так, ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно ч. 8 цього Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Частиною 3 ст. 33, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону

Отже, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", можливе лише у разі наявності рішення суду, виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, у межах процедури виконання зведеного виконавчого провадження № 28429509 від 11.10.2011 року (накази господарського суду міста Києва, видані в період з 21.12.2009 року по 26.07.2012 року, про стягнення з боржника на користь стягувачів суму боргу в розмірі 8661193,48 грн (а.с. 56-58 т. 9)) 17.11.2011 року відбулись прилюдні торги, на яких було реалізоване арештоване та описане майно позивача (акт опису й арешту від 23.08.2011 року), яке раніше було передано позивачем в іпотеку ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" згідно договору іпотеки від 16.03.2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 1249.

Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент проведення прилюдних торгів з реалізації вказаного майна, були відсутні рішення суду або виконавчий документ про звернення стягнення на заставлене майно. Виконавчий напис за № 2927 про звернення стягнення на вказане нерухоме майно було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. лише 21.11.2011 року, тобто через 4 дні з дня реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах, що свідчать про те, що прилюдні торги, які відбулись 17.11.2011 року, були проведенні, як з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку", який встановлює можливість реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення, лише за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, що також є окремою підставою для визнання цих торгів недійсними.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Київський апеляційний господарський суд встановив, що в порушення норми ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" 17.02.2012 року (протоколи №№ 2412001-01 - 2412001-09) та 24.02.2012 року (протоколи №№ 2412021-01- № 2412021-04) реалізація заставленого майна на аукціонах провадилась за відсутності виконавчого листа, суду або наказу господарського суду про звернення стягнення на заставлене майно. Порушення ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" при проведенні аукціонів є підставою для визнання цих аукціонів недійсними.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання оскаржуваних торгів (аукціонів) з підстав порушення вимог чинного законодавства при їх проведенні є законними та обґрунтованими.

Зазначені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для скасування прийнятого у справі законного та обґрунтованого судового рішення в частині визнання оскаржуваних торгів (аукціонів) недійсними.

Зокрема, Київський апеляційний господарський суд відхиляє твердження ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про те, що суд першої інстанції, не врахувавши, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження права власності на об'єкти, щодо яких заявились позовні вимоги, порушив норми ст.ст. 8, 129 Конституції України, ст. ст. 42, 43, 32-34, 43 ГПК. Так, суд апеляційної інстанції враховує, що у відповідності до ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Тобто, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню під час розгляду господарського спору, та інших обставин, які мають значення для провадження у господарській справі.

Враховуючи предмет спору - визнання недійними прилюдні торги, на яких (згідно протоколів) реалізовувалось майно, власником якого визначено ТОВ "Черкаська птахофабрика", а також враховуючи те, що реалізація майна проводилась в межах виконавчого зведеного провадження щодо ТОВ "Черкаська птахофабрика" та на підставі виконавчих написів нотаріуса щодо звернення стягнення на майно ТОВ "Черкаська птахофабрика", суд апеляційної інстанції вважає, що обставини щодо наявності у позивача правовстановлюючих документів на об'єкти, що були реалізовані на торгах, не мають істотне значення для вирішення спору у даній справі, а тому не є предметом доказування у даному спорі. При цьому, суд апеляційної інстанції відзначає, що позивач у відповідності до ст. 48 Закону України "Про іпотеку", як іпотекодавець та боржник у виконавчому провадженні, має право оскаржити результати торгів в суді і доводи банку про те, що права позивача не порушені, оскільки ним не надані правовстановлюючі документи на об'єкти, що були реалізовані на торгах, є безпідставними.

Посилання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на постанову Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 21-120а11, в якій Верховний Суд України дійшов висновку про те, що дії державного виконавця щодо виділення в окреме провадження виконавчого провадження з виконання виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно та подальша реалізація цього майна на торгах після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство заставодавця є правомірними і відповідають ч. 6 ст. 64 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яка встановлює, що у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження зі звернення стягнення на заставлене майно, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини в цій справі та у справі, в якій переглядалось рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України, є різними. Суд апеляційної інстанції зауважує, що дії державного виконавця не є предметом розгляду у цій справі, а тому посилання на постанову Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 21-120а11 є помилковими.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що посилання ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ч. 6 ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в обґрунтування правомірності проведення оскаржуваних торгів (аукціонів), є в будь-якому разі безпідставними, оскільки виходячи зі змісту цієї норми у разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно. Тобто на момент порушення провадження у справі про банкрутство в провадженні державного виконавця має вже бути відкрите виконавче провадження по зверненню стягнення на заставлене майно і лише в цьому випадку державний виконавець має право виділити в окреме виконавче провадження по виконанню виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно боржника та здійснити подальшу реалізація цього майна на торгах. В даному ж випадку провадження у справі № 44/610-б про банкрутство порушено до вчинення виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно боржника і на момент порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника були відсутні виконавчі провадження по виконанню виконавчих написів приватних нотаріусів про звернення стягнення на заставлене майно ТОВ "Черкаська птахофабрика".

А тому при вирішенні цього спору суд першої інстанції правильно застосував ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що встановлює заборону здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Разом з тим, Київський апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційних скарг відповідачів та третьої особи про те, що суд безпідставно здійснював оцінку дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення торгів (аукціону), мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання торгів (аукціону недійсними). Проте, оскільки місцевий господарський суд прийняв рішення про задоволення позову не лише з підстав недотримання державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області особливостей реалізації предмету іпотеки, що належить юридичній особі, стосовно якої порушено провадження у справі, але і з підстав порушення при проведенні торгів вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що встановлює заборону здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також з підстав проведення торгів (аукціонів) всупереч ухвали господарського суду міста Києва у справі № 44/610-б від 30.09.2009 року, якою вжиті заходи забезпечення та заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо майнових активів боржника, суд апеляційної інстанції вважає, що вказане порушення не призвело до прийняття незаконного рішення в цілому і не може бути підставою для його скасування в розумінні ст. 104 ГПК України.

Щодо доводів відповідачів та третьої особи стосовного того, що місцевий господарський суд порушив норми матеріального права, оскільки не застосував наслідки спливу строків позовної давності, про застосування яких заявлено стороною у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтями 257, 258 ЦК передбачено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Зокрема, ст. 48 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді.

Суд першої інстанції на виконання вказівки суду касаційної інстанції у даній справі встановив, що боржник звернувся до суду з вимогою про визнання торги недійсними, які були проведені 17.11.2011 року, 18.11.2011 року та 29.12.2011 року, з порушенням строку, який встановлений в ст. 48 Закону України "Про іпотеку".

Разом з тим, ч. 5 ст. 267 ЦК України встановлює, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У постанові від 29.05.2013 року № "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" Пленум Вищого господарського суду України зазначив, що питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

У клопотанні від 06.11.2012 року позивач зазначав, що строк позовної давності щодо оскарження результатів торгів пропущено з поважних причин, оскільки ліквідатор боржника Тітов О.І. фактично приступив до виконання обов'язків лише 20.03.2012 року і позов ним подано протягом 10 днів після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 20.03.2013 року у справі 44/610-б-43/145 про залишення в силі постанови господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року № 44/610-б-43/145 про визнання банкрутом ТОВ "Черкаська птахофабрика".

Суд першої інстанції визнав наведені у клопотанні позивача причини пропущення позовної давності поважними. Київський апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд надав належну оцінку доводам позивача щодо причин пропущення позовної давності та підставно не застосував наслідки спливу позовної давності. Доводи відповідачів та третьої особи про порушення судом при прийнятті рішення норм ст.ст. 257, 258, 267 ЦК не знайшли свого підтвердження.

Стосовно порушення судом першої інстанції правил підсудності розгляду справи, Київський апеляційний господарський суд враховує наступне.

Відповідно п. 7 ч. 2 ст. 111-10 ГПК порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності. Вищий господарський суду України, приймаючи постанову від 09.10.2012 року, не зазначив про порушення судами правил виключної підсудності при розгляді спору у цій справі, залишив судові рішення у справі в частині вимог без змін, а справу направив в іншій частині вимог (про визнання недійсними торгів) на новий розгляд саме до господарського суду міста Києва, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд міста Києва правомірно розглянув справу та не допустив порушень правил виключної підсудності.

Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що ст. 16 ГПК України містить правила визначення підсудності з окремих категорій справ. Виключна підсудність це - правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

Частина друга згаданої статті встановлює підсудність розгляду справ за місцезнаходженням майна у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Разом з цим, предметом розгляду спору у даній справі не є вимоги про витребування майна, яке знаходиться у Черкаській області, а результати проведення торгів. Крім цього, предметом торгів було рухоме й нерухоме майно, достеменність знаходження якого на момент звернення з позовом у Черкаській області не було підтверджено.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Доводи ТОВ "Ресурс-Україна" та ПП "Артбудінвест", про те, що вони не є належними відповідачами у справі, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.

Київський апеляційний господарський суд враховує, що прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів вчиняється правочин про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою. Аналогічні висновки щодо правової природи процедури реалізації майна на торгах (аукціоні) викладені у постанові Верховного Суду України від 26.12.2012, № 6-140цс12. Отже, при оскарженні прилюдних торгів відповідати за позовом мають : орган державної виконавчої служби, до повноважень якого належить реалізація заставленого нерухомого майна, спеціалізовані організації, які організовують та проводять прилюдні торги з реалізації такого майна за договором з державною виконавчою службою, а також переможець прилюдних торгів - покупець майна, оскільки вказані особи є сторонами правочину, який вчиняється під час проведення прилюдних торгів, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "Ресурс-Україна" та ПП "Артбудінвест" є належними відповідачами.

Інші доводи апеляційних скарг про порушення або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при вирішення спору не знайшли свого підтвердження.

Так, у відповідності до ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Тоді як позивачем було заявлено додаткові вимоги, які були прийняті судом першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права, про що, зокрема, зазначено в п.3.12 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18.

Разом з цим, у відповідності до норм ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Отже, з огляду на те, що спір про визнання прилюдних торгів (аукціонів) вирішено по суті правильно, рішення суду в цій частині зміні чи скасуванню не підлягає та залишається судом апеляційної інстанції на підставі п. 1 ст. 103 ГПК без змін з урахуванням мотивів, викладених в цій постанові.

Відповідно до п. 3 ст. 103 ГПК апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області є відокремленим підрозділом Головного управління юстиції у Черкаській області та не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі у відповідності до ст.ст. 1, 21 ГПК. В зв'язку з тим, що Господарським судом міста Києва порушено норми процесуального права та розглянуто спір щодо особи, яка не може бути відповідачем у господарському суді, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду у справі в частині вимог до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області та припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Судові витрати покладаються на апелянтів в порядку ст. 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Україна", Приватного підприємства "Артбудінвест" та Головного управління юстиції у Черкаській області на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012р. у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 в частині вимог до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області скасувати.

3. Провадження у справі щодо Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області припинити.

4. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 залишити без змін.

5. Матеріали справи № 5011-3/4062-2012-11/462-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови складений 12.06.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Корсакова Г.В.

Гончаров С.А.